Створення СФР: потрібен не закон, а політична воля

Згідно Конституції, Уряд може самостійно створити будь-який орган виконавчої влади, не очікуючи рішення законодавця. Чому би не СФР?

Ввесь 2017 рік в країні відбувається серіал під назвою "Закон про службу фінансових розслідувань".

Він розпочався в кінці минулого року, коли Парламент вніс зміни до Податкового кодексу і помилково виключив з нього цілий розділ, який регулював діяльність податкової міліції. З того часу в державі існує невизначена ситуація з органом, уповноваженим розслідувати податкові злочини.

Вирішити цю ситуацію міг би новий закон про такий слідчий орган. Але далі розмов справа не йде. Всі топ-учасники цієї дискусії (і Глава держави, і Прем’єр-міністр, і Міністр внутрішніх справ, і Міністр фінансів) виступають категорично «за» такий закон, але нічого не роблять для його ухвалення. Остання «новаторська» ідея – створити лише аналітичний орган, який не матиме повноважень з досудового розслідування злочинів.

Крайніми в цій ситуації залишаються підприємці, які потерпають від зловживань нинішніх податківців, та всі інші громадяни, адже бюджет країни недоотримує значні кошти через неефективну діяльність нинішньої податкової служби.

Аналіз чинного законодавства засвідчує, що Уряд (а Прем’єр-міністр публічно підтримує цю реформу) може самостійно створити будь-який орган виконавчої влади, не очікуючи рішення законодавця. Ситуація виглядає наступним чином.

Кримінальний процесуальний кодекс (КПК) визначає, що податкові злочини уповноважені розслідувати слідчі «органів, що здійснюють контроль за додержанням податкового законодавства». І в цих же органах можуть створюватися оперативні підрозділи на підставі ст. 41 КПК. Всі повноваження органів розслідування та правила розслідування визначені виключно в цьому кодексі. І в ньому відсутня будь-яка згадка про податкову міліцію чи фіскальну службу.

Тому, Кабмін, на підставі статті 116 Конституції України і статті 20 Закону «Про Кабінет Міністрів України», може хоч завтра ухвалити рішення про створення нового центрального органу виконавчої влади під будь-якою назвою (фінансова поліція, служба фінансових розслідувань тощо). А в Положенні про цей орган може визначити, що він створений для виконання передбачених КПК повноважень «органу, що здійснює контроль за додержанням податкового законодавства».

За схожим правилом функціонують слідчі підрозділи пенітенціарної служби. Окремого закону про них не існує, як і немає закону про слідчі органи прокуратури. Їх статус визначається єдиним актом – Кримінальним процесуальним кодексом.

Що дасть українському суспільству таке урядове рішення?

По-перше, обрання керівництва органу і всього складу службовців на відкритих, конкурсних засадах, передбачених Законом про державну службу.

По-друге, повна демілітаризація в діяльності органу, тому що до його складу ввійдуть лише цивільні державні службовці.

По-третє, можливість спрямування діяльності нового органу через Міністра фінансів.

По-четверте, формування цього органу «з нуля», за прикладом успішного досвіду патрульної поліції.

Звичайно, слід визнати, що ухвалення окремого закону про СФР може вирішити низку проблем, які Уряд не в змозі подолати самостійно. Наприклад, залучення кваліфікованих співробітників через встановлення достойного для них рівня оплати праці, вирішення проблем співвідношення підслідності з СБУ та Нацполіцією, встановлення додаткових механізмів громадського контролю за діяльністю нового органу, і т.д.

Та наразі марно очікувати від Верховної Ради цього скликання ухвалення прогресивного закону про службу фінансових розслідувань.

Тому, бажано задовольнитися «малим» від Уряду, не сподіваючись на «велике» від Парламенту.

А активним громадянам не слід очікувати доброї волі (закону) з цього питання від народних депутатів, а вже зараз треба вимагати від Прем’єр-міністра ухвалити рішення про створення служби фінансових розслідувань.

 

Олександр Банчук, 
експерт Центру політико-правових реформ,

спеціально для ЛІГА.net