Сайт працює у тестовому режимі.
Не знайшли потрібну інформацію?
Cкористайтеся попередньою версією сайту.

28 Вер, 2017

                                                  

Як розбудовувати спроможності та підвищувати вплив аналітичних центрів на формування державної політики? Це та інші питання обговорили українські експерти під час презентації дослідження Центру політико-правових реформ  у Києві 28 вересня.

Тетяна Близнюк, керівник проектів Центру політико-правових реформ, представила основні висновки та рекомендації дослідження, підготовленого в рамках проекту «Правові аналітичні центри та уряд – зміцнення потенціалу». В ході дослідження було виявлено, що відносини між урядами та аналітичними центрами в країнах Центральної та Східної Європи значно відрізняються. Часом уряди деяких країн  не зацікавлені у використанні потенціалу аналітичних центрів, а аналітичні центри, окрім аналітичної діяльності, займаються адвокатуванням, поєднують роботу з активізмом (у тому числі політичним).

Т. Близнюк: «Співпраця з урядом може включати не лише дослідження, підготовку та поширення звітів, а й участь у радах, семінарах, консультативних групах».

Експерт Центру політико-правових реформ Максим Середа ознайомив аудиторію з методологією дослідження та сферами, за якими було проведено аналіз країн (законодавчий процес, судоустрій, права людини, рівність, недискримінація тощо).

М. Середа: «Документ сформовано зі звітів по країнах, підготовлених національними експертами на основі аналізу інтерв’ю, анкет, обговорень».

Олена Пристайко, виконавчий директор Офісу зв’язку українських аналітичних центрів в Брюсселі, представила дослідження «Як ініціювати та розвивати відносини з партнерами, донорами та стейкхолдерами, а також покращити співпрацю між аналітичними центрами України та ЄС». За її словами, українські аналітичні центри спостерігають зростання свого впливу з часів Євромайдану, але це зростання не завжди видно стейкхолдерам. У цьому контексті важливим, але складним і ресурсно витратним завданням для аналітичних центрів є оцінка їх впливу на державну політику.

О. Пристайко: «Українським аналітичним центрам необхідно виробити систему вимірювання впливу, основними критеріями якої мають бути наукова цілісність, публічність та репутація аналітичного центру».

Ігор Коліушко, Голова правління Центру політико-правових реформ, звернув увагу на проблеми правового статусу аналітичних центрів в Україні, які можуть бути зареєстровані як ГО, благодійні фонди, установи тощо. Через специфіку кожної з цих форм можуть виникати непорозуміння з іноземними донорами і навіть суспільством.

І. Коліушко: «Не існує ідеальної форми правового статусу аналітичного центру».

 

Проект реалізовується за фінансової підтримки Міжнародного Вишеградського Фонду у партнерстві з правовим аналітичним центром INPRIS (Польща).

Чи була ця стаття корисна?