Європейський вектор розвитку муніципальної влади України. Підсумки всеукраїнського круглого столу

4 грудня в Харкові відбувся всеукраїнський круглий стіл «Європейський вектор розвитку муніципальної влади України» з нагоди Дня місцевого самоврядування. Захід об’єднав понад 50 учасників — науковців, експертів, представників органів державної влади та місцевого самоврядування, аспірантів, які долучилися офлайн та онлайн для того, щоб обговорити проблеми правового статусу територіальних громад, нагляду за законністю правових актів органів місцевого самоврядування, розмежування повноважень військових адміністрацій та органів місцевого самоврядування, удосконалення територіальної організації місцевого самоврядування, муніципальної демократії.

Організаторами круглого столу виступили кафедра державного будівництва Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого; Центр політико-правових реформ у партнерстві з Громадською мережею публічного права та адміністрації UPLAN; НДІ Державного будівництва та місцевого самоврядування НАПрН України; Юридичний факультет Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна.

У вітальному слові Анатолій Гетьман, ректор Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого, доктор юридичних наук, професор, академік Національної академії правових наук України, зазначив, що в сучасних умовах розвитку української державності особливо важливим є розвиток місцевого самоврядування, оскільки саме ця підсистема публічної влади є найбільш наближеною до кожного жителя територіальної громади. «Саме через органи місцевого самоврядування першочергово вирішуються найважливіші питання життєзабезпечення громади й конкретно кожного її жителя. Тому від того, наскільки якісною й досконалою буде правова основа місцевого самоврядування, буде залежати ефективність його здійснення в інтересах усієї громади», — зазначив Анатолій Павлович.

Набуття статусу кандидата на членство в ЄС відкриває нові можливості для українських громад, зокрема доступ до фінансових інструментів та фондів ЄС для країн-кандидатів. На цьому наголосив Юрій Северин, директор Департаменту регіональної політики Секретаріату Кабінету Міністрів України. За його словами, перед органами місцевого самоврядування поставатимуть виклики, які будуть пов’язані з можливостями й фаховістю написання проєктів для того, щоб користуватися цими фондами, мати змогу подавати відповідні заявки й вигравати фінансування. Це дозволить забезпечити розвиток інфраструктури українських громад, а також пришвидшити процес післявоєнного відновлення тих із них, що найбільше постраждали внаслідок війни.

Микола Тітов, перший віцепрезидент, виконавчий директор Асоціації органів місцевого самоврядування Харківської області, кандидат юридичних наук, заслужений юрист України, акцентував на важливості вдосконалення правового забезпечення функціонування місцевого самоврядування. Він підкреслив досягнення реформи децентралізації, завдяки якій сьогодні місцеві ради мають можливість зокрема виділяти значну допомогу Збройним Силам України. Проте є багато й проблемних питань: за словами Миколи Ілліча, не змінивши Конституцію Україну, важко говорити про зміну підходів до системи управління, роботи місцевого самоврядування. Також назріла необхідність прийняття нового Закону про місцеве самоврядування, адже в чинний Закон із 1997 року вносили зміни понад 100 разів.

Модератором заходу виступив Антон Чиркін, експерт ЦППР із конституційного права, координатор напрямку «Конституціоналізм і демократія» Мережі UPLAN. Він нагадав, що 25 червня розпочалися офіційні переговори про вступ України до Європейського Союзу, зараз триває активна фаза цього процесу, підготовка дорожніх карт реформ. Процес розпочався з кластера Fundamentals за прикладом і досвідом Балканських країн, при цьому питання щодо місцевого самоврядування містяться як у розділі «Реформа публічної адміністрації», так і в розділі «Функціонування демократичних інституцій». Разом із тим, експерт звернув увагу, що у висновках, звітах Європейської комісії місцеве самоврядування більше позначається терміном «багаторівневе управління (врядування)».

Після завершення вітальної частини круглого столу розпочалися доповіді учасників та учасниць.

Виступ Олени Бориславської, завідувачки кафедри конституційного права Львівського національного університету імені Івана Франка, докторки юридичних наук, професорки, експертки Мережі UPLAN, був присвячений проблемі реформи статусу громад в Україні в контексті євроінтеграції. Вона зазначила, що ключовою серед вимог ЄС є вимога надання громадам правосуб’єктності у вигляді статусу юридичної особи, і якщо заглибитися й з’ясувати причини, чим вона зумовлена, можна отримати більше шляхів для напрацювання відповідних проєктів реформ місцевого самоврядування. Пані Олена розповіла також про діяльність робочої групи, створеної Центром політико-правових реформ, яка дослідила історичні традиції формування суб’єктності громад в Україні й зарубіжний досвід та підготувала проєкт Концепції громади як юридичної особи публічного права. З результатами проведеної роботи можна ознайомитися в монографії.

Про стан і перспективи правового регулювання демократії участі в Україні йшлося в доповіді Марка Воронова, завідувача кафедри конституційного та муніципального права ХНУ імені В.Н. Каразіна, кандидата юридичних наук, доцента, експерта Мережі UPLAN. Він зазначив, що місцевий референдум відсутній уже 12 років, інші форми демократії участі, які закріплені в Законі «Про місцеве самоврядування в Україні», такі як збори громадян за місцем проживання, місцеві ініціативи, громадські слухання, носять скоріше формальний характер. Натомість набувають сили такі формати, як електронні петиції, бюджет участі, громадська експертиза, проте це відбувається тоді, коли має місце альтернативна процедура. За словами Марка Миколайовича, для тих форм демократії участі, які потребують зборів в офлайн-форматі, має бути запроваджена альтернативна онлайн-процедура, це вимоги сучасного стану.

Андрій Крупник, директор ГО «Одеський інститут соціальних технологій», регіональний координатор Мережі UPLAN у Чорноморському краї, доцент кафедри публічного управління та регіоналістики Інституту публічної служби та управління Національного університету «Одеська політехніка», кандидат політичних наук, розповів про резерви муніципальної демократії для забезпечення стійкості громад. Він зазначив, що проблеми сьогоднішньої муніципальної демократії по суті є резервами. Серед таких проблем він виокремив: обмеженість консультування органів влади з іншими ключовими учасниками — релігійними лідерами, ІГС, активістами, бізнесом тощо; відсутність механізмів забезпечення доступу молоді та інших соціальних груп до процесу прийняття управлінських рішень; нескоординованість дій деяких підрозділів та посадових осіб муніципалітетів; перевагу політичної доцільності над суспільними, політичні маніпуляції відомими ГО, особливо в передвиборчий період; відсутність відкритості діяльності депутатів та їхнє небажання вислуховувати людей; відсутність відкритої фінансової інформації у громаді; нездатність влади об’єднати громадян в єдину силу; відсутність та недосконалість статутів у більшості громад. Пан Андрій зазначив, що бачення стійкості громад має будуватися саме на використанні резервів місцевої демократії.

На огляді активностей від головних стейкхолдерів за напрямком «місцеве самоврядування» на 2025 рік сфокусувався у своєму виступі Віталій Загайний, експерт із питань місцевого самоврядування ЦППР, координатор напрямку «Місцеве самоврядування та регіональний розвиток» Мережі UPLAN. Він поділився інформацією про плани ЦППР у цій сфері й порівняв їх із заходами, які передбачені розпорядженням КМУ № 270-р від 26.03.2024 р. Так одним із перших ключових завдань ЦППР є сприяння вдосконаленню адміністративно-територіального устрою України. За результатами змін, які були впроваджені протягом 2014-2020 року, і на базі того АТУ, що був чинним на жовтень 2020 року, відбулися вибори до органів місцевого самоврядування. Разом із тим, практика показує, що є певні речі, які варто було б змінити, це стосується як утворених і працюючих на сьогодні громад, тобто базового рівня, так і районів насамперед. У цій частині активності ЦППР співпадають із зусиллями Уряду, тому пан Віталій висловив упевненість, що долучення науковців до такої діяльності буде вкрай корисним. Серед інших завдань ЦППР на 2025 рік — адвокація та доопрацювання проєкту Закону «Про самоврядування громади» та відповідних змін до інших законів; підготовка пропозицій щодо оновлення Концепції реформи місцевого самоврядування та територіальної організації влади; адвокація змін до Виборчого кодексу в частині місцевих виборів, проєкту закону «Про місцевий референдум», змін до Закону «Про органи самоорганізації населення»; вдосконалення правового регулювання місцевих податків і зборів; реформування механізму зарахування ПДФО до місцевих бюджетів; перегляд механізмів системи вирівнювання в умовах війни; адвокація законопроєкту № 4298; підготовка проєкту Закону «Про префекта»; підготовка проєкту Концепції впровадження регіонального місцевого самоврядування в Україні тощо.

Про концептуальні засади удосконалення державно-правового механізму нагляду та контролю за органами місцевого самоврядування розповів Олексій Лялюк, завідувач кафедри державного будівництва Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого, кандидат юридичних наук, доцент, експерт Мережі UPLAN. Він наголосив, що реформування державного контролю та нагляду в системі місцевого самоврядування в Україні має стати логічним завершенням реформи децентралізації влади, розпочатої ще у 2014 році, оскільки без запровадження дієвого механізму контролю й нагляду з боку держави основна реформа залишається незавершеною. Основними правовими вимогами при модернізації державно-правового контролю має стати чітке визначення предмета державно-правового контролю – виконання делегованих повноважень; слід чітко закріпити суб’єктів делегування та здійснення контролю; має бути визначений обсяг здійснення контролю; мають бути закріплені наслідки контролю, якими мають стати рішення компетентних суб’єктів про скасування акту органу місцевого самоврядування.

Темою доповіді Діани Баринової, голови ГО «Центр розвитку місцевого самоврядування», експертки з питань децентралізації та місцевого економічного розвитку, керівниці комітету співпраці бізнесу та місцевого самоврядування Польсько – Української господарчої Палати, стало удосконалення територіальної організації місцевого самоврядування в умовах воєнного стану. Вона звернула увагу на такий аспект, як відсутність чітких критеріїв, за якими громади можуть бути визнані неспроможними й за якими їх можуть приєднати до інших громад. Також не прописані критерії, на території яких громад та з урахуванням яких чинників сьогодні утворюються військові адміністрації населених пунктів. Ще один аспект стосується державної дотації, яка в бюджетах різних громад сьогодні сягає 80-90%, відтак, за словами пані Діани, треба думати над удосконаленням територіальної організації місцевого самоврядування і змін до адміністративно-територіального устрою.

Про переосмислення окремих категорій місцевого самоврядування на шляху євроінтеграції йшлося в доповіді Костянтина Cолянніка, декана факультету юстиції Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого, кандидата юридичних наук, доцента. Він зазначив, що потребують вирішення певні концептуальні питання, зокрема визначення місцевого самоврядування та його компетенції. Костянтин Євгенович висловив думку, що наразі продовжують існувати багато радянських механізмів, яких треба повністю позбавитися й очиститися за 30 років розбудови нашої незалежності. Ще одна проблема полягає в тому, що фактично відбувається одержавлення місцевого самоврядування.

Виступ Олега Петришина, ученого секретаря НДІ Державного будівництва та місцевого самоврядування НАПрН України, кандидата юридичних наук, старшого дослідника, був присвячений соціальним інноваціям у післявоєнному муніципальному управлінні в контексті європейського досвіду для України. Він зазначив, що ефективне вирішення соціальних проблем можливо лише за умови суттєвої децентралізації повноважень, розширення можливостей місцевих органів влади та залучення органів місцевого самоврядування до впровадження інноваційних соціальних програм. В умовах післявоєнної відбудови України соціальні інновації мають особливе значення для забезпечення ефективної реінтеграції ВПО, підтримки ветеранів та відновлення соціальної інфраструктури постраждалих територій. В цілому, за словами пана Олега, ефективне впровадження соціальних інновацій в післявоєнному муніципальному управлінні України потребує створення відповідної правової бази та розвитку інституційних механізмів на всіх рівнях, а також системного підходу та чіткого розуміння послідовності необхідних кроків.

Після доповідей відбулися дискусії та їхнє обговорення учасниками заходу. За результатами Всеукраїнського круглого столу видано електронну збірку тез доповідей та наукових повідомлень.

Чи була ця стаття корисна?