Для успішної судової реформи треба, щоб президент і парламент відмовилися від впливу на суддів – опитування

Політичний тиск на судову гілку влади є ключовою загрозою незалежному судочинству. Саме політиків судді називають одним із факторів, що чинять на них найбільший вплив, а вплив Президента та Верховної Ради 73% суддів називають проблемою, що її судова реформа має розв’язати в першу чергу. 

Про це свідчать результати соціологічного опитування, проведеного Фондом «Демократичні ініціативи імені Ілька Кучеріва» спільно з соціологічною службою Центру Разумкова на замовлення Центру політико-правових реформ. Опитування проводилося окремо серед суддів, населення та експертного середовища. 

Директор Фонду Ірина Бекешкіна зазначає: «Судова реформа в Україні вже не лише дозріла, а вже давно перезріла. За станом судово-правової системи ми виглядаємо найгірше в Європі: за даними порівняльного європейського соціального дослідження принаймні з 2007 року Україна посідала останні місця за рівнем довіри до судово-правової системи. Тож зрозуміло, що необхідність проведення судової реформи в Україні підтримує більшість українських громадян, при чому 46% вважають, це ця реформа є однією з пріоритетних. Лише 1,5% українців не бачать особливої потреби в реформі правосуддя в Україні. Причому переважна частина суспільства вважає, що судова система в рамках реформи повинна зазнати серйозних змін.

Хочу відзначити як позитивний факт те, що судді взяли активну участь в опитуванні (нам вдалося опитати понад 1000 суддів). Раніше ця сфера була дуже закритою. Це, на мій погляд, свідчить про те, що й судовий корпус хотів би змін і зацікавлений в обговоренні шляхів реалізації реформ». 

Проведення судової реформи в Україні є однією з ключових вимог, на яких наполягає як українське суспільство, так і експертне середовище. Однак самі судді вважають, що це питання не на часі і що перед країною зараз стоять більш важливі проблеми.

«Що об’єднало звичайних громадян, експертів і суддів? – ділиться враженнями від результатів опитування експерт Центру політико-правових реформ Роман Куйбіда. –Те, що суди перебувають під тягарем політичних впливів. Усунути політичні органи, передусім Президента і парламент, від вирішення питань кар’єри судді – це першочергове завдання судової реформи».

Опитування показало, що представники судової гілки влади загалом дають більш позитивні оцінки нинішній судовій системі: і в питаннях принциповості суддів, і в питаннях незалежності судової гілки влади, і дотримання норм права. 

При цьому абсолютна більшість населення зазначає, що в українських судах мають місце такі явища, як корупція (94%), залежність суддів від політиків (80,5%) і від олігархів (80%), ухвалення замовних рішень (77%), кругова порука в системі правосуддя (73%), низький рівень моральності більшості суддів (66%), незрозумілість і закритість судових процесів для пересічної людини (52%), складність і заплутаність судової системи (50,5%). 

Однак самі судді навіть у рамках анонімного опитування виявили неготовність відверто говорити на такі теми, як хабарництво, процесуальні порушення, процеси добору кандидатів на посаду судді, і воліли уникати точних відповідей. Тобто, внутрішні питання функціонування системи є своєрідним табу. 

Найбільш поширеною серед населення пропозицієющодо змін у сфері судочинства виявилася люстрація – 40% респондентів передусім підтримують ідею звільнення частини суддівського корпусу після проведення розслідувань. Окрім цього найбільшу підтримку дістали такі пропозиції, як запровадження майнової відповідальності суддів за незаконні рішення (31%), позбавлення суддів недоторканості і привілеїв (30%), започаткування процедури перевірки суддів на детекторі брехні (25%)

Водночас опитування показало, що судді не лише не готові до радикальних змін в рамках судової реформи, а люстрацію не сприймають взагалі і не вважають її необхідною, але і те, що більш помірковані кроки з очищення суддівського корпусу не підтримують більшість суддів. Так, очищення шляхом звільнення за наслідками перевірки майнових декларацій підтримують тільки 15% суддів, через кваліфікаційну атестацію і звільнення за її результатами – 7%. 

Наразі українські суди як інститут і надалі мають негативний баланс довіри-недовіри у суспільстві. Так, в тоді як довіряють судам 9%, недовіру їм виказують 81% українців. 

Більш детальні дані опитування

***

Опитування населення було проведено Фондом «Демократичні ініціативи імені Ілька Кучеріва» спільно з соціологічною службою Центру Разумкова з 19 по 24 грудня 2014 року. Опитано 2008 респондентів віком від 18 років у всіх регіонах України, за винятком АР Крим. Теоретична похибка вибірки – 2,3%. 

Опитування експертів було проведено Фондом «Демократичні ініціативи імені Ілька Кучеріва» у період з 8 по 26 грудня 2014 р. В опитуванні взяли участь 27 експертів (адвокати, правозахисники, громадські діячі, юристи, які не адвокатами або суддями).

Опитування представників судової гілки влади було проведено у період з 8 грудня 2014 р. по 27 січня 2015 р. Опитано 1066 суддів та 26 працівників апаратів апеляційних судів. 

Опитування проведено Фондом «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва на замовлення Центру політико-правових реформ в рамках проектів: «Подолання неформальних практик в судовій системі», фінансованого програмою МАТРА Посольства Королівства Нідерландів, та «Спідометр конституційної та судової реформ», фінансованого Європейським Союзом.