Формування Конституційного Суду України в аспекті євроінтеграції. Підсумки пресконференції

18 жовтня 2023 року Центр політико-правових реформ провів пресконференцію на тему «Формування Конституційного Суду України в аспекті євроінтеграції». Актуальність заходу обумовлена тим, що 17 жовтня завершився термін подачі документів на вакантні посади суддів КСУ. Учасники пресконференції висловили думки щодо початку нового досвіду конкурсного відбору кандидатів на посаду судді КСУ, проблеми вакантних посад суддів КСУ, порядку формування КСУ в аспекті євроінтеграції.

20 серпня набув чинності Закон № 3277-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо уточнення положень про конкурсний відбір кандидатур на посаду судді Конституційного Суду України».

Як зазначив Денис Маслов, голова Комітету Верховної Ради України з питань правової політики, ухвалення цього Закону стало серйозним кроком щодо відкритості конкурсного процесу й залученості в межах процедури добору суддів КСУ представників міжнародних організацій, з якими Україна співпрацює в галузі верховенства права, судової реформи, антикорупційної політики.

«Це вперше, мабуть, в Україні, коли максимально нівелюється політичний вплив на призначення суддів КСУ — надзвичайно важливого органу, який наділений повноваженнями зокрема щодо визнання неконституційними законів України. І ми свідомо на це пішли, тому що хочемо, щоб не було питань до цього процесу, жодного політичного впливу, і була максимальна довіра до тих кандидатів, які будуть обрані й рекомендовані до призначення на посади суддів КСУ», — зазначив він.

За словами Ярослава Юрчишина, народного депутата України, успішний конкурс завжди складається з кількох компонентів, і надважливий з них — хто претендує на посади. Якщо вибору не буде по факту, якщо не будуть створені умови, коли до цього процесу будуть залучені кандидати, які мають не лише досвід в юриспруденції, а першочергово в конституційному праві, — це буде великою проблемою надалі.

«Наразі ми справді в активній фазі — відкритість конкурсу, якість кандидатур, які зараз є в Дорадчій експертній групі, дають можливість позитивно оцінювати і якість кандидатів, які будуть подаватися на посади суддів КСУ. Дуже сподіваюся, що ми отримаємо нову якість, і це потрібно не тільки для нашої євроінтеграції, але й тому, що ми, як країна, особливо на післявоєнний період, потребуємо політично незалежного, професійного Конституційного Суду, який гарантуватиме права людей», — зауважив він.

Центр політико-правових реформ послідовно після конституційних змін 2016 року виступає за зменшення політичної ролі при формуванні КСУ. «Запровадження дієвого конкурсного відбору кандидатів на посади суддів Конституційного Суду України є однією з ключових умов для інтеграції України до ЄС», — зазначив Андрій Магера, експерт Центру. За його словами, існує потреба уточнити багато конституційних положень, які є зокрема й в розділі XII Конституції України «Конституційний Суд України». Проте не можна вносити зміни до Конституції під час воєнного стану, це константа.

Петро Стецюк, науковий консультант з правових питань Центру Разумкова, суддя КСУ у відставці, зауважив, що на сьогоднішній день європейський і євроатлантичний курс держави — це конституційно закріплений обов’язок органів державної влади скеровувати державу й вести до Європейського Союзу: «Наша ціль чітко визначена — набуття повноправного членства в ЄС і НАТО. Якщо ми йдемо до Європи, до практики європейських стандартів, то очевидно нам треба брати ті кращі взірці процедури обрання чи призначення суддів Конституційних Судів. У жодній демократичній державі навіть близько немає такої процедури, яка сьогодні запроваджується в нас. Але це є вторинним. Первинним є набуття членства в Європейському Союзі, і тут треба зробити все, що тільки можна зробити».

Дайніус Жалімас, колишній голова Конституційного суду Литовської республіки, привітав те, що Україна рухається вперед до заповнення вакантних посад КСУ, і висловив сподівання, що цей процес буде ефективним і не буде затримуватися необґрунтованими перешкодами, як це іноді бувало раніше.

«Конституційний Суд — це орган, який неминуче формується політичною владою, і, звісно, не можна ігнорувати певний ступінь дискреції політичної влади при відборі кандидатів до суду, які, в результаті, можуть бути вкрай залежними від неї (політичної влади — ред.). Також вітаю запроваджений в Україні механізм конкурсного відбору, який передбачає залучення міжнародних експертів. Завдяки встановленому механізму можна було б краще застрахуватися у виборі компетентних кандидатів із різних галузей права», — зазначив він.

До обговорення також долучився Георгій Папуашвілі, колишній голова Конституційного Суду Грузії.

Переглянути запис пресконференції можна за посиланням.

Цей захід став можливий завдяки щедрій підтримці американського народу, наданій через Агентство США з Міжнародного Розвитку (USAID). Центр політико-правових реформ був відповідальний за зміст заходу, але він не обов’язково відображає погляди USAID або Уряду США.

Чи була ця стаття корисна?