Легітимний шлях повернення до Конституції 2004 року малоймовірний – Юлія Кириченко
Експерт з конституційного права Центру політико-правових реформ Юлія Кириченко дала коментар “Укрінформу”
Повернення до Конституції 2004 року легітимним шляхом за нинішніх умов малоймовірне, це можна зробити лише через досягнення політичного компромісу.
Таку думку в коментарі Укрінформу висловила експерт з конституційного права Центру політико-правових реформ Юлія Кириченко.
«На сьогодні найбільш актуальні, на жаль, знову не легітимні шляхи повернення, а політичні, певний політичний компроміс. Легітимний, конституційний шлях внесення змін до Конституції лише один, і він чітко виписаний у 13 розділі Конституції України: треба дві сесії, дві третини голосів у парламенті та висновок Конституційного суду. Якщо ж зміни торкатимуться 1, 3 чи 13 розділів, то необхідне проведення всеукраїнського референдуму, на якому й буде затверджена нова редакція”, – сказала вона.
Проте, зауважила експерт, існує менш легітимний, однак значно більш вірогідний шлях змінення чинної Конституції і повернення її до редакції 2004 року.
“Політичне повернення в цілому можливе двома шляхами. Перший – прийняття двома третинами парламенту, хоча, можливо, і простою більшістю, декларації щодо того, що зміни до Конституції 2010 року були проведені з порушеннями, тож їх варто вважати недійсними. Інший спосіб – це рішення самого КСУ, який у відповідь на звернення Президента чи парламенту перегляне своє попереднє рішення з цього питання. Внаслідок обох шляхів набуде чинності Конституція України у редакції 2004 року”, – зазначила Ю.Кириченко.
За словами експерта, подібне рішення в жодному разі не буде ані правовим, ані легітимним і матиме великі шанси бути знову скасованим після зміни влади. «Ні проста більшість, ні кваліфікована не легітимізують подібні зміни до Основного закону. Конституція не передбачає подібної процедури. Це рішення називається політичним саме тому, що влада та опозиція домовляються. Всі політичні рішення будуються не на праві, не на якихось нормах, а лише на домовленостях», – підкреслила вона.
На думку Кириченко, головною перевагою старої редакції Конституції України була краще збалансована система розподілу владних повноважень, яка передбачала зменшення повноважень президента та надавала опозиції більше важелів впливу на формування політики в державі. “На сьогодні ж панує думка, що саме концентрація повноважень президента у сфері виконавчої влади призвела до зловживань», – підкреслила експерт.
Проте документ містив і значні недоліки, зокрема процедура формування уряду потребувала уточнення. Зауваження викликала також наявність норми про імперативний мандат. «Імперативний мандат позбавляє парламент свободи голосування. Він робить депутата залежним від рішень фракції і не дає змоги самостійно виконувати волю виборців», – наголосила Кириченко.
На її переконання, для уникнення політичних криз у майбутньому Україна потребує не повернення до попередньої редакції Конституції, а внесення до неї легітимних змін та проведення цілого ряду політико-правових реформ. Проте наразі це видається малоймовірним з огляду на низький рівень довіри до політиків у суспільстві, зауважила експерт.
«Проведення легітимної конституційної реформи потребує часу і довготривалих політичних домовленостей. Таких домовленостей всі бояться, адже не мають віри у те, що їх не буде порушено. Натомість повернутися до 2004 року ми можемо одномоментно – домовитися, проголосувати і повернутися, тобто виконати домовленості одразу», – підсумувала Кириченко.