Як виконати європейські вимоги до реформи органів правопорядку

26 Кві, 2026

23 квітня Український центр європейської політики спільно з Центром політико-правових реформ представив дослідження «Європейські бенчмарки у сфері органів правопорядку: інституційний аспект», реалізованого за підтримки Міжнародного фонду «Відродження». До розмови долучилися загалом понад п’ятдесят учасників, серед яких представники Міністерства внутрішніх справ, АРМА, радники уряду та експерти громадянського суспільства.

Дослідження підготовлене Центром політико-правових реформ охоплює вісім ключових органів правопорядку: Державне бюро розслідувань, Службу безпеки України, Національну поліцію, НАБУ, Бюро економічної безпеки, АРМА, пенітенціарну службу та службу пробації. Окремий розділ присвячений реформуванню правничої освіти та її інституційному відмежуванню від підготовки фахівців з правоохоронної діяльності. Для кожного напряму документ пропонує конкретні проміжні цільові індикатори з визначенням строків виконання та відповідальних органів — інструмент, який дозволяє оцінювати реальний інституційний прогрес, а не лише формальне виконання окремих заходів.

Вікторія Мельник, координаторка напряму європейської інтеграції Центру політико-правових реформ, презентуючи дослідження, підкреслила, що реформа органів правопорядку — це не лише про конкурсні процедури.

«Це в тому числі кращий доступ громадян, які готові долучитися на службу, для того, щоб вони мали вичерпну інформацію і можливості долучитися до роботи в органах правопорядку», — зазначила вона. Мельник також звернула увагу на два питання, які виходять за межі суто кадрових змін: реформа правничої освіти, яка впливатиме на якість кадрового потенціалу для всієї системи правопорядку, та оцивільнення пенітенціарної служби — крок, який автори дослідження розглядають як необхідну умову для дотримання прав людини у місцях позбавлення волі відповідно до вимог Ради Європи та практики Європейського суду з прав людини.

Олександр Банчук, експерт Центру, підтримав логіку документа і пояснив її через власний досвід переговорної практики. За його словами, певна свобода формулювань у зобов’язаннях перед ЄС вже неодноразово призводила до важких дискусій щодо того, чи вважати певний захід виконаним, — зокрема, у питаннях реформи Бюро економічної безпеки, ухвалення закону про удосконалення виконавчого провадження, ухвалення змін до законодавства про угоди про визнання винуватості в кримінальному провадженні.

«Ми повинні наповнити більшим змістом, конкретними заходами, що ми розуміємо під відчутним прогресом або достатнім прогресом у реформі», — наголосив він. Олександр Банчук також порушив питання участі міжнародних експертів у конкурсних процедурах: наразі вони задіяні у формуванні тринадцяти органів, де сформовано двадцять п’ять комісій, і Україні варто заздалегідь опрацювати механізм поступового переходу до самостійного проведення таких процедур, не чекаючи завершення строків мандатів міжнародників.

Любов Акуленко, виконавча директорка Українського центру європейської політики, попередила про ризик протилежного характеру — надмірної деталізації зобов’язань із боку громадянського суспільства. Посилаючись на досвід колег з Албанії та Північної Македонії, вона нагадала, що країни-кандидати, які самі накладали на себе надто широкі зобов’язання, згодом стикалися з неможливістю їх виконати в узгоджені строки. Пані Акуленко, нагадала, що до відкриття першого переговорного кластера Україна має закрити саме ці індикатори за 23-м і 24-м розділами, і жоден інший розділ не може бути закритий без їх виконання. Як застереження прозвучав приклад Сербії, яка чекала на проміжну оцінку сім років — значною мірою через нечіткість критеріїв.

Представники Міністерства внутрішніх справ, зі свого боку, висловили низку коментарів та пропозицій, на підставі яких автори доопрацюють документ. Ключове застереження стосувалося пропозиції провести конкурсний відбір керівного складу Національної поліції: в умовах воєнного стану повна зміна керівної ланки, на їх думку, здатна паралізувати роботу органу щонайменше на півроку. У частині правничої освіти представник МВС навів цифри, які свідчать про те, що зміни вже відбуваються: у 2025 році набір на магістратуру за спеціальністю «Право» у відомчих закладах припинено повністю, на бакалавраті — скорочено на двадцять сім відсотків порівняно з попереднім роком. Водночас було наголошено, що термін повного виконання цього заходу прив’язаний до завершення воєнного стану.

За підсумками обговорення організатори повідомили, що документ буде доопрацьовано з урахуванням отриманих зауважень і перекладено для презентації на європейських майданчиках.