Щотижневий аналіз 20 – 26 липня 2021 року
Щотижневий аналіз Центру політико-правових реформ включає аналіз найважливіших процесів та подій у сферах конституціоналізму, політичних партій та виборів, урядування та публічної адміністрації, судівництва, протидії корупції, кримінальної юстиції, та ін.
Якщо ви бажаєте отримувати експертний аналіз електронною поштою – за останній тиждень і щовівторка – прохання надіслати листа за адресою media@pravo.org.ua (Іван Голод, менеджер з комунікації).
Парламент розблокував судову реформу, тепер слово за Президентом
Подія
13 липня Верховна Рада повторно прийняла з пропозиціями Президента закон щодо перезапуску конкурсу до Вищої кваліфікаційної комісії суддів (ВККС) (законопроєкт №3711-д), а 14 липня – закон про реформу Вищої ради правосуддя (ВРП) та вдосконалення процедури дисциплінарної відповідальності суддів (законопроєкт №5068). Проте через реєстрацію народними депутатами проєктів постанов про скасування рішень про прийняття цих законів, їх підписання Президентом було заблоковане. 20 липня ці проєкти постанови не були підтримані і вже 22 липня Голова Верховної Ради підписав закони та передав їх на підпис Президенту.
Оцінка ЦППР
У щотижневому аналізі 13-19 липня 2021 року експерти ЦППР детально проаналізували переваги, ризики та порядок імплементації прийнятих законів щодо реформ ВККС та ВРП. Очікується, що впродовж року після набрання чинності Законами буде сформована нова ВККС, а також перевірені члени ВРП і будуть прийняті рішення за результатами перевірки.
Європейський суд з прав людини ухвалив рішення за заявою суддів Верховного Суду України
Подія
22 липня Європейський суд з прав людини ухвалив рішення за заявою 8-ми суддів Верховного Суду України (справа «Гуменюк та інші проти України»), встановивши порушення ст.ст. 6, 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Причиною звернення стало перешкоджання державою здійсненню судових функцій цими суддями в результаті судової реформи та законодавчих змін 2016 року.
Оцінка ЦППР
Конституційні зміни 2016 року щодо правосуддя дали можливість перейти до трирівневої судової системи на чолі з Верховним Судом. Одночасно з цими змінами був прийнятий Закон «Про судоустрій і статус суддів», який передбачив утворення єдиного Верховного Суду замість Верховного Суду України та трьох вищих судів, які мали бути ліквідовані. Судді цих судів могли потрапити у новий суд лише через конкурс. Частина суддів Верховного Суду України взяли участь у конкурсі, і деякі з них навіть стали суддями нового Верховного Суду. Інші судді або навіть не подавалися на конкурс або ж не підтвердили здатності здійснювати правосуддя в касаційному суді і стали заявниками у цій справі.
У лютому 2020 року Конституційний Суд визнав неконституційною ліквідацію Верховного Суду України та проходження конкурсу суддями цього суду для зайняття посад у новому Верховному Суді. Ключовим аргументом рішення було те, що не відбулося ліквідації суду, а найвищий інститут судової влади було лише перейменовано. Суд дійшов висновку, що: «судді Верховного Суду України мають продовжувати здійснювати свої повноваження як судді Верховного Суду» (детальний аналіз рішення за посиланням).
Фактично Європейський суд з прав людини заснував своє рішення на необхідності дотримання цього рішення Конституційного Суду України. Спробою вирішити цю проблему був президентський законопроєкт №3711, проте у фінальній редакції відповідні положення були виключені. Зважаючи на те, що чинне нормативне регулювання не передбачає автоматичного переведення суддів Верховного Суду України до нового суду, законодавцю слід визначити порядок такого переведення – можливо, після проведення кваліфікаційного оцінювання за спеціальною процедурою (про що було зазначено в рішенні Конституційного Суду).