Підсумки Форуму «Крізь реформи до зірок: Парламент, Уряд та громадянське суспільство»

22 травня відбувся Форум «Крізь реформи до зірок: Парламент, Уряд та громадянське суспільство». Захід був присвячений питанням консолідації зацікавлених сторін щодо викликів і перспектив переговорного процесу та впровадження реформ включених до фундаментального кластера. Подія зібрала понад 50 представників влади та громадянського суспільства, а також наших європейських партнерів. Під час чотирьох панельних дискусій учасники обговорили ключові пріоритети для України на початку переговорного процесу щодо вступу України в ЄС. 

На початку заходу до учасників звернувся Голова Верховної Ради України Руслан Стефанчук:

«Попри війну Україна докладає максимум зусиль, щоб рухатись до власного стратегічного вибору бути частиною європейського цивілізованого світу, де демократія та права людини є найвищою цінністю. Це є спільною метою для усіх нас. Цей форум – є тим майданчиком, де влада, громадянське суспільство та міжнародні партнери можуть спільно обговорити, з якими досягненнями та подальшими завданнями підходить Україна до переговорного процесу», – підтвердив пан Голова.

Важливість діалогу підкреслила й пані посол Європейського Союзу в Україні Катаріна Матернова: «Сила громадянського суспільства – це основа для стійкості. Ми підтримуємо вас фінансово, так само як і політично. І діалог між законодавчою гілкою, між урядом та ЄС стане ще важливішим, коли будуть відкриті переговори».

Пані посол зауважила, що попри війну Україна має успіхи в багатьох галузях. Зокрема, вона відзначила діджиталізацію уряду та банківську систему держави. Вона також висловила готовність до подальшої підтримки України та допомоги у її зближенні з Європою.

Голова правління Центру політико-правових реформ Ігор Коліушко зазначив, що рух України в сторону Європейського Союзу розпочався вже доволі давно. Зокрема, в ЦППР європейський вибір та європейські цінності були імперативом від самого початку професійної діяльності організації. Всі 28 років існування Центру його місією було сприяти інституційним реформам в Україні задля утвердження принципів демократії, правовладдя і належного врядування, які є частиною Копенгагенських критеріїв членства в Європейському Союзі.

Пан Ігор переконаний, що «Момент підготовки до перемовин є найкращим моментом для проведення інституційних реформ. Однак для цього потрібна політична воля і праця. І ми тут раді можливості бути долученими до цього процесу і готові брати участь у цій роботі».

Співголова Ради Коаліції Реанімаційний Пакет Реформ, членкиня правління Центру політико-правових реформ Юлія Кириченко погоджується: «Ми під час повномасштабного вторгнення розуміємо свою відповідальність, і хочемо бути надійним партнером для української влади, щоб ми якнайшвидше розпочали цей процес і максимально швидко могли впоратися з гармонізацією українського законодавства із законодавством ЄС».

Керівник європейських проєктів Democracy Reporting International Пол Зубков подякував ЦППР та РПР за те, що вони долучилися до роботи та підтримують діалог із владою задля здійснення реформ. Він наголосив на тому, що Україна є демократичною державою, однак демократію необхідно покращувати. А зараз, в умовах війни, надзвичайно важливо підтримувати баланс між демократією та безпекою. 

«Для нас важливо, щоб Україна перемогла на полі бою. І одне з тих полів бою – це поле бою ідей. Це європейські цінності, які є антитезою тоталітарного режиму. Великі амбіції України і те, що вона робить для вступу до Європейського Союзу – теж частина цієї перемоги, особливо в кластері фундаментальних реформ», – розповів Пол Зубков.

Особливостям переговорної рамки Європейського Союзу, а також перспективам та можливим викликам перед відкриттям переговорів була присвячена перша панель форуму

Вольфганг Нозар, Керівник відділу з питань основ, верховенства права, боротьби з шахрайством та фінансового менеджменту Генерального директорату з питань політики сусідства та переговорів з розширення (Українська секція) відзначив, що Україна вже багато зробила на шляху до євроінтеграції. На його думку, рішення у грудні 2023 року про початок переговорів є визнанням виконаних задач. Він додав, що ЄС очікує подальшого ефективного впровадження фундаментальних реформ, що безпосередньо впливатиме на хід переговорів. 

«Початок переговорів і відкриття фундаментального кластеру – процес радше технічний, тому ключовим його драйвером буде здійснення реформ в Україні. Чим швидше буде просуватися реформування, тим швидше рухатиметься процес переговорів. Водночас ми хочемо бачити практичні результати і тому звертатимемо увагу безпосередньо на впровадження реформ».

Щодо самої процедури, то пан Вольфганг Нозар нагадав, що  після прийняття переговорних рамок та Міжурядової конференції, відбуватиметься двосторонній скринінг. Саме під час цього скринінгу буде оцінюватися прогрес щодо кожної глави з шести кластерів. Наступним кроком буде робота зі звітами стосовно кожного з кластерів та визначатимуться індикатори. Після цього починається власне процес переговорів. Він погодився з Ігорем Коліушко в тому, що саме зараз найвдаліший момент для проведення реформ, адже з відкриттям переговорів на це просто не буде часу. 

Вольфганг Нозар підкреслив визначальну роль громадянського суспільства у переговорному процесі, адже воно має контролювати процес впровадження реформ і має бути драйвером цих змін. З іншого боку, громадянське суспільство є для ЄС джерелом інформації про ситуацію в країні, а саме того чи ефективно впроваджуються реформи.

Віцепрем’єр-міністерка з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Ольга Стефанішина підкреслила: «У нашому переговорному процесі будуть представники громадянського суспільства і бізнесу. Це буде рішення, офіційно затверджене Урядом.  Я думаю, це дуже важливий елемент не просто євроінтеграції – елемент примирення. В Україні громадянське суспільство певним чином протиставляється владі, влада – громадянському суспільству. Сьогодні цей процес змінюється. І відповідне рішення – це для мене глобальне примирення і глобальний шлях. Для мене переговорний процес щодо вступу в ЄС – це насамперед спільна робота, яка надає впевненості в нашому майбутньому».

Пані Ольга акцентувала увагу і на спроможності міністерств та відомств у євроінтеграційному процесі держави. А одним із ключових моментів для вдалого переговорного процесу, на її думку, є взаємодія між громадянським суспільством, міжнародними партнерами та донорами.  Віцепрем’єрка відзначила успішну участь громадянського суспільства та аналітичних центрів у процесі скринінгу Європейської Комісії та закликала колег із громадського сектору активно долучатись до нього.  

Олександр Ільков, генеральний директор Урядового офісу координації європейської та євроатлантичної інтеграції наголосив, що Уряд готовий до початку переговорів. 

«Безумовно ми є новачками в цьому процесі, але ми починаємо не з нуля. Готуючись до переговорів, ми пройшли процедуру селфскринінгу. Пройшли значний шлях у виконанні рекомендацій Європейського Союзу. Зараз перед нами більш масштабні задачі». 

Він зауважив, що коли говорять про переговорний процес, маємо розуміти, що це не зовсім переговори в класичному розумінні цього слова. 

«Насправді левова частина цього процесу це виконання Україною зобов’язань. Це наше “домашнє завдання” з виконання Копенгагенських критеріїв членства, які мусить виконати кожна країна-кандидат. Тому переговори – це важливий, проте обмежений сегмент усього процесу», – наголосив пан Олександр.

Координаторка напряму «Європейська інтеграція» Центру політико-правових реформ Вікторія Мельник розповіла про низку особливостей кластеру фундаментальних реформ. Особливістю цього кластера є те, що з нього починаються переговори і ним вони закриваються. Тож пані Вікторія переконана, що затягувати з цими реформами не варто. Водночас необхідно покращити взаємодію з урядом, адже переговори вестиме саме уряд і його роль є найбільшою, враховуючи, що за ним ще й імплементація реформ. Також Вікторія Мельник наголошує на комунікації з європейськими партнерами для збереження динаміки переговорного процесу. З іншого боку, необхідно зважати на громадянське суспільство, яке здійснюватиме моніторинг для надання рекомендацій як уряду, так і Європейській Комісії.

«Переговорний процес щодо вступу в ЄС передбачає низку викликів, які особливо гостро можуть стояти для України в умовах воєнного стану. Саме тому надважливою є синергія між владою, громадянським суспільством та Європейськими партнерами. Тільки об’єднані ми зможемо досягти результату, який потрібен для України», – підсумувала Вікторія Мельник.

Верховенство права і демократичні інституції

Під час наступної панелі експерти та урядовці перейшли безпосередньо до обговорення реформ, які включені до фундаментального кластеру, за різними напрямами. Спершу обговорювали питання верховенства права й демократичні інститути. Денис Маслов, Голова Комітету Верховної Ради України з питань правової політики, підкреслив, що у цьому полі Україна вже прийняла важливі законопроєкти, які вносять серйозні зміни в українське законодавство.

«Тепер я хотів би, аби ми зосередилися на їх впровадженні, на процедурах, а також моніторингу. Бо отримати просто “зелену галочку” – це добре, але не можна забувати про її наступне втілення», – наголосив він.

Пан Денис зауважив, що дійсно бачить певні організаційні та технічні проблеми в імплементації того, що було прийнято. З успішних кейсів він назвав створення робочої групи з питань реформи юридичної освіти, а також поділився деталями стосовно запуску процесів цифровізації в судовій системі.

«Верховенство права та основоположні права та свободи», «Юстиція, свобода та безпека», а також «Функціонування демократичних інституцій» – це ті розділи, які є основними в рамках кластеру фундаментальних реформ. Їх координує Міністерство юстиції, що засвідчила заступниця Міністра юстиції з питань європейської інтеграції Людмила Сугак. 

«Протягом лютого–березня цього року відбулися роз’яснювальні зустрічі між Європейською Комісією та Україною щодо здійснення офіційного скринінгу в рамках згаданих переговорних розділів. На даному етапі наших євроінтеграційних процесів Міністерство юстиції України готується до проведення майбутніх двосторонніх зустрічей, що стануть основою для подальших ґрунтовних переговорів, адже за результатами офіційного скринінгу буде опубліковано звіт з висновками Європейської Комісії», – поділилася  пані Людмила. 

Вона також зазначила, що поки всі чекають на переговорну рамку від ЄС, Мінюст вже почав планувати двосторонні зустрічі та працювати над дорожньою картою реформ. Наразі відбувається робота над формуванням порівняльних таблиць відповідності по прийнятим законопроєктам, які необхідно буде передати представникам ЄС. 

Експерти Центру політико-правових реформ презентували пріоритети судової реформи, реформи правопорядку й функціонування демократичних інституцій.

«У нас воююча демократія і тому, на мою думку, вимоги до нас мають бути дещо іншими. Переговорна рамка має бути дуже м’якою та адаптивною під умови воєнного стану», – впевнена членкиня правління ЦППР Юлія Кириченко. 

Як експертка у галузі конституційного права вона озвучила пріоритети у галузі функціонування демократичних інституцій. Оскільки проводити вибори, як Президентські, так і Парламентські, під час війни заборонено, одним із пріоритетів є розробка спеціального закону щодо організації та проведення перших повоєнних виборів. Окрім цього пані Юлія нагадала, що варто врахувати й попередні рекомендації ОБСЄ та БДІПЛ, що стосувалися особливостей проведення виборів (фінансування виборчих кампаній, посилення пропорційної системи з відкритими списками, зокрема). Згадала вона й про Закон «Про лобіювання», прийнятий у лютому 2024 року. Пані Юлія наголосила, що цей закон потребує змін у контексті більш чіткого розмежування діяльності громадських організацій та лобіювання.

Експерт ЦППР із кримінальної юстиції Євген Крапивін назвав пріоритети реформи правопорядку. Серед найважливішого – реалізувати Комплексний стратегічний план реформування органів правопорядку як частини сектору безпеки і оборони України. Окрім цього пропонується визначити вектор реформування СБУ та завершити реформування прокуратури, де особливо стоїть питання деполітизації посади Генерального прокурора. Пан Євген зауважив, що в умовах війни в України є два ключових пріоритети:

«Це, по-перше, питання воєнної юстиції, наприклад, критичним є ухвалення Римського статуту МКС. А також загалом питання розбудови органів, які розслідують воєнні злочини. Інший бік – те, що стосується військової юстиції, тобто органів, які розслідують порушення в Збройних Силах, адже це є запорукою боєздатності війська».

Тут Євген Крапивін нагадав, що реформа військової служби правопорядку вже давно на часі, так само як і утворення певного органу досудового розслідування. Також він наголосив на тому, що в умовах війни є певні аспекти воєнного характеру, які важливо забезпечити просто зараз. 

Експертка ЦППР із судівництва Олена Овчаренко розповіла про те, що потрібно виправити в галузі судової влади. Вона наголосила, що є ті речі, які вже зараз можна робити і які вже зараз реформуються, а є те, що необхідно відкласти до моменту припинення/скасування дії воєнного стану. Серед першочергового пані Олена назвала оновлення та перезапуск Вищої ради правосуддя, яка вже розглядає дисциплінарні справи, яких накопичилося більше 14 тис., поки вона не працювала. Також пані Олена наголосила на ролі громадськості у реформуванні сфери правосуддя. 

«Однією із критичних вимог Європейської комісії є активне залучення Громадської ради доброчесності в усі процеси добору та кваліфікаційного оцінювання суддів. І в цьому плані я якраз бачу стратегічну місію ЦППР, експерти якого залучені до цих процесів».

Ефективне державне управління

«Перед Україною стоять два глобальні виклики – це безпека та інтеграція до ЄС. Обидва ці стратегічні вектори потребують проведення системних реформ. Ми повинні бути сильними як держава, наші інституції мають працювати максимально ефективно, а вплив корупції зменшуватися. Це все можливо, коли є синергія всіх гілок влади за підтримки громадянського суспільства. Коротко – це називається “Ефективне державне управління”, в широкому розумінні – це десятки, сотні нормативно-правових актів та реформ, які ми маємо якісно реалізувати, щоб одного дня сказати: “Українське державне управління дійсно є ефективним”», – так відкрила панель, присвячену реформам в сфері державного управління, Олена Шуляк – Голова Комітету Верховної Ради України з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування. 

Під час свого виступу пані Олена озвучила низку законів, важливих для вступу до ЄС, проєкти яких були розроблені за участі громадянського суспільства та експертів. Зокрема, вона згадала про законодавство про адміністративну процедуру, реформу державного управління та закон про службу в органах місцевого самоврядування, активну участь у розробці яких брав ЦППР. Окрім того, що експертні групи допомагали розробляти відповідні законопроєкти, вони ще й надавали інформаційну підтримку та продовжили її на етапі імплементації законів. Такі вдалі кейси доводять визначальну роль громадянського суспільства у здійсненні реформ в Україні.  

Подібні висновки озвучила й Голова Національного агентства України з питань державної служби Наталія Алюшина. 

«На відміну від минулих років, коли робилися перші кроки у реформуванні державного управління, сьогодні, завдяки спільним зусиллям Уряду, Парламенту та інших задіяних інституцій, а також експертній підтримці міжнародних і вітчизняних партнерів – маємо прогрес за ключовими напрямами».

Під час виступу очільниця НАДС акцентувала увагу на трьох напрямах державних трансформацій, а саме: реформі системи оплати праці державних службовців, процедурі відбору на державну службу, цифровізації та HR інструментах. За її словами, ці реформи визнані пріоритетними і є предметом врегулювання низки стратегічних та програмних документів. Найскладнішою, на її переконання, є реформа оплати праці і саме тому НАДС співпрацює з усіма сторонами діалогу і залучає міжнародних партнерів та вітчизняних експертів.

На складнощах у реформуванні держуправління наголосив і Голова правління ЦППР Ігор Коліушко. Він переконаний, що ефективність організації державного управління – це один із ключових факторів вступу в Європейський Союз. 

«Реформувати державне управління – це першочергове завдання перед вступом в ЄС. Маємо зробити державне управління дійсно спроможним, дійсно дієвим, дійсно співмірним із тими задачами, які вирішують країни-члени ЄС, серед яких ми хочемо бути». 

Серед пріоритетів реформи держуправління є завершення створення директоратів, адже саме на них має спиратися Уряд у переговорах з ЄС. Також пан Ігор зауважив на запровадженні центру уряду, який має виконувати низку функцій. Визначальним тут є не створення якогось нового органу держуправління, а посилення Секретаріату Кабінету міністрів і передачі йому всіх тих функцій, які повинен виконувати центр уряду. 

Детальніше про пріоритети реформи держуправління розповів координатор напряму «Урядування» Центру політико-правових реформ Олександр Саєнко. Він зауважив, що реформа держуправління є найскладнішою, а в умовах війни вона ще більше ускладнюється. Тож, з огляду на це, найбільшим пріоритетом буде відновлення конкурсних процедур. Пан Олександр зауважив, що зараз в умовах війни відбуваються конкурси в судовій сфері та в правоохоронних органах і тому він не бачить перепон для проведення конкурсу до вищого корпусу державної служби. Окремо варто проводити реформу самої конкурсної процедури і достатньо її деполітизувати. Окремої уваги заслуговує тема адмінпослуг, зокрема прийняття закону про адмінзбір, який міг би наповнити місцеві бюджети.

«Якщо ми відновимо і зробимо якісні конкурсні процедури і наведемо лад з класифікацією посад та оплатою праці – це вже буде велика перемога у реформуванні в сфері держуправління», – впевнений Олександр Саєнко.

До Форуму доєднався Керівник Програми підтримки вдосконалення врядування та менеджменту SIGMA Грегор Вірант. Саме SIGMA надає експертну підтримку державам у розробці стратегічних засад управління державою. А реформа держуправління є ключовим інструментом для цього. Грегор Вірант запевнив, що Україна чудово справляється, адже процес вступу в ЄС є надзвичайно складним навіть у мирний час, а Україна взяла на себе таку відповідальність в умовах війни. 

«Реформа державного управління – це матір усіх реформ. Важливо почати з реформування державного управління, бо воно відповідальне за всі наступні реформи», – наголосив Грегор Вірант. 

Він пояснив, що реформа держуправління визначена ще в 1993-1995 роках як ключова для приєднання до ЄС і існує спеціальна рамка для будь-якої країни-кандидата, яка містить 32 принципи та більше 200 підпринципів. Грегор Вірант підкреслив успіхи України в реформуванні держуправління, зокрема, в цифровому уряді, але також наголосив на викликах та прогалинах, які стосуються структури міністерств, звітності та глибшої взаємодії з громадськістю.

«Інституційна спроможність є лакмусовим папірцем визначення готовності до вступу в ЄС і рівень цієї готовності стане зрозумілим, коли почнеться процес скринінгу», – зазначив керівник проєкту ЄС EU4PAR Угіс Сікс. 

Він акцентував на значенні інституційної спроможності, тобто системному державному управлінні. За словами пана Угіса, це буде вирішальним у роботі над викликами. До прикладу, серед викликів є висока плинність кадрів – 25%. І готуючись до вступу в Євросоюз Угіс Сікс наполягає на тому, що треба знайти способи розв’язання цієї задачі. Разом із тим важливою є і вертикальна спроможність: можливість кожної інституції впроваджувати європейське законодавство.

Підсумовуючи, пан Угіс виокремив такі пріоритети: розробка політики, публічні консультації, як формат глибокого спілкування з бізнесом, підприємцями та загалом усіма, кого безпосередньо стосуються зміни, передбачені європейським законодавством.

Завершувала форум панель про спроможну економіку

На початку панелі заступник Міністра економіки України Тарас Качка підкреслив, що в Копенгагенських критеріях в плані економіки йдеться про економічну конвергенцію – створення двигуна економіки, який перетворював би ЄС на єдиний ринок. 

 «Європейський Союз для нас – ключовий ринок. На сьогоднішній день 60% нашого експорту йде до ЄС, половина імпорту теж звідти. Для нас Євросоюз – це не новий Всесвіт, а практичний наш торговий партнер». 

Саме тому пан Тарас переконаний, що оскільки ми вже наближені до європейського ринку, то і критерій економічної конвергенції, про які йдеться в Копенгагенських критеріях, вдасться досягти достатньо швидко. Водночас пан Тарас наголосив на тому, що важливо не забувати про динаміку.

Олексій Мовчан, заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань економічного розвитку, наголосив на будівництві сильних інституцій, а в економічному блоці це найважче. Пан Олексій розповів, що в Комітету є певний чек-ліст необхідного для реформування економічної сфери, за яким вони працюють. 

«Наші економічні реформи – вони про якісну побудову коаліції. Коли збирається велика група стейкголдерів, з ними відпрацьовується великий законопроєкт і тоді він легко заходить і приймається в обох читаннях», – завершив Олексій Мовчан, акцентуючи увагу на роботі та консультуванні з експертами.

Керівниця Центру економічних досліджень Інституту економічних досліджень та політичних консультацій Вероніка Мовчан зауважила, що побудувати успішну економіку не можна без верховенства права. 

«Ринкова економіка неможлива якщо немає вільно працюючої приватної власності, коли люди і бізнес є повністю захищеними, адже підприємці є ключовими для економічного розвитку».

У своєму виступі виконавчий директор EasyBusiness Дмитро Ливч підтвердив, що Україна загалом тісно імплементована в європейську економічну систему.

«Весь наратив українського відновлення й розвитку може бути побудований на прикладі міжнародного досвіду: переходу від прямої допомоги, від торгових преференцій до розвитку приватного сектору за рахунок залучення прямих інвестицій. Але це неможливо без структурних економічних реформ», – підсумував Дмитро Ливч. 

Дмитро Ливч пояснив, що маючи спроможну економіку ми зможемо приєднатися до Євросоюзу, а з іншого боку – ми зможемо посилити свою економіку, якщо вступимо до ЄС. Пан Дмитро впевнений, що в сфері економіки неможливо без структурних економічних реформ, аби українські товари були на іноземних ринках. Також важливо забезпечити інвестиційні гарантії для тих, хто хоче інвестувати в українську економіку. Водночас визначальну роль відіграє людський капітал, адже без нього нічого не вийде. 

Підбиття підсумків

На завершення Ігор Коліушко зазначив, що форум був стартовим заходом нового проєкту, де залучені експерти Центру політико-правових реформ та Коаліції Реанімаційний Пакет Реформ і він вдався. У подальшому Ігор Борисович запропонував продовжувати спільно працювати над тими пріоритетами, що були презентовані під час заходу. 

Директор представництва DRI в Україні Станіслав Лячинський погодився з цим та зазначив, що попереду дійсно багато роботи. Він подякував ЦППР та РПР за чудову організацію форуму, який дійсно став першим кроком у реалізації спільного проєкту.

«Для функціонування демократії надзвичайно важливими є як регуляторні законодавчі реформи (це те, чому ми будемо сприяти), так і належне функціонування демократичних інституцій, щоби ці реформи, задекларовані та реалізовані в законодавстві, пустили коріння в практиці, незважаючи на виклики воєнного часу. Про це наш проєкт і на цьому шляху ми дуже сподіваємось на підтримку та співпрацю з нашими партнерами».

Наостанок Ольга Лимар, виконавча директорка Коаліції РПР, підбила підсумки: «Ключовий висновок сьогоднішньої дискусії – важливість співпраці всіх стейкголдерів, адже у нас немає іншого вибору, особливо під час повномасштабної війни. Громадянське суспільство подорослішало, виклики стають серйознішими, а відповідальність – більшає. Тому ми маємо знаходити шляхи для ефективної співпраці».

Захід відбувся в межах реалізації проєкту «Демократична інтеграція, стійкість та залучення» (Ukraine-DARE), який реалізує Democracy Reporting International (DRI) за фінансової підтримки Федерального Міністерства закордонних справ Німеччини та у співпраці з Коаліцією Реанімаційний Пакет Реформ та Центром політико-правових реформ. Думки та погляди, висловлені під час заходу, не обов’язково відображають позицію Федерального Міністерства закордонних справ Німеччини.

Чи була ця стаття корисна?