Як Україна бореться з інформаторами, що допомагають російській армії?
Останні законодавчі зміни передбачають кримінальну відповідальність за поширення деякої інформації.
Від початку війни військові та влада закликають українців слідкувати за тим, що вони розповсюджують у соцмережах, і не допомагати ворогові коригувати вогонь. До правил інформаційної гігієни ввійшла звичка не поширювати інформацію про пересування чи дислокацію наших військ, не викладати фотографії нерозірваних російських ракет і тримати в таємниці все, чим може скористатися ворог.
Як законодавство закріплює нові правила нерозповсюдження воєнної інформації?
27 березня набрали чинності зміни до Кримінального кодексу України, зокрема стаття 114-2 «Несанкціоноване поширення інформації про направлення, переміщення зброї, озброєння та бойових припасів в Україну, рух, переміщення або розміщення Збройних Сил України чи інших утворених відповідно до законів України військових формувань, вчинене в умовах воєнного або надзвичайного стану».
1 квітня Верховна Рада прийняла додаткові зміни у Статтю 114-2. За словами експерта з кримінальної юстиції Євгена Крапивіна, фахівці критикували попередню редакцію, «насамперед стосовно точності формулювань та співвідношення з ст. 111 КК України (державна зрада – умисне діяння на шкоду обороноздатності країни), ст. 114-1 КК України (перешкоджання законній діяльності ЗСУ)».
За що саме може покарати Закон?
Стаття 114-2 Кримінального Кодексу стосується інформації:
- Про направлення та переміщення озброєння, бойових припасів в Україну і територією України
- Про переміщення, рух або розташування Збройних Сил чи інших військових формувань.
Розповсюдження такої інформації карається, тільки якщо про неї не повідомили відповідні державні органи:
- Інформацію щодо переміщення озброєння має розмістити (поширити) Генеральний штаб ЗСУ, Міноборони чи Служба безпеки України. Ще одна опція – офіційні джерела країн-партнерів, тобто будь-які органи влади чи аналоги ЗСУ.
- Інформацію про переміщення військових має розмістити Генеральний штаб, Міноборони або інші уповноважені державні органи.
За яких ще умов настає відповідальність?
Закон карає не тільки комунікацію напряму з державою агресором. «Кваліфікований склад поширюється на надання інформації не тільки державі-агресору або незаконним формуванням (якщо вони спричинили тяжкі наслідки), а і їхнім представникам (за відсутності ознак державної зради або шпигунства)», – пояснює Євген Крапивін.
Яке покарання передбачене?
- За поширення інформації про озброєння і боєприпаси – позбавлення волі від трьох до п’яти років.
- За поширення інформації про військових – позбавлення волі від п’яти до восьми років.
На основі статті Євгена Крапивіна
для JustTalk.