Що вас цікавить?

Щотижневий аналіз 14 – 20 грудня 2021 року

21.12.2021

Щотижневий аналіз Центру політико-правових реформ включає аналіз найважливіших процесів та подій у сферах конституціоналізму, політичних партій та виборів, урядування та публічної адміністрації, судівництва, протидії корупції, кримінальної юстиції, та ін.

Якщо ви бажаєте отримувати експертний аналіз електронною поштою – за останній тиждень і щовівторка – прохання надіслати листа за адресою media@pravo.org.ua (Іван Голод, менеджер з комунікації).



Президент вчергове призначив безстроково суддів, які не завершили кваліфікаційне оцінювання


Подія

16 грудня Президент підписав укази №№664/2021, 665/2021 про призначення безстроково 20 суддів, які не завершили процедуру кваліфікаційного оцінювання, оскільки Громадська рада доброчесності затвердила щодо них висновки про невідповідність критеріям доброчесності та професійної етики.

Оцінка ЦППР

У червні 2020 року набрав чинності Закон №679-ІХ, який дозволив Вищій раді правосуддя (ВРП) у період відсутності повноважного складу Вищої кваліфікаційної комісії суддів (ВККС), без відповідних рекомендацій, вносити Президенту подання про призначення на посади «суддів-п’ятирічок», якщо до набрання чинності цим Законом колегією ВККС їх було визнано такими, що відповідають займаній посаді. На практиці, ВРП використала положення цього закону для внесення Президенту подань про призначення безстроково суддів, які не завершили процедуру кваліфікаційного оцінювання, що суперечить не лише меті цього закону, але й визначеній законом процедурі призначення таких суддів.

2 грудня 2020 року громадськість закликала ВРП припинити внесення подань про призначення суддів, які не завершили кваліфікаційне оцінювання. Проте це не зупинило ВРП, і за нашими підрахунками з моменту набрання чинності Законом №679-ІХ рада внесла Президентові 95 подань про призначення безстроково таких суддів. Крім того, ВРП рекомендувала Президентові призначити суддю, який взагалі не пройшов кваліфікаційне оцінювання.

Тривалий час Президент утримувався від призначення рекомендованих ВРП суддів. Проте на початку грудня цього року він все-таки почав їх призначати. Станом на 17 грудня Президент задовольнив 44 подання ВРП, які були внесені з порушенням вимог закону.

Призначення суддів з порушенням визначеної законом процедури можуть поставити під сумнів легітимність ухввлених такими суддями рішень та призвести до встановлення Європейським судом з прав людини порушення ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (в аспекті порушення права на розгляд справи судом, встановленим законом).


У Парламенті зареєстрували законопроєкт щодо відновлення пропорційно-мажоритарної системи виборів народних депутатів


Подія

17 грудня у Парламенті зареєстрували законопроєкт щодо відновлення змішаної (пропорційно-мажоритарної) системи виборів народних депутатів України (реєстр. № 6444), який передбачає відтермінування до 1 січня 2027 року зміни системи виборів народних депутатів із пропорційно-мажоритарної до виключно пропорційної відповідно до положень Виборчого кодексу через тимчасове відновлення дії Закону України «Про вибори народних депутатів України».

Оцінка

Чинна редакція Конституції України не визначає типу виборчої системи, яка повинна застосовуватися під час проведення парламентських виборів. Проаналізувавши статті 76, 81-83 та 90 Конституції України, можна дійти до двох протилежних висновків: 1) Конституція передбачає виключно пропорційну виборчу систему (див. положення щодо коаліції депутатських фракцій та імперативного мандату); 2) Конституція передбачає виключно мажоритарну виборчу систему (див. положення щодо повноважності Верховної Ради). Насправді і перший, і другий висновок не є категоричними та взаємовиключними з юридичної точки зору, адже Конституція, швидше за все, допускає можливість комбінування та застосування на практиці кожної з цих виборчих систем.

Частина третя статті 77 Конституції передбачає, що порядок проведення виборів народних депутатів України встановлюється законом. На сьогодні таким законом є Виборчий кодекс, внаслідок ухвалення якого у 2019 р. Закон України «Про вибори народних депутатів України» втратив чинність. Останній, на думку експертів ЦППР, передбачав поєднання двох найгірших варіантів виборчих систем на парламентських виборах: половина складу ВРУ обиралася за пропорційною системою у загальнодержавному багатомандатному виборчому окрузі за закритими списками, інша половина — за мажоритарною системою відносної більшості в одномандатних виборчих округах. Обрання депутатів за закритими сприсками стимулювало політичну корупцію, гальмувало реальну партійно-політичну боротьбу та істотно обмежувало волевиявлення виборців. Обрання депутатів в одномандатних виборчих округах стимулювало підкуп виборців та членів виборчих комісій, а також заохочувало адміністративний тиск з боку органів влади на опозиційних кандидатів. Крім того, така комбінована виборча система залишала ВРУ недоукомплектованою, оскільки неможливо обрати народних депутатів за мажоритарною виборчою системою від тих виборчих округів, які знаходяться на тимчасово окупованій території (фактичний склад ВРУ, обраної у 2019 р., складає 423 народних депутата).

Саме тому громадянське суспільство вже довгий час адвокатувало запровадження пропорційної виборчої системи з регіональними виборчими списками кандидатів із застосуванням преференцій, яка мала б усунути вищезгадані проблеми. Частина перша статті 133 Виборчого кодексу передбачає різновид такої системи, яка вперше мала б застосовуватися на наступних чергових парламентських виборах 2023 року (або позачергових парламентських виборах в разі їх проведення).

Складається враження, що результати проміжних виборів на одномандатних виборчих округах у 2020-2021 р. створили у представників влади стійке переконання, що вони можуть виграти більшість одномандатних округів на наступних парламентських виборах, якщо запровадження пропорційної системи відповідно до Виборчого кодексу буде відтерміновано. Крім того, докорінна зміна тексту законопроєкту «Про внесення змін до Закону України “Про місцеві державні адміністрації” та деяких інших законодавчих актів України щодо реформування територіальної організації виконавчої влади в Україні» (реєстр. № 4298), який позбавляє голову МДА статусу державного службовця, лише підтверджує побоювання щодо бажання влади використати комбіновану виборчу систему в поєднанні з адміністративним ресурсом для утримання влади у майбутньому. З огляду на це, ідея щодо відтермінування запровадження пропорційної виборчої системи для парламентських виборів є шкідливим та політично безвідповідальним кроком, який підриває довіру до українського парламентаризму, вносить нестабільність у виборче законодавство та створює потенційні ризики для узурпації влади.

Експерти ЦППР не бачать об’єктивних потреб у відтермінуванні запровадження пропорційної системи для виборів народних депутатів. При цьому нагадують, що на місцевих виборах 2020 року відповідно до рішення парламентської більшості партії «Слуга народу» пропорційна виборча система була застосована до виборів рад малих громад (з чисельністю виборців – до 10 тис.), тобто там, де мала б застосовуватися саме мажоритарна система. Тому було б доцільніше переглянути виборчу систему на місцевих виборах, а наступні парламентські вибори провезти відповідно до пропорційної системи, передбаченої Виборчим кодексом.