Огляд корупції у світі. Липень 2026

У черговому дайджесті корупції читайте як виглядала боротьба з корупцією у світі в липні 2026 року.

Трампа звинуватили в «огидній» жадібності через понад 2 млрд доларів доходів після повернення на посаду.

Дональда Трампа знову звинуватили у «зухвалій криптокорупції» після того, як фінансові звіти показали, що криптовалютні підприємства його родини принесли понад 1 мільярд доларів протягом першого року його перебування на посаді президента.

Управління урядової етики США опублікувало 927-сторінковий звіт, у якому зазначається, що президент США минулого року отримав загалом понад 2,2 мільярда доларів завдяки нерухомості, гольф-курортам, брендованим товарам, ліцензійним угодам та судовим врегулюванням.

Але особливо вирізнялися надзвичайні доходи від криптовалют: World Liberty Financial, спільне підприємство родини Трампа та посланця Трампа на Близькому Сході Стіва Віткоффа, отримало понад 500 мільйонів доларів від продажу «управлінських токенів», тоді як інша фірма, CIC Digital LLC, отримала понад 600 мільйонів доларів від мемкоїнів із брендом Трампа, запущених за кілька днів до його другої інавгурації.

Елізабет Воррен, провідна демократка в банківському комітеті Сенату, заявила, що ці цифри показують, чому Конгрес США повинен діяти.

«Законодавство про криптовалюти, яке розглядатиме Сенат, має перешкодити президенту, віцепрезиденту, високопосадовцям адміністрації, членам Конгресу та їхнім сім’ям отримувати прибуток від криптоіндустрії, – заявила Воррен. – Якщо цього не станеться, це лише посилить зухвалу криптокорупцію Дональда Трампа».

Джуліана Страттон, віцегубернаторка Іллінойсу та кандидатка до Сенату від Демократичної партії, написала в соціальних мережах, що «безмежна жадібність Трампа огидна», додавши: «Дональд Трамп використовує посаду президента, щоб заробляти мільярди, поки американські сім’ї намагаються забезпечити собі найнеобхідніше».

«Найкорумпованіший президент в історії Америки», – так охарактеризував Трампа губернатор Міннесоти Тім Волз, кандидат у віцепрезиденти від Демократичної партії на виборах 2024 року, щодо якого адміністрація Трампа проводить розслідування у справі про шахрайство в соціальних програмах штату.

На запитання про ці дані, оприлюднені в середу, Трамп відмахнувся від критики. «Я заробив багато грошей, перш ніж став президентом», – сказав він журналістам. Білий дім давно стверджує, що бізнес Трампа відокремлений від його офіційних обов’язків і керується його дорослими синами. У Білому домі не одразу відповіли на запит щодо коментаря.

Протягом свого другого терміну президент та його родина значно інвестували в цифрові активи та криптобізнес, а на початку минулого року Трамп оголосив, що хоче, аби США стали «криптостолицею світу».

Трамп також заробив мільйони минулого року на продажу Біблій, кросівок та інших брендованих товарів, що стало ще одним безпрецедентним кроком для президентства. Лише продаж годинників із брендом Трампа приніс президенту 4,7 мільйона доларів.

Зростання доходів від криптовалют порівняно з доходами від нерухомості Трампа особливо привертає увагу, враховуючи, що президент накопичив десятки мільйонів доларів на комісійних та ліцензійних угодах завдяки укладенню нових угод щодо готелів, курортів та кондомініумів за кордоном. Багато з цих країн вели переговори зі США щодо тарифів, військової допомоги та інших важливих питань.

Нерухомість в Об’єднаних Арабських Еміратах принесла Трампу 10,4 мільйона доларів; нерухомість у Саудівській Аравії, яку будувала компанія з нерухомості, близька до правлячої родини, принесла компанії президента 9 мільйонів доларів; проєкти в Бухаресті (Румунія) та Катарі принесли Трампу по 5 мільйонів доларів.

У звіті також детально описано виплати президенту на суму понад 86 мільйонів доларів за п’ятьма окремими юридичними угодами з медіакомпаніями та соціальними мережами, включаючи ABC, CBS, YouTube, Meta та X.

У Китаї чиновника засудили до смертної кари за отримання хабара у розмірі 325 мільйонів доларів

Суд на сході Китаю засудив колишнього міського чиновника до смертної кари за отримання хабарів на суму понад 2,2 млрд юанів (325 млн доларів США) упродовж 30 років.

Ян Юлінь, який обіймав різні посади в місті Нанкін у 1993–2023 роках, також був засуджений за розкрадання, зловживання владою та відмивання грошей, а сума його незаконно отриманих доходів стала однією з найбільших за останні роки.

69-річний посадовець використовував свої посади, щоб допомагати іншим отримувати інженерні контракти, права на користування земельними ділянками та фінансування в обмін на гроші й інші цінності, повідомляють державні ЗМІ.

Розслідування щодо Яна відбувалося в рамках антикорупційної кампанії президента Сі Цзіньпіна, яка охопила, зокрема, військових посадовців та високопосадовців банківського сектору.

Ян, який значну частину своєї кар’єри працював у сфері економічного й технологічного розвитку Нанкіна, скоїв злочини «надзвичайно серйозного характеру» та «завдав надзвичайно великих збитків інтересам держави та народу», – заявив у понеділок суд міста Чанчжоу.

З моменту приходу до влади президент Сі Цзіньпін розпочав низку антикорупційних кампаній, які, за словами критиків, також використовувалися як інструмент усунення політичних суперників.

Однак смертні вироки за злочини, пов’язані з економічною діяльністю, залишаються рідкістю, хоча інколи їх виносять, переважно у справах, що стосуються особливо великих сум — понад 1 млрд юанів.

Наприклад, колишнього керівника фінансового відомства Лай Сяоміня стратили у 2021 році за отримання хабарів на суму 1,8 млрд юанів упродовж 10 років.

Лі Цзяньпін, колишній чиновник автономного району Внутрішня Монголія, був страчений у 2024 році за розкрадання та отримання хабарів на загальну суму понад 3 млрд юанів.

У багатьох інших випадках суди виносили вироки у вигляді позбавлення волі або умовні смертні вироки, які згодом могли бути замінені на довічне ув’язнення після закінчення встановленого законом строку.

Суди також пом’якшували покарання в окремих випадках, коли засуджені надавали слідству інформацію про інших правопорушників.

Але хоча Ян також співпрацював зі слідством, його злочини були настільки «тяжкими», що цієї співпраці «було недостатньо для пом’якшення покарання», заявили в суді Чанчжоу.

За повідомленнями державних ЗМІ, Ян визнав себе винним і «висловив каяття під час свого останнього слова».

Понад 5800 арештів, вилучено 293 мільйони доларів США в рамках глобальної боротьби з шахрайством

Глобальна операція з боротьби з шахрайством, у якій взяли участь 97 країн, призвела до арешту 5811 осіб та вилучення незаконно отриманих активів на суму 293 мільйони доларів США, повідомляє Інтерпол.

Операція «Перше світло 2026» (15 січня – 30 квітня 2026 року), координована Інтерполом, була зосереджена на боротьбі з шахрайством із застосуванням соціальної інженерії та пов’язаним із ним відмиванням грошей.

Соціальна інженерія – це широкий термін, який охоплює методи, що ґрунтуються на використанні довіри людини для заволодіння грошима або конфіденційною інформацією. Цей тип шахрайства може включати компрометацію корпоративної електронної пошти, сексуальне вимагання, романтичне шахрайство, видавання себе за іншу особу та інвестиційне шахрайство.

Під час операції «Перше світло 2026» було виявлено понад 142 000 жертв у всьому світі, що свідчить про те, наскільки шахрайство із застосуванням соціальної інженерії та інші пов’язані афери переросли у серйозну транснаціональну загрозу, яка впливає на окремих осіб, підприємства та уряди. Серед інших важливих результатів операції:

• Проаналізовано 152 808 справ.
• Заблоковано 31 014 банківських рахунків.
• Розкрито 23 715 справ.
• Виявлено 15 606 підозрюваних.

Томонобу Кая, директор Центру боротьби з фінансовими злочинами та корупцією Інтерполу, заявив:

«Шахрайство із застосуванням соціальної інженерії продовжує становити значну загрозу для суспільства. Злочинні синдикати використовують людську психологію для маніпулювання жертвами, і жодна країна не може залишатися в безпеці, доки всі держави не матимуть необхідних можливостей і не візьмуть на себе зобов’язання спільно протидіяти цій загрозі. Інтерпол прагне підтримувати країни-члени в розробленні комплексної, скоординованої стратегії боротьби з фінансовими злочинами, що є наслідком кіберзлочинності, діяльності організованих злочинних мереж та відмивання грошей, яке їх фінансує».

Уряд Угорщини вніс законопроект про створення антикорупційного управління

Уряд Угорщини подав до парламенту законопроєкт про створення антикорупційного управління, виконавши обіцянку прем’єр-міністра Петера Мадяра створити незалежний орган для розслідування ймовірних корупційних правопорушень, скоєних за часів його попередника Віктора Орбана.

Мадяр, чия переконлива перемога на виборах у квітні поклала край 16-річному правлінню Орбана, назвав Національне управління захисту та повернення активів ключовим елементом своєї антикорупційної кампанії, яку він назвав «Операція «Чистилище». Орбан заперечував звинувачення в корупції.

Мадяр заявив, що корупція, зокрема ймовірне нецільове використання державних коштів, коштувала угорцям 8–10% валового внутрішнього продукту за останні кілька років.

«Передумовою цього законопроєкту є те, що вразливість державних активів є не лише фінансовим, а й демократичним ризиком», – йдеться в законопроєкті, опублікованому на вебсайті парламенту.

У тексті зазначається, що завданням управління є «виявлення минулих зловживань та запобігання майбутнім порушенням».

Нова структура буде відповідальною за виявлення, відстеження та повернення активів, незаконно вилучених із державної власності, а також за розслідування фактів неналежного управління державними активами.

Управління очолить президент та чотири заступники, троє з яких мають бути прокурорами, а їхні призначення підлягатимуть схваленню парламентом.

Раніше президент Європейської комісії повідомила, що Угорщина приєднається до Європейської прокуратури (ЄППО).

ОЕСР розробило методологію оцінки стратегій боротьби з шахрайством

Звіт «Оцінка, оновлення та моніторинг стратегій боротьби з шахрайством: методологія» пропонує структурований підхід до моніторингу, оцінки та регулярного оновлення національних, галузевих і організаційних стратегій боротьби з шахрайством.

Документ було підготовлено за фінансової підтримки Європейського Союзу в рамках Інструменту технічної підтримки.

Методологія призначена насамперед для органів, відповідальних за координацію впровадження, моніторингу та оцінки стратегій боротьби з шахрайством, включаючи служби координації боротьби з шахрайством у державах-членах ЄС. Водночас запропонований підхід може бути застосований до стратегій, прийнятих на національному, регіональному, галузевому й організаційному рівнях.

За даними Організація економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР), країни дедалі частіше ухвалюють спеціальні стратегічні документи у цій сфері. Із 63 досліджених країн сім мають чинні комплексні національні стратегії боротьби з шахрайством, 19 мають стратегії, прийняті окремими міністерствами чи відомствами, а ще десять мають галузеві стратегії.

Однак ухвалення стратегії не завжди супроводжується ефективною системою оцінки її впровадження. Серед 46 країн зі стратегічними цілями, пов’язаними з боротьбою з корупцією та публічною доброчесністю, менше половини використовують показники результативності та проводять оцінювання для визначення фактичного впливу вжитих заходів. Лише 37% країн офіційно передбачають оцінювання наприкінці терміну дії стратегії як окремий захід.

ОЕСР рекомендує запроваджувати механізми моніторингу та оцінки ще на етапі розроблення стратегії. Це вимагає визначення базових показників, формулювання вимірюваних цілей та встановлення логічного зв’язку між запланованими заходами й очікуваними результатами.

У документі визначено чотири групи показників:

• внески, включаючи фінансування, персонал та час;
• продукти (outputs), такі як ухвалення документів або проведення навчання;
• результати (outcomes), такі як покращення міжвідомчої співпраці або розширення використання каналів повідомлення;
• вплив, включаючи розвиток культури боротьби з шахрайством, посилення можливостей виявлення шахрайства та підвищення довіри до державних органів.

Примітка: У цьому переліку в оригіналі ОЕСР використовуються різні категорії outputs і outcomes. Українською вони обидві часто перекладаються як «результати», але це створює плутанину. Якщо це огляд документа ОЕСР, краще або залишити англійські терміни в дужках, або перекласти як «продукти» та «результати».

Автори застерігають від використання кількості виявлених або повідомлених порушень як однозначного показника ефективності. Збільшення кількості виявлених випадків або повідомлень може свідчити не про погіршення ситуації, а про покращення механізмів виявлення та зростання довіри до каналів повідомлення. І навпаки, зосередження на зменшенні цього показника може створювати стимули для приховування порушень або обмеження прийняття повідомлень.

Тому кількісні дані слід доповнювати опитуваннями, експертними оцінками, оглядами справ та іншою якісною інформацією. Показники, що ґрунтуються на сприйнятті, також не слід використовувати ізольовано: гучні справи можуть погіршити сприйняття громадськістю ситуації, навіть якщо це є наслідком ефективнішого виявлення та розслідування порушень або підвищення прозорості.

Як слід оцінювати стратегії? ОЕСР пропонує використовувати шість критеріїв, розроблених її Комітетом сприяння розвитку:

• релевантність;
• узгодженість;
• ефективність;
• результативність;
• вплив;
• сталість.

Важливо. Тут, імовірно, йдеться про критерії OECD DAC: relevance, coherence, effectiveness, efficiency, impact, sustainability. Тому правильніше перекласти їх як:

• релевантність;
• узгодженість;
• результативність (effectiveness);
• ефективність (efficiency);
• вплив;
• сталість (sustainability).

У вашому тексті двічі вжито слово «ефективність», що є помилкою.

Оцінювання може проводитися до початку впровадження, у середині циклу стратегії та після її завершення. Проміжне оцінювання дозволяє своєчасно коригувати заходи, терміни та розподіл ресурсів, тоді як оцінювання наприкінці терміну дії стратегії допомагає врахувати отримані уроки під час підготовки наступного стратегічного документа.

Особлива увага приділяється оцінці фінансового впливу заходів боротьби з шахрайством. Запропоновані методи включають оцінку очікуваних збитків, порівняння результатів до та після запровадження нових заходів контролю, використання контрольних груп та розрахунок співвідношення між витратами й вигодами. Однак фінансові показники слід розглядати разом із нефінансовими наслідками, такими як посилення систем контролю, підвищення довіри та зміни в організаційній культурі.

ОЕСР рекомендує надати центральному координаційному органу повноваження збирати та перевіряти дані, готувати звіти й організовувати огляди стратегій. Органи влади, безпосередньо відповідальні за впровадження заходів, повинні призначити відповідальних працівників та регулярно звітувати про хід впровадження.

Водночас дані про впровадження не повинні базуватися виключно на самооцінках відповідальних органів. Для підвищення об’єктивності методологія рекомендує незалежну перевірку результатів координуючим органом, іншим державним органом або зовнішньою організацією.

Організації громадянського суспільства, академічні установи, засоби масової інформації, представники бізнесу та громадяни також повинні бути залучені до моніторингу й оцінки. Такі механізми можуть надати додаткову інформацію про нові ризики та проблеми впровадження, а також зміцнити прозорість і довіру громадськості.

ОЕСР також звертає особливу увагу на зміст кампаній з підвищення обізнаності. Повідомлення, які надмірно наголошують на поширеності шахрайства, можуть створити враження, що порушення є поширеною практикою або що боротьба з ними марна. Тому комунікація має бути конкретною, достовірною та пов’язаною з конкретними заходами й механізмами підзвітності.

Звіт доповнено практичними інструментами, зокрема зразком анкети для оцінювання, каталогом показників результатів та впливу, а також контрольним списком для оновлення стратегій і планів дій щодо боротьби з шахрайством.

Чи була ця стаття корисна?