Висновок на проект Закону України № 2314
Аналіз законопроекту «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо удосконалення перегляду судових рішень в апеляційному та касаційному порядку».
ВИСНОВОК
Центру політико-правових реформ
на проект Закону України
«Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо удосконалення перегляду судових рішень в апеляційному та касаційному порядку» (№ 2314)
25 жовтня 2019 року Президент України Володимир Зеленський вніс до Верховної Ради України проект Закону «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо удосконалення перегляду судових рішень в апеляційному та касаційному порядку» № 2314.
Законопроект вмотивовано таким:
«передбачена процесуальним законом процедура допуску до касаційного оскарження судових рішень не сприяє виконанню Верховним Судом свого основного завдання – забезпечення сталості та єдності судової практики…
…запропонована система допуску до касаційного оскарження судових рішень не тільки забезпечить формування єдиної судової практики, але з часом дозволить значно зменшити кількісне навантаження на цей суд.
Також законопроектом удосконалюється низка норм з метою недопущення зловживання учасниками справи своїми процесуальними правами та оптимізації процедури розгляду справ».
Для вирішення цих проблем законопроектом запропоновано:
- встановити додаткові «фільтри» для допуску справ до касаційної інстанції;
- встановити обов’язок апеляційної та касаційної інстанцій у разі закриття провадження внаслідок того, що справа має бути розглянута за правилами іншого виду судочинства, передати її для розгляду компетентному суду першої інстанції;
- звузити можливості для застосування судами заходів забезпечення позову;
- уповноважити суд, який розглядає справу, самостійно вирішити заяву про відвід судді, якщо заява надійшла пізніше, ніж за три дні до призначеного засідання;
- внести деякі інші уточнення до певних процесуальних положень.
Резюме висновку
Законопроект загалом містить позитивні новели.
Необхідно підтримати:
- прагнення зменшити навантаження на касаційну інстанцію;
- запровадження обов’язку суду апеляційної чи касаційної інстанції, якщо справа має розглядатися за іншими правилами судочинства, скерувати справу до компетентного суду першої інстанції;
- встановлення правила, що запобігатиме зловживанню правом на відвід судді.
Водночас пропонуємо доопрацювати законопроект у таких напрямках:
- спростити та максимально уніфікувати правила допустимості касаційних скарг у різних видах судочинства (у законопроекті ці правила сформульовані надто заплутано та казуїстично);
- відмовитися від притягнення суддів апеляційного суду до дисциплінарної відповідальності як підстави для касаційного оскарження. Зловживання суддів під час ухвалення рішення доцільно визначити підставою для перегляду рішення за виключними обставинами в разі підтвердження цих зловживань не лише вироком суду, а й рішенням дисциплінарного органу;
- замість звуження можливостей для застосування судами заходів забезпечення позову надати перевагу дисциплінарним і навіть кримінально-правовим заходам боротьби зі зловживаннями з боку суддів;
- у разі конкуренції правил господарського судочинства про виключну підсудність у спорах стосовно нерухомості надати перевагу правилу розгляду справи за місцезнаходженням нерухомості, а не відповідача – спеціального суб’єкта.
Правила законопроекту будуть застосовні лише до нових касаційних скарг, поданих після набрання чинності цим законом. І це правильно – не надавати закону зворотної дії. Проте законопроект не дозволить найближчим часом вирішити проблему перевантаженості Верховного Суду як касаційної інстанції (внаслідок великого залишку справ), а тому не дає можливість обґрунтувати необхідність суттєвого скорочення його складу вже тепер.
Понад те, законопроект посилить цю проблему. Продемонструвати великий залишок можуть такі цифри: якби Верховний Суд зупинив приймати нові касаційні скарги, то в нинішньому складі Великій палаті потрібно приблизно два-три місяці, щоб розглянути залишок справ, Касаційному адміністративному суду – дев’ять місяців, Касаційному господарському суду – два місяці, Касаційному кримінальному суду – сім місяців, Касаційному цивільному суду – десять місяців.
Детальний аналіз положень законопроекту наведено нижче.
1. Додаткові «фільтри» для допуску справ до касаційної інстанції
Зміни за законопроектом:
- У цивільному, господарському та адміністративному судочинстві запроваджуються додаткові умови для оскарження до Верховного Суду в касаційному порядку рішення першої інстанції після перегляду його апеляційною інстанцією. Наразі підставою для касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
- Згідно із законопроектом неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права буде підставою для касаційного оскарження:
– якщо суд апеляційної інстанції в оскарженому судовому рішенні застосував норму права без урахування правової позиції Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такої позиції;
– якщо скаржник вмотивовано обґрунтує необхідність відступлення від правової позиції Верховного Суду, застосованої судом апеляційної інстанції в оскарженому судовому рішенні;
– якщо відсутня правова позиція Верховного Суду щодо питання застосування норми права в подібних правовідносинах;
– якщо судове рішення оскаржується з підстав, які за відповідним кодексом є обов’язковими підставами для скасування судового рішення;
– у разі ухвалення дисциплінарним органом рішення про застосування дисциплінарного стягнення до суддів, які входили до складу колегії апеляційної інстанції, судове рішення якої оскаржується, за дисциплінарний проступок, вчинений у зв'язку із розглядом такої справи.
- У цивільному і господарському судочинстві, за загальним правилом, не зможуть бути переглянуті Верховним Судом у касаційній інстанції рішення у справах з ціною позову 500 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (це трохи більше 1 млн грн) і менше.
- У цивільному судочинстві розширюється коло малозначних цивільних справ, рішення у яких, за загальним правилом, не можуть бути переглянуті Верховним Судом у касаційній інстанції. Тепер до малозначних будуть віднесені такі справи:
– щодо аліментів, якщо вони не пов'язані із встановленням чи оспорюванням батьківства (материнства);
– про розірвання шлюбу;
– про захист прав споживачів;
– про захист честі та гідності фізичної особи, ділової репутації фізичної або юридичної особи, якщо учасник справи не заявив клопотання про розгляд справи за правилами загального позовного провадження.
- В адміністративному судочинстві, за загальним правилом, не зможуть бути переглянуті Верховним Судом у касаційній інстанції рішення у справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (тепер у справах незначної складності).
- Проте Верховний Суд навіть за таких обмежень може переглянути оскаржене рішення, якщо справа має фундаментальне значення для формування єдиної практики, або становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для скаржника та в деяких інших випадках.
Довідка про навантаження на суддів Верховного Суду у 2018 році та першому півріччі 2019 року
(дані з сайту Верховного Суду)
|
|
Велика Палата |
Касаційний адміністративний суд |
Касаційний господарський суд |
Касаційний кримінальний суд |
Касаційний цивільний суд |
|
|---|---|---|---|---|---|---|
|
Перебувало у провадженні справ / матеріалів |
2018 |
2 692 |
76 502 |
15 521 |
15 720 |
52 874 |
|
1-ше півріччя 2019 |
1 853 |
53 651 |
7 850 |
10 932 |
37 718 |
|
|
Надійшло справ / матеріалів |
2018 |
2 692 |
71 101 |
15 521 |
15 172 |
51 049 |
|
1-ше півріччя 2019 |
1 108 |
18 112 |
7 050 |
4 369 |
12 820 |
|
|
Розглянуто справ / матеріалів |
2018 |
1718 |
37 449 |
14 481 |
9 145 |
26 254 |
|
1-ше півріччя 2019 |
1 208 |
21 474 |
5 812 |
4 654 |
14 064 |
|
|
Залишок нерозглянутих справ / матеріалів на кінець періоду |
2018 |
746 |
37 124 |
800 |
6 563 |
26 096 |
|
1-ше півріччя 2019 |
564 |
31 585 |
1 947 |
5 332 |
23 187 |
|
Оцінка ЦППР
|
Плюси
|
Мінуси
|
|
Ризики
|
|
|
Пропозиції ЦППР
|
|
2. Обов’язок вищої інстанції у разі закриття провадження внаслідок того, що справа має бути розглянута за правилами іншого виду судочинства, передати її для розгляду компетентному суду першої інстанції
Зміни за законопроектом:
- У цивільному, господарському та адміністративному судочинстві суд апеляційної чи касаційної інстанції, якщо встановить, що справа має розглядатися за іншими правилами судочинства, не лише закриватиме провадження, а й скеровуватиме справу до компетентного суду першої інстанції.
- Компетентний суд першої інстанції перевірить заяву за правилами відповідного виду судочинства, що діяли на момент її подання, і зможе запропонувати усунути недоліки.
Оцінка ЦППР
|
Плюси
|
Мінуси Не твиявлено. |
|
Ризики
|
|
|
Пропозиції ЦППР
|
|
3. Звуження можливостей для застосування судами заходів забезпечення позову
Зміни за законопроектом:
- У цивільному, господарському та адміністративному судочинстві суди втратять можливість забезпечувати позов встановленням обов'язку вчинити певні дії.
- У цивільному та господарському судочинстві суди втратять можливість забезпечувати позов також передачею речі, що є предметом спору, на зберігання іншій особі, яка не має інтересу в результаті вирішення спору, або іншим адекватним способом, навіть якщо він не визначений законом.
- В адміністративному судочинстві не допускатиметься забезпечення позову шляхом зупинення актів не лише Верховної Ради України, Президента України, Вищої ради правосуддя, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, як сьогодні, а й Кабінету Міністрів України та кадрових комісій органів прокуратури.
- У цивільному, господарському та адміністративному судочинстві не допускатиметься вжиття заходів забезпечення позову, які мають своїм наслідком припинення, відкладення чи зупинення конкурсу, аукціону, торгів, тендера чи інших публічних процедур, які проводяться від імені держави (державного органу), територіальної громади (органу місцевого самоврядування) або за участю призначеного державним органом суб'єкта у складі комісії, що проводить конкурс, аукціон, торги, тендер чи іншу публічну процедуру.
Оцінка ЦППР
|
Плюси
|
Мінуси
|
|
Ризики
|
|
|
Пропозиції ЦППР
|
|
Запобігання зловживанню правом на відвід
Зміни за законопроектом:
- У цивільному, господарському та адміністративному судочинстві, якщо заява про відвід судді надійде пізніше, ніж за три дні до призначеного судового засідання, то її розгляне суд, який розглядає справу, а не інший суддя цього суду, як це є тепер.
Оцінка ЦППР
|
Плюси
|
Мінуси
|
|
Ризики
|
|
|
Пропозиції ЦППР
|
|
5. Інші зміни
Зміни за законопроектом:
- У цивільному, господарському та адміністративному судочинстві до заяви, скарги та клопотання, що подаються на стадії виконання судового рішення, потрібно буде обов’язково долучити докази їх надіслання (надання) іншим учасникам справи.
- Ухвали про відмову в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами зможуть стати предметом апеляційного чи касаційного оскарження.
- За подання заяви про перегляд судового рішення у зв’язку з виключними обставинами не потрібно буде платити судовий збір (сьогодні цей збір не сплачують лише якщо підставою для перегляду є рішення Європейського суду з прав людини).
- У господарському судочинстві спори, де відповідачем є Кабінет Міністрів України, інші центральні органи, обласні, Київська та Севастопольська міські ради або обласні, Київська і Севастопольська міські державні адміністрації, а також справи, матеріали яких містять державну таємницю, розглядатимуться Господарським судом м. Києва, незалежно від наявності інших правил виключної підсудності.
Оцінка ЦППР
|
Плюси
|
Мінуси
|
|
Ризики
|
|
|
Пропозиції ЦППР
|
|