Належне врядування на шляху до ЄС: ключові виклики та стратегічні орієнтири для України

Україна продовжує свій рух до Європейського Союзу, стратегічний шлях до якого було визначено після подій Революції гідності у 2014 році. Офіційне відкриття першого переговорного Кластера у червні 2026 року ознаменувало новий етап цього процесу. Однією з ключових складових є реформа публічної адміністрації, адже саме якість урядування визначає здатність держави реалізувати весь спектр секторальних реформ.

Досвід країн-кандидатів із Західних Балкан свідчить: недостатня увага до розвитку публічної адміністрації на ранніх етапах створює ризики для сталості та ефективності галузевих трансформацій. Для України ці виклики посилюються воєнним станом, внутрішніми інституційними дисбалансами та надзвичайно стислими термінами. Амбітний орієнтир вступу до ЄС у 2030 році вимагає фактично завершити адаптацію законодавства щонайменше за два роки до цієї дати.

З огляду на це експерти Центру політико-правових реформ за підтримки Європейського Союзу та Міжнародного фонду «Відродження» підготували Аналітичне дослідження щодо вдосконалення належного врядування в Україні.

Документ пропонує ефективні механізми змін за п’ятьма напрямами: стратегічні засади реформування державного управління, формування і координація політики, державна служба та управління людськими ресурсами, підзвітність, надання послуг.

Ці напрями синхронізовано зі звітами Єврокомісії щодо України, оцінками Програми SIGMA та Дорожньою картою з реформування державного управління. Головним результатом стала «Матриця цільових індикаторів», яка містить як невідкладні тактичні кроки, так і стратегічні орієнтири щодо вдосконалення відповідної державної політики на основі виявлених прогалин.

Ключові виклики

Експертний аналіз поточного стану публічної адміністрації викриває низку системних проблем за всіма напрямами оцінки.

У сфері стратегічних засад реформи залишаються невирішеними проблеми належного фінансового забезпечення, слабкого політичного лідерства та розмитої відповідальності. Водночас відсутнє єдине системне бачення необхідних змін.

У напрямі формування і координації політики ситуацію ускладнює відсутність нормативного закріплення стратегічного планування як окремої управлінської функції. В Україні досі немає єдиного довгострокового документа розвитку, натомість прийнято 333 стратегічних документи різних типів. Наявна Концепція Національної системи стратегічного планування ризикує залишитися формальним документом через брак інституційної спроможності її реалізувати. Проблемою є також нелогічний розподіл сфер відповідальності між міністерствами, що призводить до інверсії ролей, дублювання функцій, фрагментації політик та утворення прогалин.

Першочерговими проблемами державної служби залишаються непроведення конкурсів та затягнуті строки їхнього відновлення. Попри певні зрушення в реформуванні системи оплати праці держслужбовців, впровадження єдиних підходів досі не забезпечено. Високий рівень плинності кадрів та необґрунтовані звільнення продовжують руйнувати інституційну пам’ять і професіоналізм публічної служби.

Щодо підзвітності, ключовим бар’єром залишається змішування функцій формування та реалізації державної політики в апаратах окремих міністерств, що призводить до конфлікту інтересів, зниження прозорості та розмивання відповідальності. Попри значні досягнення у сфері імплементації загальної адміністративної процедури, головним викликом є необхідність привести у відповідність до Закону «Про адміністративну процедуру» (ЗАП) значний обсяг підзаконних нормативно-правових актів (щонайменше 70 %). Ситуацію ускладнюють спроби окремих центральних органів виконавчої влади вивести сфери своєї компетенції з-під дії ЗАП.

У напрямі надання послуг, попри розбудову широкої мережі ЦНАП та децентралізацію низки базових послуг, проблемою залишається відсутність ухваленого Закону «Про адміністративний збір», через що понад 90 % адмінпослуг у громадах надаються безоплатно. Крім того, повноваження з надання найзатребуваніших адмінпослуг (послуги ДРАЦС, реєстрації землі тощо) досі не делеговані в повному обсязі органам місцевого самоврядування.

Що пропонують експерти

Для подолання виявлених прогалин автори дослідження сформулювали низку пропозицій, серед яких:

1. Забезпечити включення пріоритетів реформи до головних стратегічних документів державної політики Уряду та планів з їх виконання, а також налагодити систематичне відкрите звітування щодо впровадження заходів.
2. Затвердити перелік підрозділів з аналізу та формування політики в усіх міністерствах за всіма сферами політики (наприклад, директорати).
3. Посилити роль Уряду в підготовці та внесенні законопроєктів, а також Секретаріату Кабміну як головної інституції зі стратегічного планування, координації політик та визначення пріоритетів Уряду.
4. Відновити конкурси на всі посади державної служби та привести законодавство про державну службу у відповідність до Принципів належного врядування OECD/SIGMA.
5. Позбавити міністерства адміністративних повноважень з реалізації політики та закріпити принцип єдиного політичного центру відповідальності для кожного ЦОВВ.
6. Повною мірою узгодити податкове, митне та земельне законодавство із ЗАП, ухвалити повністю узгоджений із ЗАП Кодекс України про адміністративні проступки, а також адаптувати інформаційні системи держави й ОМС до вимог і стандартів ЗАП.
7. Ухвалити Закон України «Про адміністративний збір» у раціональній та збалансованій редакції та повністю делегувати ОМС повноваження щодо абсолютної більшості базових (найзатребуваніших) адмінпослуг. 

З повним текстом Аналітичного дослідження щодо вдосконалення належного врядування в Україні (українською та англійською мовами) можна ознайомитися на сайті Центру політико-правових реформ. Метою його авторів є не просто фіксація стану справ чи аналіз досягнень і недоліків, а адвокація втілення напрацьованих висновків у роботу публічної адміністрації для подолання відчутної паузи в реформуванні та забезпечення готовності України до вступу в ЄС.

Матеріал підготовлено за підтримки Європейського Союзу та Міжнародного фонду «Відродження» в рамках спільної ініціативи «Вступаємо в ЄС разом». Матеріал представляє позицію авторів і не обов’язково відображає позицію Європейського Союзу чи Міжнародного фонду «Відродження».

Джерело: Реформа державного управління