Державна служба: як забезпечити стабільність і професійність?

Андрій Заболотний

Які ключові виклики стоять перед державною службою та яких змін вона потребує якнайшвидше? Своїми думками поділився Андрій Заболотний, експерт напряму «Урядування: формування політики, підзвітність, державна служба» ЦППР.

Непрозорі прямі призначення на посади державної служби

Україна йде євроінтеграційним шляхом, який передбачає обов’язкову повагу до правил і стандартів. У сфері публічного врядування таким орієнтиром є принципи SIGMA, що охоплюють зокрема й питання державної служби.

Ухвалення у 2015 році нового Закону «Про державну службу», який встановив чіткі правила й відкрив конкурси на посади держслужби, зокрема на посади вищого корпусу, стало важливим кроком у забезпеченні стабільності. Проте наразі ситуація зовсім інша.

У травні 2022 року через повномасштабне вторгнення проведення конкурсів було призупинено. Хоча це було виправданим кроком тоді, майже три роки потому ситуація зовсім інша. Громадяни, зокрема молодь, яка здобуває профільну освіту та прагне прийти на державну службу, задаються питанням: коли конкурси відновляться? На жаль, чіткої відповіді досі немає.

Вочевидь відповіддю має стати правильна законодавча ініціатива про їхнє відновлення. Проте в опублікованому на офіційному вебсайті Національного агентства України з питань державної служби проєкті Закону «Про внесення змін до деяких законів України щодо відновлення проведення конкурсів та удосконалення порядку вступу, проходження, припинення державної служби» пропонується початок відновлення конкурсів більш як через рік, у червні 2026 року. До прикладу, на посади категорії «В», які становлять більшість виконавських посад в апаратах державних органів, очікувати відновлення конкурсів доведеться аж до 2028 року, адже їх планується відновити з вересня 2026 року з граничним строком 18 місяців для оголошення конкурсу. Також у законопроєкті пропонується залишити на посадах тих, хто вже призначений без конкурсу.

На наявну проблему непрозорих прямих призначень звертають увагу й наші європейські партнери. Важливо розуміти, що саме професійні призначення є запорукою стабільності державної служби. Тож відновлення прозорих конкурсів на територіях, які не є тимчасово окупованими та на яких не ведуться активні бойові дії, має відбутися якомога швидше.

Неправомірні звільнення

Такої хвилі звільнень, як упродовж дії правового режиму воєнного стану, державна служба не зазнавала в жоден рік свого існування. На це звертають увагу як громадянське суспільство, так і європейські партнери.

Чому зараз так просто звільнити? За 10 років Закон «Про державну службу» зазнав близько 40 змін, які вносилися швидко й без погодження з усіма сторонами. Це призвело до можливості звільнити будь-кого будь-яким чином — достатньо простої зміни структури чи скорочення посади. А витрачати час на оскарження таких рішень у судах не завжди доцільно.

Водночас статистика свідчить про те, що держава має відшкодувати понад 300 млн грн за неправомірні звільнення за останні кілька років. Це має стати поштовхом для осмислення серйозності проблеми. Одна з пропозицій експертів ЦППР стосується посилення відповідальності за незаконне звільнення. Зокрема йдеться про доповнення статті 172 Кримінального кодексу України в частині примушування до звільнення з посади, що передбачає виконання функцій держави або місцевого самоврядування, із санкцією довічної заборони обіймати посади тим, хто дозволяє собі такі дії, зокрема в умовах війни.

Отже, рецепти стабільності та професіоналізму державної служби очевидні: це не лише обговорення, а якнайшвидший перегляд та завершення роботи над відповідним законодавством. Сподіваємося, що вже найближчим часом у парламенті з’явиться законодавча ініціатива, яка відповідатиме принципам SIGMA, баченню аналітичних центрів та, перш за все, очікуванням громадян.

Ці думки були озвучені під час експертної дискусії «Розуміння принципів належного врядування, виконавча влада та багаторівневе врядування в Україні». Повний відеозапис заходу дивіться за посиланням.

Чи була ця стаття корисна?