Форум «Крізь реформи до зірок: роль демократії, громадянського суспільства та належного врядування у зміцненні та розширенні ЄС»

18 червня у Києві відбувся форум «Крізь реформи до зірок: роль демократії, громадянського суспільства та належного врядування у зміцненні та розширенні ЄС». Захід об’єднав дипломатів, представників уряду, міжнародних організацій, експертної спільноти та громадськості для обговорення актуальних питань європейської інтеграції України.

Форум став платформою для змістовного діалогу про поточний стан підготовки України до відкриття переговорів, практичну реалізацію реформ, ключові виклики та можливості на євроінтеграційному шляху. Програма включала три панельні дискусії:

1. «Час ЄС: поточний порядок денний напередодні відкриття перемовин за першим кластером»;
2. «Подальші кроки в межах трансформаційного порядку: імплементаційні заходи, забезпечення впровадження Дорожніх карт та координація зусиль»;
3. «Інститути демократії та належне врядування: фактори безпеки та розвитку України та ЄС».

Під час публічної розмови «Час ЄС: поточний порядок денний напередодні відкриття перемовин за першим кластером» з Олє Егберг Міккельсеном, Послом Королівства Данії в Україні, обговорювали очікування від майбутнього головування Данії в Раді Європейського Союзу, стратегічні пріоритети розширення ЄС та готовність України до цього етапу. Зокрема, пан Міккельсен запевнив у незмінній підтримці з боку Данії, акцентуючи на практичних, а не декларативних кроках.

Прокоментував пан Посол і ситуацію з блокуванням початку переговорів з боку окремих держав: «Найкраще, що сьогодні може зробити Україна – це продовжувати процес реформ на повній швидкості, з усією своєю рішучістю та відданістю. Це стане потужним сигналом як для європейських лідерів, так і для європейського суспільства загалом, що попри блокування, ви не зупиняєтесь».

Другу панель «Подальші кроки в межах трансформаційного порядку: імплементаційні заходи, забезпечення впровадження Дорожніх карт та координація зусиль» відкрила Дарія Гайдай,  заступник керівника Офісу Віцепрем’єр-міністерки з питань європейської та євроатлантичної інтеграції.

 «Жодна попередня хвиля розширення ЄС не проходила легко – завжди виникали протиріччя та занепокоєння з боку окремих країн щодо можливих обмежень їхніх економічних чи соціальних інтересів. Саме тому надзвичайно важливо вести змістовну й сфокусовану розмову про те, як Україна може посилити Європейський Союз», – зазначила пані Дарія.

У своєму виступі вона також підкреслила важливість співпраці з іншими країнами-кандидатами. За її словами, вже налагоджено контакти та підписано меморандуми з низкою держав, зокрема Албанією, що дозволяє обмінюватися досвідом на рівні переговорних груп.

До обговорення долучився Асієр Сантільян Лузуріага, керівник відділу “Європейська інтеграція, врядування та верховенства права, громадянське суспільство” Представництва ЄС в Україні. Пан Асієр виокремив три ключові аспекти, які, на його думку, мають стати основою подальшого прогресу. По-перше, впровадження Дорожніх карт і планів дій має очолювати безпосередньо Україна – лише такий контроль над процесом гарантує його сталість. По-друге, державні службовці повинні розуміти суть і мету реформ, а суспільству загалом необхідно пояснювати, що означає процес євроінтеграції і чому зміни є необхідними. По-третє, необхідна тісна співпраця між донорами, українською владою та Європейською комісією, зокрема, в частині надання технічної допомоги для ефективної реалізації реформ.

Продовжила дискусію Поліна Лі, радниця Віцепрем’єр-міністерки з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України – Міністерки юстиції України.

«Мені видається, що процес виконання заходів Дорожніх карт буде успішним для нас. Україна вже продемонструвала велике стратегічне бачення та зрілість, адже документи були підготовлені у досить короткі строки, порівняно з іншими країнами-кандидатами, та сформовані в дуже інклюзивний спосіб – у тісному діалозі з усіма зацікавленими сторонами, які мали можливість подавати свої пропозиції та рекомендації до заходів Дорожньої карти», – зауважила пані Поліна.

У своєму виступі пані Поліна також акцентувала на тому, що Дорожні карти не охоплюють усі реформи, яких потребує Україна. Вони покликані відповісти лише на ті прогалини, які були визначені Європейським Союзом. На її переконання, не варто хвилюватися, що на цьому трансформаційний шлях України зупиниться.

Наступною до слова доєдналася Майя Цвітан Грубішин, керівник компоненту «Підтримка процесу інтеграції до ЄС у секторі юстиції», проєкт «EU-Право-Justice». Пані Майя наголосила, що шлях до ЄС є унікальним для кожної країни, а Україна, попри надзвичайно складні часи, демонструє незламну рішучість у переговорах, що викликає глибоку повагу. Також вона звернула увагу, що навіть після формального завершення переговорних розділів можуть виникати нові вимоги з боку ЄС, як це було у Хорватії. Тому важливо забезпечити комплексну координацію зусиль на всіх етапах інтеграції.

Завершила другу панель Вікторія Мельник, Координаторка напряму «Європейська інтеграція» Центру політико-правових реформ.

«Нам важливо працювати паралельно над усіма завданнями, навіть над тими, що заплановані на кінець 2027 року. Зокрема, в Дорожній карті з питань функціонування демократичних інституцій передбачено внесення змін до Закону України «Про публічні консультації». Тож уже зараз варто розпочати напрацювання, аби своєчасно передати їх до Парламенту. Якщо докладемо більше зусиль зараз – далі зможемо рухатися значно швидше», – закликала пані Вікторія.

Окрім того, під час своєї промови Вікторія Мельник наголосила, що ключовою залишається роль відкритого та постійного діалогу. Вона зауважила, що громадянське суспільство має активно брати участь у цьому процесі, допомагаючи долати упередження та занепокоєння з боку окремих країн-членів ЄС. На її думку, саме об’єднана позиція й сильна адвокація з боку українських інституцій та громадських організацій здатні зміцнити довіру та пришвидшити шлях України до Європейського Союзу.

Також пані Вікторія зазначила, що зусилля громадянського суспільства вже мають результати – на звернення до міністрів закордонних справ країн ЄС щодо активізації відкриття першого кластеру переговорів відреагувала єврокомісарка з питань розширення Марта Кос. У своїй відповіді вона подякувала за надані аналітичні матеріали, підкреслила важливу роль українських громадських організацій та запевнила, що ЄС робить усе можливе для просування переговорного процесу.

Третю панель «Інститути демократії та належне врядування: фактори безпеки та розвитку України та ЄС» відкрила Олена Шуляк, народна депутатка України, Голова Комітету з питань організації держвлади та місцевого самоврядування.

У своєму виступі пані Олена окреслила п’ять ключових напрямів, над якими Парламент має працювати системно та без зволікань. Серед них – реалізація ухваленого закону про публічні консультації та запуск національної онлайн-платформи, оновлення правил фінансування політичних партій і виборчих фондів, відповідно до стандартів ЄС, прозора імплементація Закону про лобіювання до третього кварталу 2027 року, перегляд процедур розгляду євроінтеграційних законопроєктів для усунення політичних маніпуляцій, а також необхідність ухвалення етичного кодексу для депутатів.

Також вона наголосила на важливості відновлення публічної влади на деокупованих територіях, зазначивши, що законодавчі зміни, цифрові інструменти та оновлення місцевого самоврядування мають запускатися вже зараз, а не відкладатися до завершення війни.

 Наступним виступив Ігор Коліушко, Голова правління Центру політико-правових реформ.

«Відсутність у Дорожній карті згадок про місцеві державні адміністрації викликає занепокоєння. Законопроєкт №4298, який мав врегулювати це питання та наблизити нас до моделі органів префектурного типу, фактично знято з розгляду. Натомість законопроєкт №13150, ухвалений у першому читанні, пропонує кардинально інший підхід, що несе загрозу квазі-феодалізації на регіональному рівні», – зазначив Ігор Борисович.

Пан Ігор виокремив додаткові три ключові проблеми. Перша – необхідність уніфікації перекладу базових термінів, як-от «governance» і «public administration», та відмова від радянського підходу до поняття «управління», адже держава не повинна управляти громадянами. Друга – неефективність виконавчої влади у формуванні політики. На думку Ігоря Коліушка, інституції мають самостійно готувати пропозиції для міністра, а не чекати на «геніального» керівника. Третя – нечіткість закону про лобізм, який потребує уточнення його механізму дії і залишається занадто дискусійним.

Олег Войтович, заступник Державного секретаря Кабінету Міністрів України, розповів про принципи підготовки Дорожньої карти з питань реформи державного управління, що поєднує європейські стандарти з національними потребами. Він підкреслив важливість балансу між вимогами євроінтеграції та внутрішніми викликами, на які має відповідати реформа. Крім того, пан Олег анонсував початок роботи над оновленою стратегією реформи державного управління та закликав усіх фахівців активно долучатися до її розробки.

До дискусії долучився Олександр Клюжев, радник Голови Центральної виборчої комісії, експерт з реформування виборчого законодавства. Під час свого виступу пан Олександр акцентував на тому, що у процесі переговорів про вступ до Європейського Союзу Україна разом із ЄС шукає відповіді на одні й ті самі виклики, зокрема, щодо захисту демократичних інституцій від зовнішніх і внутрішніх загроз та протидії втручанню у виборчі процеси. Він підкреслив, що поява українських Дорожніх карт збігається в часі з формуванням нової політики ЄС у сфері захисту демократії, а європейські інституції дедалі частіше звертають увагу на український досвід протидії гібридним атакам, передусім з боку Росії.

Завершила третю панель Олена Сотник, радниця Віцепремʼєр-міністерки з європейської та євроатлантичної інтеграції України – Міністерки юстиції України, Керуючий директор Rasmussen Global в Україні. Пані Олена підкреслила, що Україна вже зараз виконує багато Копенгагенських критеріїв і не повинна применшувати власні досягнення. Вона також нагадала, що Дорожні карти – це лише орієнтир, а справжні реформи мають бути глибшими та масштабнішими. До того ж, Олена Сотник поділилась, що амбітні строки, передбачені в документах (до 2027 року), вимагають паралельного виконання понад 130 заходів. Та головне, як вона пояснила, – не кількість ухвалених законів, а їхня реальна імплементація й відчутні результати для громадян.

На Форумі також пролунало звернення Ольги Стефанішиної, Віцепрем’єр-міністерки з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України – Міністерка юстиції України. У своєму зверненні пані Ольга окреслила прогрес України на шляху до членства в ЄС, наголосила на значенні реформ та ролі Дорожніх карт трансформацій. Вона підкреслила, що громадянське суспільство відіграло вирішальну роль на всіх етапах – від подання заявки до підготовки переговорів. За її словами, Україна вступає в новий етап змін із чітким планом дій, амбітними цілями та прагненням впливати на політику розширення Європейського Союзу.

 «При підготовці Дорожніх карт трансформацій, зокрема у сфері верховенства права, ми не оминули жодної теми, жодного напряму, жодної сфери. Жодного з питань, що порушувалися в дискусіях, що тривали майже рік. Ми сформували амбітний і непростий план реформ. І, як кажуть у Європейському Союзі, якщо результатом консенсусу стало те, що всі трохи незадоволені – це означає, що рішення правильне», – зазначила Ольга Стефанішина.

Завершився форум ключовою промовою українського публіциста, письменника, журналіста, лауреата Шевченківської премії – Віталія Портникова про виклики демократії в умовах війни.  

«Демократія – це ж не просто якийсь абстрактний термін, який використовується виключно для правильного управління політичними і економічними процесами. Демократія – це рівність, насамперед, кожної людини в тому суспільстві, де ця людина знаходиться», – пояснив пан Віталій.

У своєму виступі Віталій Портников наголосив, що сьогодні від подій в українських містах, від боротьби на фронті, від здатності українського народу зберігати стійкість, виживати й відстоювати свої права залежить не лише доля України. Це визначає образ майбутньої Європи та, можливо, навіть Америки, яка має шанс подолати виклики сучасності, зокрема зростання ультраправих тенденцій, і повернутися до своїх засадничих демократичних цінностей.

Захід на шляху до Конференції з питань відновлення України (URC-2025) організований Центром політико-правових реформ та Коаліцією Реанімаційний Пакет Реформ у співпраці з Офісом Віцепрем’єр-міністерки з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України – Міністерки юстиції України та Democracy Reporting International (DRI) в межах реалізації проєкту «Демократична інтеграція, стійкість та залучення» (Ukraine-DARE), який реалізується за фінансової підтримки Федерального Міністерства закордонних справ Німеччини. Думки та погляди, висловлені під час заходу, не обов’язково відображають позицію Федерального Міністерства закордонних справ Німеччини.

Захід відбувся за інформаційної підтримки медіа корисних рішень Рубрика, телеканалу Еспресо та інтернет-видання Детектор Медіа.

Чи була ця стаття корисна?