Що вас цікавить?

За незаконне використання гуманітарної допомоги — кримінальна відповідальність

29.04.2022
Кримінальне право /
Кримінальна юстиція /
Воєнний стан

Аналіз статті 201-2 ККУ із серії науково-практичних коментарів Миколи Хавронюка про зміни до Кримінального кодексу, прийняті під час воєнного стану.


Набрання чинності

Закон «щодо відповідальності за незаконне використання гуманітарної допомоги» від 24 березня 2022 р. №2155-IX набрав чинності 3 квітня 2022 р.

Ініціатор законопроєкту (МВС України) мав на увазі передбачити відповідальність за «використання під час дії воєнного стану гуманітарної допомоги, благодійних пожертв або безоплатної допомоги не за цільовим призначенням» і розмістити статтю після статті 210 Кримінального кодексу України (далі – КК), яка передбачає відповідальність за нецільове використання бюджетних коштів.

В початковій редакції законопроєкту №7146 від 13 березня 2022 р. пропонувалось встановити відповідальність за «використання під час дії воєнного стану гуманітарної допомоги, благодійних пожертв або безоплатної допомоги у значному розмірі не за цільовим призначенням, а саме з метою отримання прибутку або власного збагачення».

Суть змін і форми кримінального правопорушення

Законом КК доповнено статтею 201-2 «Незаконне використання з метою отримання прибутку гуманітарної допомоги, благодійних пожертв або безоплатної допомоги».

Ця стаття передбачає три форми кримінального правопорушення:

1) продаж товарів (предметів) гуманітарної допомоги;
2) використання благодійних пожертв, безоплатної допомоги;
3) укладання інших правочинів щодо розпорядження таким майном (товарів (предметів) гуманітарної допомоги, благодійних пожертв, безоплатної допомоги).

Для усіх трьох форм кримінального правопорушення характерною є мета – отримання прибутку. Це випливає із синтаксичного нюансу: якби перед словами «з метою» була відсутня кома, то зазначена мета стосувалася б тільки останньої із названих форм.

Мета отримання прибутку може бути доведена, якщо особою фактично отримано прибуток або якщо вона вчинила дії (замах на кримінальне правопорушення), в результаті яких мала отримати прибуток – різницю між транспортними чи іншими витратами і доходом.

Так само для усіх трьох форм характерною є ознака предмету – «у значному розмірі» (або у ч. 2 – у «великому розмірі» чи у ч. 3 – «в особливо великому розмірі»). Це випливає з того, що у ст. 201-2 КК слово «вчинені» вжите у множині, хоча слово «продаж» і слова «використання» та «укладання» – різного роду.

Значення деяких термінів, застосованих у ст. 201-2 КК:

1) вчинені у значному розмірі – розмір стосується загальної вартості гуманітарної допомоги, благодійних пожертв або безоплатної допомоги, а не розміру отриманого прибутку;

2) поняття значного, великого та особливо великого розмірів визначені у примітці до ст. 201-2 КК.

Слова «у 350 і більше разів перевищує нмдг» означають, що значний розмір має становити мінімум (350 х 1240,5) 434 175 грн. й одну копійку.

Це випливає з того, що відповідно до п. 5 підрозділу 1 розділу ХХ ПК для норм кримінального законодавства в частині кваліфікації кримінальних правопорушень сума нмдг встановлюється на рівні податкової соціальної пільги. Відповідно до підпункту 169.1.1 п. 169.1 ст. 169 розділу IV ПК податкова соціальна пільга дорівнює 50% розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленому законом на 1 січня звітного податкового року. Отже, податкова соціальна пільга з 1 січня 2022 року становить 1240.5 грн.;

3) гуманітарна допомога (ст. 1 Закону «Про гуманітарну допомогу») – цільова адресна безоплатна допомога в грошовій або натуральній формі, у вигляді безповоротної фінансової допомоги або добровільних пожертвувань, або допомога у вигляді виконання робіт, надання послуг, що надається іноземними та вітчизняними донорами із гуманних мотивів отримувачам гуманітарної допомоги в Україні або за кордоном, які потребують її у зв’язку з соціальною незахищеністю, матеріальною незабезпеченістю, важким фінансовим становищем, виникненням надзвичайного стану, зокрема внаслідок стихійного лиха, аварій, епідемій і епізоотій, екологічних, техногенних та інших катастроф, які створюють загрозу для життя і здоров’я населення, або тяжкою хворобою конкретних фізичних осіб, а також для підготовки до збройного захисту держави та її захисту у разі збройної агресії або збройного конфлікту;

4) благодійна пожертва (ст. 6 Закону «Про гуманітарну допомогу») – безоплатна передача благодійником коштів, іншого майна, майнових прав у власність бенефіціарів для досягнення певних, наперед обумовлених цілей благодійної діяльності, відповідно до цього Закону;

5) безоплатна допомога (ст. 1 Закону «Про гуманітарну допомогу», ст. 5 Закону «Про благодійну діяльність та благодійні організації»):

  • надання гуманітарної допомоги без будь-якої грошової, матеріальної або інших видів компенсацій донорам (пересилка, виконання робіт, надання послуг);
  • безоплатна передача у власність бенефіціарів коштів, іншого майна, безоплатне відступлення бенефіціарам майнових прав; безоплатна передача бенефіціарам права користування та інших речових прав на майно і майнові права; безоплатна передача бенефіціарам доходів від майна і майнових прав; безоплатне надання послуг та виконання робіт на користь бенефіціарів.

Оскільки безоплатна допомога – це різновид гуманітарної допомоги або благодійної пожертви, то згадування її в тексті статті окремо є зайвим;

6) прибуток – сума, на яку доходи перевищують пов’язані з ними витрати;

7) правочин – дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори). Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін. Правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі (статті 202–203 Цивільного кодексу України).

Кримінально-правова кваліфікація

1. Якби статті 201-2 КК не було, то продаж товарів (предметів) гуманітарної допомоги або використання благодійних пожертв, або укладання інших правочинів щодо розпорядження таким майном, вчинені з метою отримання прибутку та в розмірі понад 434 175 грн., кваліфікувалися б, виходячи з цього розміру, з урахуванням пункту 3 примітки до ст. 185 КК, за частинами 4 або 5 ст. 191 КК як розтрата чужого майна, яке було ввірене особі чи перебувало в її віданні, або як розтрата або заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем.

Через помилку законодавця, фактично більш тяжкий злочин – розтрата в значних розмірах – має каратися м’якше (за ст. 201-2 КК), ніж розтрата в розмірах, які відповідно до ст. 201-2 КК не є значними (за ст. 191 КК).

Продаж товарів (предметів) гуманітарної допомоги або використання благодійних пожертв або укладання інших правочинів щодо розпорядження таким майном, вчинені у розмірі, який не досягає значного розміру або становить його (434 175 грн.), незалежно від наявності мети отримання прибутку, слід кваліфікувати, залежно від суб’єкта:

  • за ч. 1 ст. 191 КК – як розтрату чужого майна, яке було ввірене особі чи перебувало в її віданні (вчинену в умовах воєнного стану – за ч. 4 ст. 191 КК), або
  • за частинами 2 або 3 ст. 191 КК – як розтрату чужого майна шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем (вчинену в умовах воєнного стану – за ч. 4 ст. 191 КК).

Навіть якщо розглядати цю ситуацію так, що і ст. 201-2 КК, і ст. 191 КК регулюють одне питання, тобто має місце не конкуренція норм, а їх колізія, то і в цьому випадку розтрату відповідних предметів в значних розмірах слід кваліфікувати за ст. 201-2 КК, яка є більш новим законом, ніж ст. 191 КК.

2. Вчинені у воєнний час продаж товарів (предметів) гуманітарної допомоги або використання благодійних пожертв, або укладання інших правочинів щодо розпорядження таким майном, вчинені з метою отримання прибутку та в розмірі понад 434 175 грн., слід кваліфікувати за ч. 3 ст. 201-2 КК.

3. Продаж неіснуючих товарів (предметів) гуманітарної допомоги слід кваліфікувати за ст. 190 КК як шахрайство.

Приклад: в квітні 2022 р. у Києві правоохоронці затримали подружжя, яке розміщувало у тематичних групах у месенджерах і торгових платформах оголошення про продаж бронежилетів, касок, наколінників та іншої військової амуніції на суму понад 120 тисяч гривень. Від покупців вони отримували передплату і надалі не виконували свої обов’язки.

Покарання

У санкції ч. 2 ст. 201-2 КК як обов’язкове передбачене додаткове покарання у виді конфіскації майна. Проте, відповідно до ч. 2 ст. 59 КК конфіскація майна встановлюється за тяжкі та особливо тяжкі корисливі злочини (а також за злочини проти основ національної безпеки України та громадської безпеки незалежно від ступеня їх тяжкості). Злочин же, передбачений ч. 2 ст. 201-2 КК, є нетяжким (ч. 4 ст. 12 КК) і не є злочином проти основ національної безпеки України чи громадської безпеки. Тобто це покарання за нього застосоване бути не може.



Вам може бути цікаво