Щотижневий аналіз 19 – 25 жовтня 2021 року
Щотижневий аналіз Центру політико-правових реформ включає аналіз найважливіших процесів та подій у сферах конституціоналізму, політичних партій та виборів, урядування та публічної адміністрації, судівництва, протидії корупції, кримінальної юстиції, та ін.
Якщо ви бажаєте отримувати експертний аналіз електронною поштою – за останній тиждень і щовівторка – прохання надіслати листа за адресою media@pravo.org.ua (Іван Голод, менеджер з комунікації).
Верховна Рада виконала рішення Конституційного Суду щодо НАБУ
Подія
19 жовтня Верховна Рада ухвалила Закон «Про внесення змін до деяких законів України щодо приведення статусу Національного антикорупційного бюро України (НАБУ) у відповідність до вимог Конституції України» (реєстр. № 5459-1). Відповідно до цього Закону НАБУ стане центральним органом виконавчої влади зі спеціальним статусом (без будь-яких додаткових заходів, пов’язаних з його ліквідацією або реорганізацією). Директор НАБУ призначатиметься Кабінетом Міністрів на підставі конкурсного відбору, який проведе комісія у складі 6 членів (половина визначається урядом самостійно, а інша половина — на підставі пропозицій партнерів з розвитку, які надавали Україні міжнародну технічну допомогу у запобіганні та протидії корупції).
Оцінка ЦППР
ЦППР вітає ухвалення Парламентом закону, який усуває суперечності між Конституцією та Законом «Про Національне антикорупційне бюро України», а також передбачає гарантії незалежності цього органу. Експерти ЦППР ще у вересні 2020 році наголошували на необхідності усунення правової невизначеності щодо статусу особи, яка обіймає посаду Директора НАБУ внаслідок неконституційного призначення, що виникла у зв’язку з Рішенням Конституційного Суду України (КСУ) № 9-р/2020, а також приведення чинної редакції Закону «Про Національне антикорупційне бюро України» у відповідність до Конституції.
Рішенням КСУ № 11-р/2020 було визнано неконституційними низку положень Закону «Про Національне антикорупційне бюро України» (зокрема, положення щодо надання Президенту повноважень призначати на посаду та звільняти з посади Директора НАБУ). Відповідно до цього рішення КСУ такі положення Закону втратили чинність через три місяці з дня ухвалення КСУ рішення (тобто 16 грудня 2020 року), однак, на жаль, Парламент не скористався можливістю для оперативного заповнення цієї прогалини.
Виконання Парламентом рішень КСУ № 9-р/2020 та № 11-р/2020 наочно ілюструє проблему з неконституційністю актів Президента, ухвалених поза межами його конституційних повноважень. ЦППР неодноразово наголошував на тому, що відповідно до положень Конституції та сталої практики її тлумачення, сформованої КСУ, обсяг і межі повноважень Президента визначаються виключно Конституцією і не можуть бути розширені законом. Відтак, будь-які органи, прямо не передбачені Конституцією, але які мають владні повноваження у сфері виконавчої влади, не можуть мати іншого статусу, крім «центральний орган виконавчої влади» та не можуть перебувати поза межами системи органів виконавчої влади.
Парламенту також потрібно привести у відповідність до Конституції Закон «Про Державне бюро розслідувань», який має аналогічні вади конституційності, не чекаючи відповідного рішення КСУ у справі щодо цього Закону відповідно до конституційного подання 58 народних депутатів від 2 червня 2020 року.
Рада суддів делегувала кандидатів до Етичної ради
Подія
23 жовтня Рада суддів України (РСУ) делегувала чотирьох кандидатів до складу Етичної ради. Нагадаємо, що міжнародні організації визначилися зі списком своїх делегатів до складу ради ще 10 вересня.
Оцінка ЦППР
Після майже трьох місяців з моменту набрання чинності Законом №1635-ІХ щодо реформи складу Вищої ради правосуддя (ВРП) РСУ нарешті делегувала кандидатів до Етичної ради. Цьому передували провал першого голосування РСУ за делегатів до складу ради, затвердження порядку проведення конкурсу, оголошення та проведення конкурсу, визначення кандидатів від РСУ вже поза межами, визначеними законом.
Слід зауважити, що принаймні щодо двох з делегованих кандидатів (Ю.Трясун, В.Сіверін), громадські організації виявили інформацію, яка може свідчити про їх невідповідність критерію доброчесності. Під час засідання РСУ ця інформація навіть не була обговорена, хоча членам РСУ було відомо про виявлені факти. Кандидати також жодних пояснень щодо оприлюднених фактів не дали. Це вчергове засвідчило, що метою оголошення РСУ конкурсу було лише зволікання часу, а не відбір кращих кандидатів.
Наступним етапом закон визначає затвердження персонального складу Етичної ради головою ВРП (по три делегати від РСУ та міжнародних організацій) – протягом п’яти днів після закінчення строку, відведеного для внесення списків рекомендованих кандидатів від усіх суб’єктів формування Етичної ради (цей строк сплив ще у вересні). Посада голови ВРП наразі є незаповненою. Водночас закон передбачає, що якщо голова ВРП не призначить у визначений строк членів Етичної ради, тоді три перші кандидати зі списку РСУ і три перші кандидати зі списку міжнародних та іноземних організацій вважатимуться призначеними.
На думку експертів ЦППР, зважаючи на те, що ВРП вже тривалий час не обирає голову, наявність альтернативного механізму дозволить вважати Етичну раду сформованою та розпочати процес очищення і оновлення ВРП.