«Ми пропонуємо надати народу можливість скасовувати закони України», – експерти

«Сьогодні першочерговим завданням Парламенту є забезпечення реалізації права народу брати участь в управлінні державою через національні референдуми», – переконана керівниця проектів з конституційного права Центру політико-правових реформ Юлія Кириченко. Для цього Верховна Рада України повинна ухвалити закон, який урегулює процедуру проведення референдуму. Станом на сьогодні над документом у Парламенті працює робоча група.

Які положення повинен містити такий закон та яким стандартам відповідати – говорили під час прес-конференції «Всеукраїнський референдум: законодавче забезпечення» 29 листопада.

«При врегулюванні порядку організації та проведення референдумів варто забезпечити баланс між потребою в реалізації народом права на безпосереднє здійснення влади через референдум та необхідністю запобігти маніпулюванню референдумами в політичних, а то й взагалі недемокритичних цілях», – зауважує експерт з питань виборів та референдумів Денис Ковриженко. Орієнтиром для забезпечення цього балансу в майбутньому законі має бути Кодекс належних практик з питань референдумів Венеційської комісії, а його процедурна частина також має враховувати положення Виборчого кодексу, який Парламент розгляне і скоріше за все ухвалить на початку грудня.

Юлія Кириченко детально зупинилася на предметі референдуму, який повинен бути виписаний у майбутньому законі. Експертка акцентувала на недопустимості надмірного розширення предмета референдуму в такому законі. Так, відповідно до Конституції він може стосуватися 1) затвердження ухваленого Парламентом законопроекту про внесення змін до розділу І «Загальні засади», розділу ІІІ «Вибори. Референдум», розділу ХІІІ «Внесення змін до Конституції України» Конституції України; 2) зміни території України; 3) скасування закону України або його окремих положень.

«Недоцільно ухвалювати закони на всеукраїнському референдумі, оскільки виникає багато питань про те, хто і як буде розробляти ці закони, як вони співвідноситимуться із законами, ухваленими Парламентом. А от скасовувати закони на такому референдумі можна. Ми пропонуємо надати народу можливість скасовувати закони України», – підсумовує Юлія Кириченко.

Олександр Марусяк продовжив думку експертки, звернувши увагу на Рішення Конституційного Суду України від 16 квітня 2008 року. У Рішенні сказано, що для того, щоб закони можна було ухвалювати на референдумі, відповідний порядок повинен бути закріплений у Конституції та законах України. Без відповідних змін до Конституції питання про ухвалення нових законів на всеукраїнському референдумі порушувати не слід. «Окрім того, в умовах нестабільної демократії в Україні, а також через триваючу агресію Російської Федерації проти України такий спекулятивний підхід до референдуму в Україні може стати реальною загрозою для конституційного ладу держави, її незалежності, суверенітету та територіальної цілісності з усіма відповідними наслідками», – застеріг експерт.  

«Наразі політична еліта України має унікальний шанс розробити й ухвалити справді прогресивну законодавчу базу для проведення всеукраїнських та місцевих референдумів, а також гармонійно включити їх до інших інструментів прямої демократії: народної законодавчої ініціативи, народного законодавчого вето, відозв (recall) виборних та інших посадових осіб, публічних (громадських) консультацій. Світова практика використання референдумів є неоднорідною та не містить чітких закономірностей. Кожен народ, кожне суспільство отримує свою неповторну референдумну практику і бере на себе відповідальність за наслідки ухвалених ним рішень. Тому настав час творити українську практику безпосередньої участі народу у вирішенні справ державного значення. Законодавство про референдуми має містити прозору і якісну систему електронного голосування всіх громадян, які мають право голосу, щоб миттєво і мобільно виявляти всі вподобання, прихильності і прагнення народу», – підсумував виклики та завдання, які стоять перед розробниками законопроекту про національний референдум, Борис Малишев, експерт Українського інституту прямої демократії.

Цей захід організований Центром політико-правових реформ за підтримки Міжнародної фундації виборчих систем (IFES), Агентства США з міжнародного розвитку (USAID) та британської допомоги від уряду Великої Британії. Будь-які думки, висловлені під час заходу, належать учасникам заходу і не обов’язково відображають погляди IFES, USAID, урядів США або Великої Британії.