Щоби судова реформа відбулася, потрібно ухвалити ще низку законопроектів

Законодавчі зміни у сфері правосуддя не можна обмежити лише прийнятими законами, попереду Парламент чекає ще 5 таких же потужних кроків уперед. Про це розповів заступник голови правління Центру політико-правових реформ, експерт з судової реформи Реанімаційного Пакету Реформ Роман Куйбіда під час круглого столу на тему: «Судова реформа: за півкроку чи напівкрок».

Для обговорення судової реформи Реанімаційний Пакет Реформ зібрав разом експертів, народних депутатів, членів Ради з питань судової реформи, представників Адміністрації Президента, Міністерства юстиції, представників міжнародних інституцій та дипломатичного корпусу, суддів та громадських діячів.

 «По-перше, треба внести зміни до процесуального законодавства: чітко визначити роль Верховного Суду в триланковій системі. Оскільки всі інші Вищі суди припиняють свою діяльність, всі їхні справи відповідно перенаправляються до Верховного Суду, тому окрім поточних справ, їм доведеться розглядати ще попередні справи. У змінах треба прописати паралельне функціонування судів. По-друге, треба забезпечити електронне правосуддя, щоби зменшити навантаження на суди й водночас прискорити розгляд справ. По-третє, запустити повноцінний суд присяжних, аби вирішувати не тільки кримінальні справи, а й комерційні спори», – зазначив Роман Куйбіда.

Крім того, на думку експерта, в пріоритетах – створення антикорупційних судів з незалежним відбором суддів та посиленим їхнім захистом; мінімізація політичних впливів на призначення та звільнення прокурора (необхідно запровадити конкурсний добір на посаду прокурора); внесення змін до закону про адвокатуру та врегулювання питання монополії адвокатів на представництво, аби монополія не перешкоджала доступу до правосуддя.

З тим, що зміни ухвалювати необхідно, згодні і представники парламенту. Зокрема, народний депутат, перший заступник Голови Комітету з питань правової політики та правосуддя, Леонід Ємець, прогнозує два варіанти розвитку подій: коли судова реформа не відбудеться і Парламент, Уряд та Президент розпишеться в тому, що державна влада не спроможна взяти на себе відповідальність за реалізацію судової реформи; або: влада дотримається всіх «дедлайнів» й українцям все-таки вдасться отримати чесний й незалежний суд».

«Аби апокаліптичний сценарій для судової реформи не відбувся, потрібно реалізувати те, що прописано в революційних законах, що запускають і допомагають впроваджувати судову реформу. Лише тоді Україна зможе отримати новий корпус суддівської влади», – впевнений депутат.

Зі свого боку, Руслан Сидорович, член комітету Верховної Ради з питань правової політики та правосуддя, засвідчив, що судова реформа – одна з найзатребуваніших у суспільстві, але водночас за формою та суттю вона найскладніша.

«Перед нами довгий, непростий та неоднозначний шлях. Кожен крок і закон має бути дієвим. Закони про Вищу Раду правосуддя і Конституційний суд – невід’ємні для подальшого забезпечення існування судової реформи», – зазначив Руслан Сидорович.

Зокрема, він наголосив, що для відновлення довіри суспільства до судової системи, в Конституційному суді потрібно провести персональне оновлення складу через нові та чесні конкурси.

Не менш важливим є і вплив громадськості на формування судів. Але зараз такої можливості в представників громадськості немає, – додав Роман Маселко, адвокат, член Ради громадського контролю та дисциплінарної комісії.

«Згідно з розробленим законопроектом про ВРП, Громадська рада Доброчесності не отримала реальних механізмів впливу на діяльність та процедури ВРП, бо не є суб’єктом звернення. У цьому законопроекті чимало недоліків, які треба усунути. Наприклад, скаржник до ВРП не має права оскаржити рішення дисциплінарної палати ВРП або нові судді не зможуть стати членами ВРП, бо не матимуть 10-річного стажу роботи, хоч тут наче і вдалося дійти компромісу завдяки перехідному періоду», – розповів експерт.

Ще одна перепона на шляху реформування системи правосуддя – це судді, 5-річний термін яких закінчився. На цьому наголосив співзасновник Руху ЧЕСНО, директор Центру демократії та верховенства права Тарас Шевченко.

 «Їх чомусь розділили на два сорти – ті, в кого термін повноважень закінчується в жовтні – йдуть на нові конкурси, а ті, у кого 5-річний термін повноважень закінчився у липні перепризначаються довічно. Наголошую, Парламент цього тижня має останній шанс оновити суддівський корпус на 10%, відправивши суддів Януковича на новий конкурс. За нашою інформацією, лише БПП блокує винесення цих питань на розгляд. Ми готові йти на компроміс, залишити суддів районних суддів, де не доукомплектовано більше 50% складу суду та підтримати суддів Донбасу».

Ще одне завдання для парламенту цього тижня – доукомплектувати Вищу раду юстиції, яка згодом перетвориться на Вищу раду правосуддя, – каже експерт з судової реформи Реанімаційного Пакету Реформ Михайло Жернаков.

«Такий представник від ВРУ необхідний, аби балансувати прийняття рішень. Останнім часом Колегія суддів демонструє не дуже позитивну тенденцію обрання суддів, тому цілком зрозуміло, чого можна очікувати після 30 вересня, коли Парламент можливість доукомплектації ВРЮ втратить».

Тож у парламенту ще залишається час, щоби прийняти всі необхідні законопроекти. І лише тоді судова реформа матиме шанс на повноцінну імплементацію.

Що необхідно змінити для завершення судової реформи, дивіться в інфографіці.