Відбувся круглий стіл «Участь організацій громадянського суспільства у переговорному процесі щодо вступу України до ЄС: існуючі моделі та досвід інших країн-кандидатів»

25 Лис, 2024

21 листопада 2024 року Центр політико-правових реформ у партнерстві з Коаліцією Реанімаційний Пакет Реформ, Українським центром європейської політики та Democracy Reporting International (DRI) провели круглий стіл «Участь організацій громадянського суспільства у переговорному процесі щодо вступу України до ЄС: існуючі моделі та досвід інших країн-кандидатів».

У вітальному слові Ігор Коліушко, Голова правління ЦППР, зазначив, що ця тема є надзвичайно актуальною для Центру політико-правових реформ та обговорення якої проводилося неодноразово серед експертів Центру.

«Ми як аналітичний центр сформулювали для себе таку позицію – брати дуже активну участь в європейській інтеграції, яка має охоплювати два аспекти. По-перше, ми повинні допомагати нашому уряду напрацьовувати документи та реалізовувати реформи. По-друге, ми маємо підказувати насамперед Європейській Комісії, де наш уряд зволікає з проведенням реформ і за допомогою Європейської Комісії сприяти тому, щоб наші реформи були максимально повними і результативними», – зауважив Ігор Коліушко.

Пояснюючи таку позицію Центру, Ігор Коліушко розповів, що експерти в Центрі працюють над реформами в тих сферах, які в переговорному процесі називаються «Fundamentals». Йдеться про сфери демократії, урядування та правосуддя, тому на глибоке переконання Ігоря Борисовича, переговорний процес і підготовка до вступу в ЄС є винятковим моментом. І якщо ним правильно скористатись – можна досягнути втілення в життя важливих для України реформ.

Підтримала цю тезу й Ольга Лимар, виконавча директорка Коаліції РПР, зазначивши, що на нинішньому етапі неможливо говорити про подальші реформи, не маючи на увазі інтеграцію України до Європейського Союзу. Також пані Ольга звернула увагу на особливо важливу залученість громадськості: «Це буде певний тест не лише для уряду і держави, а й для громадянського суспільства, наскільки ми будемо ефективні, наскільки ми зможемо розвивати свою експертизу та наскільки в нас вийде побудувати конструктивний діалог з усіма зацікавленими сторонами».

Любов Акуленко, виконавча директорка Українського центру європейської політики, продовжила: «Чому залучення ГО так важливо? Тому що, фактично, це вимога ЄС – залучати громадянське суспільство до переговорів, оскільки таким чином країна показує свою прозорість, підзвітність, ексклюзивність».

Доєднався до обговорення також Станіслав Лячинський, Директор офісу DRI в Україні. Пан Станіслав зосередився на особливостях української ситуації в європейській інтеграції та місця громадськості в ній.

«Історично європейський шлях України розпочало громадянське суспільство. Організації громадянського суспільства є не просто учасниками процесу євроінтеграції, а є його ініціаторами. Цей процес унікальний, адже жодна інша країна не розпочинала перемовин, знаходячись у стані повномасштабного вторгнення, воєнного стану та всіх проблем і обмежень із цим пов’язаних», – відзначив Станіслав Лячинський.

Обговорення продовжила Сніжана Дяченко, аналітикиня в Українському центрі європейської політики. Пані Сніжана дослідила різні моделі, які існують у переговорному процесі щодо залучення громадських організацій та детально розповіла про них. Зокрема, Сніжана Дяченко виділила 3 найголовніші моделі: пряме залучення ОГС до інституційної структури переговорів (модель, яку вибрала собі Чорногорія); ОГС поза інституційною структурою переговорів (модель, продемонстрована в Сербії) та створення спеціальних дорадчих органів для консультацій з недержавним сектором ( модель, що функціонує зараз в Албанії).

Спікерка також зазначила: «Що показують нам дослідження – це те, що жодна з цих моделей насправді не є привабливою для громадських організацій і вони або самі формуються у такі собі специфічні “ad hoc коаліції” і напрацьовують пропозиції у різних секторах, або ж займаються моніторингом всього переговорного процесу. Тобто це ще раз доводить, що перед формуванням будь-якої моделі необхідний діалог між виконавчою та законодавчою владою і громадянським суспільством, у ході якого мають бути розв’язані питання про механізм співпраці та ефективної кооперації в рамках переговорного процесу».

Насамкінець, пані Сніжана поділилась рекомендаціями, сформованими на основі аналізу різних моделей. Вона підкреслила, що для успішного переговорного процесу важливо:

мати чітку процедуру і правову базу залучення ОГС;
домовитися ОГС між собою, який механізм залучення є бажаним, а також як саме ОГС зможуть допомагати уряду в переговорному процесі (консультації, моніторинг, участь у робочих групах);
узгодити механізм залучення між урядом і ОГС шляхом спільної дискусії;
забезпечити зворотній зв’язок від уряду щодо рекомендацій від ОГС та прозорість щодо перебігу переговорного процесу.

Дотримання цих факторів сприятиме розумінню потреб двох сторін, мотивуватиме ОГС залучатись у переговорний процес та підвищуватиме ефективність і стабільність всього процесу.

До заходу долучились також представники органів влади, які поділились своїми спостереженнями щодо залучення ОГС в переговорний процес. Необхідно зазначити, що нещодавно розпочався офіційний процес залучення громадськості в переговорні групи, який прокоментувала Дарія Гайдай, заступниця керівника Офісу Віцепрем’єр-міністерки з питань європейської та євроатлантичної інтеграції. Пані Дарія повідомила, що групи вже активно зустрічаються і плідно працюють над поставленими завданнями.

Окрім цього, Дарія Гайдай надала практичні поради, як нині бути корисними уряду. Дарія зазначила, що зараз надзвичайно важливим є напрацювання комплексного бачення, щоб уряд міг розуміти, що пріоритетніше, що реально реалізувати, а з чим можуть виникнути труднощі: «Державний апарат зараз працює у надзвичайно швидкому темпі: наприклад, для виконання доручень, таких як підготовка карти, може знадобитися тиждень-два. Ми завжди прагнемо мислити на кілька кроків уперед і закликаємо вас долучатися до цього процесу – пропонувати ідеї, аналітику та рекомендації для спільного планування подальших дій разом із міністерствами».

Поліна Лі, Радниця Віцепрем’єр-міністерки з питань європейської та євроатлантичної інтеграції, підтримала колегу та додала, що досвід України є надто індивідуальним, адже методологія розширення постійно змінюється: «Дуже багато речей, які для нас є в новинку, про які ми не можемо одразу дізнатися як правильно чи не правильно їх виконувати, тому в нас є потреба звертатись за експертизою до організацій громадянського суспільства. Мені видається, що цей процес так і має відбуватись: спочатку маємо обговорити це всередині держави, а вже потім потрібно виходити з напрацьованим матеріалом назовні. Впевнена, що не може бути таких питань, які не можна узгодити між органами державної влади та представниками громадянського суспільства».

На круглому столі були присутні й наші іноземні партнери, зокрема Йована Маровіч, колишня Віцепрем’єр-міністерка і міністерка європейських справ уряду Чорногорії, та Фйоральба Сака, викладачка права ЄС та внутрішнього ринку на юридичному факультеті Університету Тирани, колишня Заступниця міністра юстиції Албанії. Вони поділились досвідом своїх країн, розповіли про власні моделі участі ОГС у переговорному процесі та наголосили на проблемах та викликах, з якими може зіштовхнутись Україна в процесі переговорів.

Йована Маровіч виступила з важливою тезою щодо проблеми залучення ОГС, яку можна простежити й в поглядах наших громадян. Зокрема вона зазначила: «Існує дилема, що через залучення ОГС у переговорний процес, громадянське суспільство може втратити довіру та критичність поглядів щодо своєї ролі в переговорному процесі».

Проте Йована розвіяла цей міф і запевнила, що насправді це не є проблемою: «Тому що ми повинні використовувати всі канали комунікації, всі варіанти впливу на переговорний процес, усі найкращі комбінації як традиційних моделей переговорного процесу, які можуть забезпечити демократизацію, реформування держави, так і специфічних моделей, які зокрема застосовуються Чорногорією. Тим паче аби виконати вимоги Європейської Комісії потрібно вдосконалювати взаємодію між представниками громадянського суспільства та органами державної влади».

Зі свого боку Фйоральба Сака запропонувала придивитись до моделі Албанії, яка має вертикальну модель залучення ОГС: «Вертикальна модель має позитивні аспекти, які стосуються ефективності. Якщо говорити про управління, яке часто відбувається вертикально, особливо в нашому регіоні, то це хороша модель переговорного процесу, тому що вона допомагає швидко приймати рішення».

Проте також Фйоральба наголосила, що для вдалого завершення переговорного процесу потрібно розглянути та проаналізувати всі моделі і адаптовувати ту, яка найкраще підходить нашому контексту.

Після виступу спікерів, розпочалась активна дискусія, протягом якоївсі учасники обговорили ефективні механізми та межі залучення громадянського суспільства до переговорного процесу, досвід інших країн-кандидатів, який може бути корисним Україні, досвід України в процесі отримання статусу кандидата на вступ до ЄС та подальших процедурах, шляхи покращення співпраці між державою та громадськістю на євроінтеграційному шляху.

Круглий стіл став важливим кроком у зміцненні співпраці між владою, громадянським суспільством та міжнародними партнерами, адже лише спільними зусиллями можна побудувати європейське майбутнє України.

Захід організований Центром політико-правових реформ у партнерстві з Коаліцією Реанімаційний Пакет Реформ, Українським центром європейської політики та Democracy Reporting International (DRI) в межах реалізації проєкту «Демократична інтеграція, стійкість та залучення» (Ukraine-DARE), який реалізується за фінансової підтримки Федерального Міністерства закордонних справ Німеччини. Думки та погляди, висловлені під час заходу, не обов’язково відображають позицію Федерального Міністерства закордонних справ Німеччини.