Що вас цікавить?

Щотижневий аналіз 6 – 12 липня 2021 року

12.07.2021

Щотижневий аналіз Центру політико-правових реформ включає аналіз найважливіших процесів та подій у сферах конституціоналізму, політичних партій та виборів, урядування та публічної адміністрації, судівництва, протидії корупції, кримінальної юстиції, та ін.

Якщо ви бажаєте отримувати експертний аналіз електронною поштою – за останній тиждень і щовівторка – прохання надіслати листа за адресою media@pravo.org.ua (Іван Голод, менеджер з комунікації).


Парламент розгляне законопроєкти про перезавантаження органів суддівського врядування


Подія

На 13 липня у Парламенті запланований розгляд ключових для судової реформи законопроєктів: №3711-д – щодо перезапуску конкурсу до Вищої кваліфікаційної комісії суддів (ВККС), який був повернутий Президентом з пропозиціями на повторний розгляд, та №5068 –  щодо реформи Вищої ради правосуддя (ВРП).

Оцінка ЦППР

1. 29 червня Верховна Рада прийняла закон №3711-д та передала його на підпис Президенту. У тексті закону містилася суперечність між поправками щодо порядку прийняття рішень першим складом Конкурсної комісії, через що народні депутати прогнозували, що Президент ветує закон. 

8 липня Президент повернув закон №3711-д на повторний розгляд до Парламенту, рекомендувавши: 

  • визначити, що ВККС вважається повноважною за умови призначення до її складу не менше 11 членів, щонайменше шість з яких призначені з числа суддів або суддів у відставці. Пропозиція є сумнівною. Змісту конкурсної процедури суперечить саме визначення мінімальної квоти суддів у ВККС, а врахування пропозиції Президента може створити перешкоди для формування повноважного складу комісії через «недотримання» квоти суддів;
  • наділити повноваженнями щодо формування Конкурсної комісії не лише Голову ВРП, але й особу, яка виконує його обов’язки. Оскільки вже тривалий час ВРП не обирає власного голову, з метою уникнення формально юридичних перешкод для формування Конкурсної комісії, пропозиція є коректною. Водночас, хибним є рішення взагалі залучати ВРП як до формування Конкурсної комісії, так і до призначення переможців конкурсу, оскільки наразі залишаються невирішеними проблеми з доброчесністю самих членів ВРП;
  • усунути суперечність між поправками щодо порядку прийняття рішень першим складом Конкурсної комісії. Зважаючи на те, що міжнародні експерти отримають право вирішального голосу, пропозиція є слушною;
  • визначити, що на запит члена комісії Конкурсна комісія може залучати не додаткових експертів та фахівців, а лише помічників та перекладачів. Пропозиція послабить експертний потенціал першого складу Конкурсної комісії. В прийнятій редакції закону чітко визначалося, що залучені експерти та фахівці матимуть право доступу до всіх документів та інформації, пов’язаної з конкурсом. Натомість правовий статус помічників, яких пропонує залучати Президент, в законопроєкті взагалі не визначений, що може призвести до того, що вони не зможуть повноцінно надавати допомогу членам комісії, оскільки не зможуть працювати з документами з обмеженим доступом. Ця ж проблема стосуватиметься й перекладачів. Ймовірно, така пропозиція покликана послабити роль міжнародних експертів, які не володіють українською мовою.

Втім, 9 липня профільний парламентський комітет визнав пропозиції Президента слушними та такими, що мають бути враховані.

Водночас, Президент не вніс пропозиції для виключення ризиків, через які новосформований склад ВККС може не стати агентом змін, зокрема:

  • переможців конкурсу призначатиме нереформована ВРП. У поєднанні з тим, що законопроєктом не визначаються чіткі підстави, за яких ВРП може відмовити у призначенні до ВККС рекомендованого Конкурсною комісією кандидата, а сама Конкурсна комісія має рекомендувати щонайменше два переможця на кожну вакантну посаду члена ВККС, можливі маніпуляції з формуванням ВККС. Як застерігав на початку червня цього року Голова Венеційської комісії Джанні Букіккіо, наділення ВРП впливом на формування ВККС, до очищення самої ВРП, може призвести до провалу цієї реформи;
  • судовий контроль за конкурсом здійснюватиме Окружний адміністративний суд м. Києва, який є центром численних корупційних скандалів та законопроєкт про ліквідацію якого перебуває на розгляді Парламенту. Тому не варто виключати ймовірність блокування конкурсу або втручання в його перебіг судовими рішеннями.

2. Законопроєкт №5068 розглядатиметься у другому читанні. Він вдосконалює процедуру конкурсного відбору членів ВРП шляхом створення Етичної ради, яка оцінюватиме відповідність кандидатів до ВРП критеріям доброчесності та професійної етики. Рада номінуватиме суб’єкту призначення/обрання щонайменше два кандидати на кожну вакантну посаду члена ВРП. Сама Етична рада складатиметься з шести членів – трьох суддів (суддів у відставці), делегованих Радою суддів, та по одному члену, делегованому від Ради прокурорів, Ради адвокатів та Національної академії правових наук в особі Президії. У першому складі Етичної ради замість представників за «несуддівською» квотою до складу ради увійдуть три особи від міжнародних/іноземних організацій, з якими Україна співпрацює у сферах протидії корупції та/або судової реформи.

Етична рада самостійно затверджуватиме свій регламент і методику оцінювання конкурсантів, а її рішення вважатиметься ухваленим, якщо за нього проголосувало щонайменше чотири члени ради. Рішення першого складу Етичної ради вважатиметься прийнятим, якщо за нього проголосувала більшість присутніх членів ради і воно підтримане двома голосами міжнародних експертів, а у разі рівного розподілу голосів, навіть за результатами повторного голосування, голоси принаймні двох міжнародних експертів є вирішальними.

Етична рада протягом шести місяців також проведе одноразову перевірку доброчесності чинних членів ВРП з можливістю ініціювати перед суб’єктом призначення/обрання їх звільнення. З моменту прийняття рекомендації про звільнення такий член ВРП відсторонюється від посади до прийняття остаточного рішення суб’єктом призначення/обрання.

Спори щодо формування ВРП, в т.ч. щодо рішень Етичної ради, розглядатиме Верховний Суд, як суд першої інстанції.

Крім того, законопроєкт передбачає посилення ролі дисциплінарних інспекторів, які стануть ключовими суб’єктами у дисциплінарному провадженні і фактично переберуть на себе повноваження членів ВРП-доповідачів у дисциплінарних справах.

Водночас істотним недоліком законопроєкту, який може унеможливити очищення чинного складу ВРП від недоброчесних членів, є те, що рекомендація Етичної ради про звільнення члена ВРП має бути підтримана суб’єктом, який призначив/обрав такого члена. Виправити цей недолік дає змогу поправка №733, згідно з якою суб’єкт призначення/обрання повинен або задовольнити подання про звільнення, або прийняти рішення про відхилення такого подання. Якщо протягом трьох місяців жодне з таких рішень не було прийняте, то такий член ВРП вважається звільненим з посади відповідно до закону. Інший варіант – визнати негативне рішення Етичної ради достатньою підставою для автоматичного припинення повноваження членів ВРП в силу закону, якщо це рішення не скасоване в судовому порядку (поправка №722).