Тренінг «Основні новели Закону України “Про адміністративну процедуру”»

Захід проводили професор кафедри адміністративного та фінансового права юридичного факультету ЛНУ ім. Івана Франка Андрій Школик та доцентка кафедри адміністративного та фінансового права юридичного факультету ЛНУ ім. Івана Франка Наталія Хлібороб.

З огляду на те, що Закон “Про адміністративну процедуру” (далі – ЗАП) набуває чинності вже 15 грудня 2023 року, учасників тренінгу найбільше цікавили питання практичного застосування ЗАП, особливості адміністративної взаємодопомоги, випадки розмежування питань між внутрішніми підрозділами під час розгляду справи, а також зміни в нормативно-правових документах, у зв’язку з набуттям чинності ЗАП.

«Закон “Про адміністративну процедуру” встановлює певну рамку, всередині якої є різні можливості. Публічні службовці мають самостійно вирішувати, як діяти у конкретній ситуації відповідно до його норм. Тобто, Закон – це більше про вибір оптимального варіанта для прийняття справедливого рішення», – зауважив Андрій Школик.

Експерт пояснив, що схожі закони вже були, але ЗАП все максимально систематизує, а деякі експерти навіть порівнюють його із Конституцією. Серед ключових новел Закону пан Андрій відзначив орієнтацію на позитивний результат. Так, за можливості негативного рішення, особа має бути обов’язково залученою до розгляду справи. Андрій Школик також порушив питання строків і наголосив на тому, що справу краще розглядати довше, але якісніше, адже це мінімізує можливість оскарження рішення. Окрім цього ЗАП зумовлює максимальну збалансованість рішень, де беруться до уваги інтереси особи, загальні інтереси, публічні інтереси та інтереси територіальних громад.

Пан Андрій також пояснив на які випадки розповсюджується дія ЗАП, а на які – ні. Зокрема, якщо ситуація зачіпає права та особисті інтереси особи, це однозначно підпадає під Закон “Про адміністративну процедуру”. Проте питання, які стосуються конкретних пропозицій, побажань або рекомендацій від особи мають розглядатися згідно Закону про звернення громадян.

У випадку із ЗАП вводиться абсолютно нове поняття – адміністративний акт. Він стосується конкретних індивідуальних справ та має бути прийнятий адміністративним органом. При цьому, пан Андрій зауважив, що треба пам’ятати, що адміністративний акт за загальним правилом буде у письмовій формі і лише в деяких випадках (за вимогою особи) може бути оформлений усно. Набирає чинності адміністративний акт з моменту доведення до відома особи, а відсутність мотивувальної частини є підставою для скасування акту, у випадку його оскарження. Загалом же адміністративний акт міститиме вступну, мотивувальну, результативну і заключну частини, де максимально детально обумовлюватимуться всі особливості та перебіг справи. Для негативного акту обов’язково зазначити строки та порядок його оскарження, включно з найменуванням та місцезнаходженням адміністративного органу, який є суб’єктом розгляду скарги. Андрій Школик наголосив, що усі ці моменти мають працювати не на ускладнення процедури, а для максимального її спрощення для особи.

Учасники тренінгу ділилися конкретними кейсами в межах своїх територіальних громад та розповідали про досвід їх вирішення, дискутували про способи комунікації із заявниками. Виявилося, що в кожній громаді є свої особливості у веденні справ та механізми, якими вони користуються. Також учасники розповіли про різні проблеми, з якими вони зіштовхуються і які не завжди можливо вирішити на їхньому рівні. Подібні тренінги для представників ОМС є можливістю проговорити наявні проблеми та знайти необхідні рішення.

«Закон “Про адміністративну процедуру” встановлює загальні стандарти доброго адміністрування і призначений спростити життя, а не ускладнити його. Найголовніше – зберігати комунікацію між нами: розробниками, експертами та публічними службовцями, які будуть застосовувати Закон у першу чергу. Інакше ми не зрозуміємо проблеми, що необхідно спільно вирішити», – сказав на завершення пан Андрій.

Наталія Хлібороб зосередила свою увагу на питаннях адміністративного провадження та його учасниках, зокрема на понятті заінтересованої особи. Пані Наталія пояснила, що статус заінтересованої особи надається адміністративним органом, якщо права цієї особи зачіпаються безпосередньо.

Вона також наголосила на тому, що ЗАП встановлює загальні правила для будь-яких адміністративних справ. Йдеться не лише про заявні провадження, а й про ті, які ініціює адміністративний орган. Також має бути заборона відмови у прийнятті або реєстрації заяви, а з іншого боку – залучення особи (в т.ч. заінтересованих осіб) у справах з імовірним негативним рішенням. ЗАП передбачає і активну участь адміністративного органу, який, до прикладу, при помилковому поданні заяви має перенаправити її за належністю, а не одразу писати відмову. Обов’язковим також є безперешкодний доступ особи до матеріалів справи, що є дотриманням основних прав особи.

«Закон “Про адміністративну процедуру” – універсальний закон для публічної адміністрації. Поряд із  правилами загальної адміністративної процедури, також передбачає  можливості вирішення різних, складних адміністративних справ. При цьому, важливо дотримуватися принципів адміністративної процедури, закріплених в ЗАП», – переконана Наталія Хлібороб.

Пані Наталія озвучила важливе застереження про те, що більшість справ відносно прості та позитивні і тому загальні підходи до їх вирішення не змінюються.

«На моє переконання, Закон “Про адміністративну процедуру” орієнтує, за загальним правилом,  на позитивне та швидке вирішення справи. Проте, ЗАП передбачає, у випадках, коли є ризики негативного рішення, то необхідно залучати особу, навіть якщо розгляд триватиме довше»

Окремо пані Наталія розглянула питання адміністративного оскарження. Згідно ЗАП є можливість створення спеціального суб’єкту розгляду скарг, якщо це необхідно. Вона наголосила, що Закон не передбачає імперативності в цьому випадку. Однак, вже є Примірне положення про комісію з розгляду скарг, затверджене Постановою КМУ від 28 квітня 2023 року № 420. Набуває чинності воно разом із ЗАП – 15 грудня 2023 року. Таким чином процедура адміністративного оскарження передбачає колегіальність, коли працює спеціальна комісія та є можливість залучення громадськості. Подання скарги відбувається через адміністративний орган, адмінакт якого оскаржується.

Наприкінці тренінгу Андрій Школик та Наталія Хлібороб спільно з учасниками обговорили принципові колізії та узгодження ЗАП із законодавством. Основною тезою тренерів у випадку із практичним застосуванням ЗАП було – не ускладнювати там, де це не треба.

Захід було організовано Центром політико-правових реформ спільно із Громадською мережею публічного права та адміністрації UPLAN в рамках проєкту «Підтримка формування державної політики розвитку місцевого самоврядування та територіальної організації влади в Україні», що реалізується Центром політико-правових реформ за підтримки Програми ULEAD з Європою/ULEAD with Europe, що спільно фінансується ЄС та його державами-членами Німеччиною, Польщею, Швецією, Данією, Естонією та Словенією.

Чи була ця стаття корисна?