Політичний аналіз подій 13 – 21 квітня 2020 року
Щотижневий політичний аналіз Центру політико-правових реформ включає аналіз найважливіших процесів та подій у сферах конституціоналізму, політичних партій та виборів, урядування та публічної адміністрації, судівництва, протидії корупції, кримінальної юстиції, та ін.
У рубриці “Щотижневий політичний аналіз” подана вся щотижнева аналітика, здійснювана Центром політико-правових реформ.
Якщо ви бажаєте отримувати експертний аналіз електронною поштою – за останній тиждень і щовівторка – прохання надіслати листа за адресою media@pravo.org.ua.
Парламент посилив відповідальність за спричинення пожеж: насправді проблему загнано в кут
Подія
13 квітня 2020 року Верховна Рада України внесла зміни до Кодексу України про адміністративні правопорушення (КУпАП) та Кримінального кодексу України (КК України), посиливши відповідальність за дії, спрямовані на забруднення атмосферного повітря та знищення або пошкодження об’єктів рослинного світу, зокрема, за підпалювання стерні (зміни, внесені Законом №556-ІХ від 13.04.2020 року).
Оцінка ЦППР
Станом на сьогодні КУпАП та КК України передбачають 17 складів правопорушень за порушення правил пожежної безпеки, підпали тощо. При цьому варіативність покарань (стягнень) за них дуже широка. Наприклад, за одну і ту саму дію – підпал – покарання варіюється від штрафу розміром 850 грн і аж до довічного позбавлення волі (у разі спричинення відповідних наслідків). На нашу думку, це є прикладом несистемного мислення та може породжувати ситуацію, коли прокурор чи суддя не буде впевненим у правильності кваліфікації дій підпалювача, від чого страждатиме ефективність розслідування та можливість притягнення винуватої особи до відповідальності.
Якщо подивитися на проблему ширше, то за відсутності в держави стратегії боротьби з пожежами, спричиненими людиною, (на рівні державної політики) наразі саме органи досудового розслідування, прокуратури та суди визнаються ледь не головними виконавцями в протипожежній справі. Водночас криміналістичне, кадрове, організаційне забезпечення слідчих та оперативних підрозділів перебуває у вкрай незадовільному стані. Понад те, юридична відповідальність – завжди лише другорядний засіб, який сам собою не вирішує жодних проблем, зокрема і проблему пожеж. За відсутності державної політики покладатися лише на інструменти кримінальної відповідальності та відповідальності за адміністративні правопорушення – вкрай невдала стратегія, зважаючи на обмеженість ресурсів в органів правопорядку та правосуддя й поточний стан проблем загальнодержавного рівня, з якими вони мають справу.
Як показує досвід, навіть якщо українська влада (під тиском зовнішніх факторів або суспільства) і виробляє прийнятну державну (публічну) політику, вона не завжди здатна повністю її реалізувати (як у випадку Антикорупційної стратегії 2014 року і Державної програми з її реалізації, які не були виконані навіть наполовину). Це може статися і тоді, якщо будуть розроблені і затверджені Стратегія боротьби з пожежами, План дій щодо розвитку нафтової галузі в умовах від’ємної ціни на нафту, Концепція запобігання інфекційним захворюванням або Комплексна програма забезпечення безпеки автомобільних шляхів, а також детальні плани з їх реалізації, що визначатимуть: строки, виконавців, джерела забезпечення реалізації та порядок моніторингу і аналізу виконання. До цього моменту – посилення відповідальності за правопорушення шляхом збільшення розміру санкції не буде ефективним інструментом у вирішенні проблеми.
Як суди впроваджують новий закон про відеоконференції
Подія
2 квітня набрали чинності законодавчі зміни, які передбачили право учасників справи на період карантину брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції з використанням власних технічних засобів у цивільних, господарських та адміністративних справах. Задля деталізації цих положень 8 квітня Державна судова адміністрація України (далі – ДСА) затвердила порядок, яким передбачено використання сервісу EasyCon для таких відеоконференцій (див. політичний аналіз подій 6-13 квітня 2020 року).
На практиці реалізація законодавчих новел відбувається повільно та суперечливо. Аналіз даних Єдиного державного реєстру судових рішень станом на 21 квітня показав, що з понад семи сотень судів:
- 14 судів (2% від усіх судів) задовольняли клопотання про проведення судового засідання в режимі відеоконференції. Для цього суди використовували як схвалений ДСА сервіс EasyCon (7 судів), так і інші програмні засоби: Skype (2 суди), ZOOM (4 суди). Про можливість використання сервісу Skype для відеоконференцій неодноразово повідомляв Господарський суд м. Києва. Проте окремі суди відмовляють у задоволенні клопотань про проведення відеоконференції через інші сервіси, ніж EasyCon (див., наприклад, ухвали у справах № 924/1645/14, 398/3917/19, 1207/13610/12);
- щонайменше 18 судів (2,5% з усіх судів) повідомили про технічну неможливість організації відеоконференцій, коли учасник справи використовує власні технічні засоби. Львівський окружний адміністративний суд та Куп’янський міськрайонний суд Харківської області взагалі повідомили про несправність (неналежне функціонування) в суді системи EasyCon.
Оцінка ЦППР
Однією із конституційних засад судочинства є гласність судового процесу, складовою якої є право будь-якої особи бути присутньою у відкритому судовому засіданні. В умовах, коли на території України запроваджені карантинні заходи, а багато судів не допускають у приміщення відвідувачів, які не є учасниками справ, має здійснюватися онлайн-трансляція судового засідання. Понад те, ч. 4 ст. 11 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» вимагає від суду здійснювати трансляцію у випадку, якщо всі учасники беруть участь у справі в режимі відеоконференції.
Сервіс EasyCon не має можливостей здійснювати онлайн-трансляцію. Сервіси Skype та ZOOM дозволяють здійснювати онлайн-трансляцію (наприклад, у Facebook або Youtube). Так, суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду А. Рищенко, який одним із перших в Україні призначив та провів судове засідання онлайн з використанням сервісу ZOOM, організував його онлайн-трансляцію в Youtube.
Натомість спроба експертів ЦППР узяти участь як вільні слухачі у засіданні, яке суд проводив з використанням сервісу ZOOM, але без онлайн-трансляції, видалася невдалою, оскільки їх не було навіть допущено до відеоконференції.
Тобто наразі проведення відеоконференцій з використанням учасниками справи власних технічних засобів не набуло значного поширення, а в тих поодиноких випадках, коли суди проводять засідання в такому форматі, це здійснюється з порушенням однієї з фундаментальних засад судочинства. Крім того, формується суперечлива судова практика щодо відеоконференцій, насамперед у частині тлумачення та застосування затвердженого ДСА порядку. Нагадаємо, що раніше експерти ЦППР надали рекомендації судам щодо організації судового розгляду в надзвичайних умовах, у яких містяться і рекомендації щодо організації відеоконференцій та онлайн-трансляцій. Важливо попередньо анонсувати на сайті суду чи в соціальних мережах проведення онлайн-трансляції засідання, щоб всі зацікавлені особи могли її переглянути.