Щотижневий аналіз 13 – 19 липня 2021 року

Парламент дав старт судовій реформі, але він відкладається

---

Подія

13 липня Верховна Рада повторно прийняла з пропозиціями Президента закон щодо запровадження конкурсу до Вищої кваліфікаційної комісії суддів (ВККС) (законопроєкт №3711-д), а 14 липня – закон про реформу Вищої ради правосуддя (ВРП) та вдосконалення процедури дисциплінарної відповідальності суддів (законопроєкт №5068).

Підписання Президентом цих законів наразі заблоковане, оскільки народні депутати з фракцій «Батьківщина», «Опозиційна платформа – за життя», депутатської групи «Довіра» зареєстрували декілька проєктів постанов про скасування рішення Парламенту про прийняття цих законів (№3711-д-П2, 5068-П, 5068-П1, 5068-П2, 5068-П3). Водночас, анонсується, що на цьому тижні (орієнтовно 20 липня) народні депутати зберуться на позачергове засідання для розгляду цих постанов.  

Оцінка ЦППР

1.          Закон щодо конкурсу до ВККС.

Переваги:

+ формування нового складу ВККС на конкурсних засадах з вирішальним голосом міжнародних експертів;
+ незалежність Конкурсної комісії та право самостійно визначати порядок проведення конкурсу, методологію оцінки доброчесності та компетентності кандидатів;
+ встановлення законом принципів оцінки доброчесності та компетентності учасників конкурсу;
+ прозорість роботи Конкурсної комісії.

Недоліки:

– безпідставне встановлення квоти суддів у складі ВККС (щонайменше 8 з 16 членів), що суперечить змісту конкурсної процедури;
– переможців конкурсу визначатиме ВРП, при цьому в законі не визначені підстави, за яких ВРП може відмовити у призначенні до ВККС рекомендованого Конкурсною комісією кандидата;
– судовий контроль за конкурсом здійснюватиме здебільшого Окружний адміністративний суд м. Києва, який є центром численних корупційних скандалів та законопроєкт про ліквідацію якого наразі розглядає Парламент. Тому не варто виключати ймовірність блокування конкурсу або втручання в його перебіг судовими рішеннями.

Ризик: обов’язок Конкурсної комісії рекомендувати ВРП щонайменше два кандидати на кожну вакантну посаду члена ВККС, а також по суті необмежені повноваження ВРП відхилити ці кандидатури або невизначений час їх розглядати можуть призвести як до маніпуляцій з результатами конкурсу, так і до того, що повноважний склад ВККС не буде сформований швидко. У поєднанні з тим, що нова ВККС зможе запрацювати лише, коли до неї призначать щонайменше 11 членів, з яких 6 суддів/суддів у відставці, конкурсні процедури можуть затягнутися. Крім того, наділення нереформованої ВРП повноваженнями щодо формування ВККС може негативно вплинути на швидкий запуск нової ВККС також через паралельні процедури щодо перевірки на доброчесність самих членів ВРП, які можуть призвести до того, що тимчасово буде відсутнім повноважний склад ВРП.

Імплементація закону 

З дня набрання чинності законом: 

• протягом 5 днів Міністерство закордонних справ формує і надсилає ВРП перелік організацій, які можуть делегувати міжнародних експертів до Конкурсної комісії; 
• протягом 10 днів публікується оголошення про початок конкурсу на посаду члена Конкурсної комісії.

Не пізніше наступного робочого дня з дня отримання від міністерства переліку організацій, Голова ВРП звертається до суб’єктів формування Конкурсної комісії щодо подання кандидатур до її складу, які відповідні суб’єкти мають подати протягом 30 днів.

Протягом 5 днів з дня отримання пропозицій від усіх суб’єктів формування Конкурсної комісії, Голова ВРП призначає перший склад Конкурсної комісії, яка має затвердити положення про проведення конкурсу та методологію оцінювання доброчесності та професійності кандидатів.

Протягом 30 днів з дня проведення першого засідання Конкурсної комісії публікується оголошення про конкурс до ВККС.  Наступні етапи конкурсу майже не мають часових лімітів, але проводитимуться в такій послідовності:

• подання кандидатами документів для участі у конкурсі;
• не пізніше, ніж через 3 дні після завершення приймання документів, Конкурсна комісія формує перелік кандидатів на посаду члена ВККС;
• перевірка Конкурсною комісією поданих документів та формування списку кандидатів, допущених до участі в конкурсі;
• проведення спеціальної перевірки допущених кандидатів та надання результатів такої перевірки Конкурсній комісії;
• проведення конкурсу Конкурсною комісією, який складається з двох етапів: а) добір кандидатів за результатами розгляду їх документів, спеціальної перевірки та виявленої інформації, за результатами якого формується список кандидатів допущених до співбесіди; б) проведення співбесіди та визначення рекомендованих для призначення кандидатів (з розрахунку два кандидати на одну вакантну посаду члена ВККС);
• проведення ВРП співбесід з рекомендованими кандидатами і прийняття рішення про призначення або відмову у призначенні.

2.          Закон щодо реформи ВРП.

Переваги:

+ перевірка доброчесності чинних членів ВРП незалежною Етичною радою з правом вирішального голосу міжнародних експертів та з можливістю ініціювати перед суб’єктом призначення/обрання звільнення недоброчесного члена. З моменту визнання «недоброчесним» член ВРП відсторонюється від здійснення повноважень. Суб’єкт призначення/обрання повинен або задовольнити подання про звільнення, або прийняти рішення про відхилення такого подання. Якщо протягом трьох місяців жодне з таких рішень не прийняте, то такий член ВРП вважається звільненим з посади відповідно до закону;
+ запровадження попередньої перевірки доброчесності кандидатів до ВРП, яку проводитиме Етична рада. Призначеними/обраними можуть бути лише ті кандидати, яких рекомендувала Етична рада;
+ незалежність Етичної ради та право самостійно затверджувати свій регламент, визначати методологію оцінки доброчесності та компетентності кандидатів;
+ встановлення законом принципів оцінки доброчесності учасників конкурсу;
+ спори щодо формування ВРП, в т.ч. щодо рішень Етичної ради, розглядатиме Верховний Суд;
+ посилення ролі дисциплінарних інспекторів, які стануть важливими суб’єктами у дисциплінарному провадженні і переберуть на себе повноваження членів ВРП-доповідачів у дисциплінарних справах.

Недоліки:

– перевірка доброчесності чинних членів ВРП матиме одноразовий характер і жодних повноважень щодо регулярного контролю за доброчесністю членів ВРП рада не матиме
– призначення членів Етичної ради здійснюватиме Голова ВРП. 

Імплементація закону 

З дня набрання чинності законом:

а) протягом 5 днів Міністерство закордонни

їх справ формує і надсилає ВРП перелік організацій, які можуть делегувати міжнародних експертів до Етичної ради;

б) протягом 30 днів суб’єкти формування ВРП оголошують конкурс на вакантні посади членів ВРП. 

Не пізніше наступного робочого дня після отримання списку від міністерства, Голова ВРП звертається до суб’єктів формування Етичної ради щодо подання кандидатур до її складу, які відповідні суб’єкти мають подати протягом 30 днів.

Протягом 5 днів після закінчення строку на подання пропозицій, Голова ВРП призначає членів першого складу Етичної ради. Протягом 6 місяців Етична рада проводить перевірку доброчесності чинних членів ВРП та паралельно може проводити оцінку кандидатів до ВРП протягом всього строку повноважень. 

3.          Прийняті закони щодо ВККС та ВРП мають потенціал стати переломним моментом для формування незалежних та доброчесних органів суддівського врядування. Водночас, незважаючи на порівняно прогресивні положення цих законів, під час імплементації їх на практиці не варто виключати сильну протидію та саботаж, зокрема з боку ВРП, внаслідок чого задекларовані цілі не будуть досягнуті. Крім того, через непроведення реформи Конституційного Суду залишається ризик його використання для визнання неконституційними ключових положень цих законів.