preloader

Що вас цікавить?

Знову про THE Люстрацію

16.07.2019
Конституціоналізм /
Глава держави

Експерти ЦППР Ігор Коліушко та Богдан Бондаренко проаналізували президентський законопроект про люстрацію. 


11 липня 2019 року Президент Зеленський вніс до Верховної Ради проект Закону № 10444 про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо очищення влади.

Відповідно до Пояснювальної записки проекту Закону, з метою припинення у подальшому зловживання владою, своїм службовим становищем під час виконання посадових обов’язків, уникнення відповідальності за дії , що спрямовані на власне збагачення, законопроектом розширено категорії посад, щодо яких здійснюються заходи з очищення влади (люстрації), а також уточнені деякі критерії здійснення очищення влади.

Проект розширює перелік посад стосовно яких здійснюється люстрація, зокрема щодо виборних посад, а саме: Президента України, Голови Верховної Ради України, Першого заступника і заступника Голови Верховної Ради України, народного депутата України, виборних посад органів державної влади, органів місцевого самоврядування та, окремо, кандидатів у народні депутати України, кандидатів у депутати Верховної Ради Автономної Республіки Крим, обласних, районних, міських, районних у містах, сільських, селищних рад, кандидатів на пост Президента України, кандидатів на посади сільських, селищних, міських голів та старост.

Також проект передбачає віднесення до осіб, що підпадають під люстраційні критерії, перелік посадовців періоду з 23 лютого 2014 року до 19 травня 2019 року (визначені в частині третій статті 3 проекту Закону № 10444).

Люстрація – це інструмент зміни політичного режиму, що полягає в блокуванні представників попереднього режиму, діяльність якого має жорсткі негативні наслідки, оцінка яких підтримана суспільством. Носії попереднього політичного режиму в межах люстрації несуть відповідальність, шляхом неможливості обіймати певне коло посад у державному механізмі.

Після Революції 2014 року був застосований інструмент люстрації. Та модель люстрації, яка була обрана, мала низку негативних характеристик, зокрема автоматичний характер такої люстрації (вина кожної окремої особи не встановлювалася) та занадто широке коло посад, які підпадали під люстраційні критерії. На ці проблеми звертала увагу і Венеційська комісія, зараз ці питання є предметом конституційного контролю в Конституційному Суді України.

Ще в 2014 році активно обговорювалося, чи можливе таке застосування люстрації, але, на жаль, була обрана саме така модель, що зараз знову активно критикується. Проте проект Закону № 10444 Президента Зеленського лише поглиблює та розширює проблеми Закону 2014 року.

Іншими словами, якщо в 2014 році ухвалення Закону з такою моделлю люстрації було сумнівним, то застосування такого механізму в 2019 році, є ще більш проблематичним, ніж 5 років тому. Окремо звернемо увагу, що нинішня політична еліта прийшла до влади не внаслідок Революції, як це було в 2014 році, а шляхом мирної передачі влади на президентських виборах навесні 2019 року.

Проект Закону № 10444 Президента Зеленського передбачає розширення переліку посад, стосовно яких здійснюється люстрація, зокрема щодо виборних посад. Вимоги до таких виборних посад закріплені Конституцією України, є вичерпними і не передбачають вимог, прописаних у проекті Закону. Тому такі пропозиції є неконституційними.

Проект також передбачає застосування люстрації до судді, суддів, які одноособово або у колегії суддів розглядали справу і ухвалили рішення з допущенням порушень Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, констатованих у рішенні Європейського суду з прав людини. Така пропозиція є сумнівною з точки зору конституційності та здорового глузду, оскільки люстрація для судді, що брав участь у розгляді справи, у якій ЄСПЛ встановив порушення державою Україна Конвенції, настає автоматично. Таким чином, мова не йде про порушення суддею Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, що означає, що вина судді в цьому випадку не враховується, але автоматична люстрація настає. Додатково зазначимо, що встановлення рішенням Європейського суду з прав людини фактів, які можуть бути підставою для застосування дисциплінарного стягнення до судді, уже передбачено законодавством і може використовуватися для притягнення суддів до відповідальності.

Окремо варто звернути увагу, що, зважаючи на те що, такий законопроект був зареєстрований в останній день пленарних засідань Парламенту та за 10 днів до голосування на позачергових парламентських виборах, він не має жодних шансів на ухвалення в цьому скликанні Верховної Ради. Відповідно, ця ідея виглядає більше політичною, ніж законодавчою.

Можемо висловити два припущення, чому Президент ініціював проект Закону № 10444:

  • після того, як 4 липня Конституційний Суд не визнав люстрацію неконституційною, представники нової влади вирішили довести ситуацію до абсурду і розповсюдити люстраційні критерії на представників попередньої влади, що і починала процес люстрації. Зокрема, така ініціатива може стосуватися особистих образ очільника Адміністрації Президента/Офісу Президента, який підпадає під заборони Закону України «Про очищення влади»;
  • така ініціатива є складовою передвиборчої кампанії пропрезидентської партії на позачергових виборах.

Наголосимо, що у випадку, якщо в наступному скликанні Верховної Ради такий проект буде проголосований, він завдасть шкоди всій системі державного управління, оскільки кадровий потенціал у державі набагато менший, ніж може здатися на перший погляд. Це прослідковується і за кадровим наповненням команди Президента, до якої входять представники попередньої влади, зокрема Данилюк, Абрамавічус, що також знаходяться під загрозою люстрації у випадку ухвалення проекту Закону № 10444.

Вкотре зазначимо, що такий інструмент зміни політичного режиму, як люстрація може застосовуватися лише до осіб, діяльність яких має жорсткі негативні наслідки, щодо яких в суспільстві є консенсус. Про такі наслідки щодо представників попередньої влади мова не йде, про що, зокрема, надзвичайно оперативно наголосили представники країн G-7.

Сподіваємося, що після парламентських виборів 21 липня про цей законопроект більше ніхто не згадає.

Ігор Коліушко, голова правління Центру політико-правових реформ
Богдан Бондаренко, експерт Центру політико-правових реформ