22 Лип, 2026
Розділи статті
Декриміналізація «дорослої» порнографії без декриміналізації порнографічних дипфейків
Подія
14 липня Верховна Рада прийняла за основу проєкт Закону «Про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо посилення відповідальності за виготовлення і розповсюдження дитячої порнографії» (реєстр. № 15294 від 03.06.2026) (далі – проєкт Закону).
Ним пропонується:
1) передбачити кримінальну відповідальність за збут неповнолітнім та малолітнім, розповсюдження серед них предметів порнографічного характеру, кіно- та відеопродукції, комп’ютерних програм порнографічного характеру;
2) посилити санкції за інші злочини, пов’язані з дитячою порнографією (одержання доступу до неї, її придбання, зберігання, ввезення, перевезення чи інше переміщення, виготовлення, збут і розповсюдження), а також за проведення видовищного заходу сексуального характеру за участю неповнолітньої чи малолітньої особи, створення або утримання місць розпусти і звідництво із залученням неповнолітніх чи малолітніх, сутенерство або втягнення особи в заняття проституцією, вчинені стосовно неповнолітніх чи малолітніх;
3) декриміналізувати ввезення, зберігання, перевезення, виготовлення, пересилання чи інше переміщення, збут і розповсюдження предметів порнографічного характеру, кіно- та відеопродукції, комп’ютерних програм порнографічного характеру повнолітнім особам.
Оцінка ЦППР
Ми вже писали раніше про необхідність декриміналізації «дорослої» порнографії і зазначали декриміналізація «дорослої порнографії» узгоджується з міжнародними стандартами, а ресурси правоохоронної системи не можна витрачати на переслідування людей за діяння, які не несуть суспільної небезпеки.
Також згадували, що в Резолюції Парламентської Асамблеї Ради Європи 2412 (2021) від 26 листопада 2021 року «Гендерні аспекти та наслідки порнографії для прав людини» вказується на необхідність ефективно забезпечувати дотримання норм щодо захисту персональних даних і зображень (п. 10.3.1) і гарантувати, що всі зображені особи дали свою вільну та усвідомлену згоду на його розповсюдження (п. 10.3.2) тощо.
З огляду на це важливо, що у цьому проєкті Закону пропонується передбачити кримінальну відповідальність за виготовлення, збут чи розповсюдження предметів порнографічного характеру «без згоди особи, зображеної на них». Тобто зазначені діяння щодо порнографічних дипфейків будуть каратися, а потерпілі від них зможуть захистити своє право на приватність. Позитивно сприймається також положення ч. 3 ст. 301, згідно з яким каратиметься примушування повнолітньої особи до участі в створенні предметів порнографічного характеру.
Що ж до конкретного змісту проєкту Закону, то він містить деякі помилкові положення, які треба виправити до другого читання. Йдеться про таке:
– у ч. 1 ст. 301 пропонується встановити відповідальність за «Збут або розповсюдження творів, зображень або інших предметів порнографічного характеру неповнолітній особі, або їх виготовлення, зберігання, перевезення чи інше переміщення з тією самою метою». Проте, зі слів «з тією самою метою» неможливо зрозуміти, про яку саме мету йдеться, оскільки перед цим у реченні мета не згадувалась. Напевно, ці слова слід замінити словами «з метою збуту або розповсюдження». Аналогічне зауваження стосується і ч. 2 ст. 301;
– виготовлення, розповсюдження і збут дитячої порнографії у проєкті Закону передбачені як у частинах 1, 2 і 4 ст. 301, так і в частинах 3, 4 і 5 ст. 301-1. Для того, щоби уникнути дублювання та ускладнення кваліфікації, слід було б у частинах 1 і 2 ст. 301 після слів «порнографічного характеру» додати слова «(крім дитячої порнографії)»;
– у ч. 2 цієї ж статті пропонується встановити відповідальність за «Збут і розповсюдження творів, зображень або інших предметів порнографічного характеру неповнолітній особі». На відміну від ч. 1 цієї статті конструкція її ч. 2 передбачає, що збут і розповсюдження не є альтернативними діяннями, а відповідальність може настати лише за умови, що особа збула і, одночасно, розповсюдила відповідні предмети. Очевидно, сполучник «і» слід замінити сполучником «або»;
– неузгодженими видаються слова «розповсюдження творів… неповнолітній особі» та «розповсюдження творів… малолітній особі» у частинах 1 і 2 ст. 301. Напевно, більш правильними були б формулювання «Збут неповнолітній особі або розповсюдження серед неповнолітніх осіб творів», «Збут малолітній особі або розповсюдження серед малолітніх осіб творів»;
– також у частинах 3 і 4 ст. 301-1 неузгодженими з попереднім текстом першого абзацу цих частин є слова «або примушування неповнолітньої особи до участі у створенні дитячої порнографії» та «або примушування малолітньої особи до участі у створенні дитячої порнографії». Ці діяння доцільно передбачити в окремій статті з відповідними обтяжуючими обставинами.
Нарешті, слід звернути увагу на непропорційність окремих пропонованих проєктом Закону санкцій. Наприклад, попри безумовну та незаперечну суспільну небезпечність такого діяння, як зберігання дитячої порнографії, вчинене повторно або за попередньою змовою групою осіб (ч. 4 ст. 301-1), воно не повинно каратися так само суворо, як примушування малолітньої особи до участі у створенні дитячої порнографії і суворіше, ніж умисне вбивство (ч. 1 ст. 115 КК), воєнні злочини (ч. 1 ст. 438) або екоцид (ст. 441 КК).