Що вас цікавить?

Щотижневий аналіз 31 серпня – 6 вересня 2021 року

07.09.2021

Щотижневий аналіз Центру політико-правових реформ включає аналіз найважливіших процесів та подій у сферах конституціоналізму, політичних партій та виборів, урядування та публічної адміністрації, судівництва, протидії корупції, кримінальної юстиції, та ін.

Якщо ви бажаєте отримувати експертний аналіз електронною поштою – за останній тиждень і щовівторка – прохання надіслати листа за адресою media@pravo.org.ua (Іван Голод, менеджер з комунікації).



Уряд розробив законопроєкт щодо імплементації Закону України «Про всеукраїнський референдум»


Подія

30 серпня у Парламенті зареєстрували законопроєкт про внесення змін до деяких законів України у зв’язку з прийняттям Закону України «Про всеукраїнський референдум» (реєстр. № 5875). Цей законопроєкт був розроблений та внесений Кабінетом Міністрів згідно з підпунктом 1 пункту 3 розділу XIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про всеукраїнський референдум» від 26 січня 2021 року № 1135-IX, яким на Уряд було покладено завдання підготувати та подати до ВРУ пропозиції щодо приведення чинних законів України у відповідність із новим законом про національний референдум. 

Оцінка ЦППР

Уряд пропонує внести зміни до двох законів – «Про політичні партії в Україні» та «Про Державний реєстр виборців» – в частині: 

  • утворення політичними партіями фондів агітації щодо ініціативи проведення всеукраїнського референдуму, фондів всеукраїнського референдуму та подання фінансових звітів про надходження та використання коштів таких фондів; 
  • порядку складання попередніх та уточнених списків виборців.

Законопроєкт № 5875 передбачає узгодження відповідних положень законів «Про політичні партії», «Про Державний реєстр виборців» з нововведеннями, які з’явилися внаслідок ухвалення Закону «Про всеукраїнський референдум». Зокрема, у Законі України «Про політичні партії в Україні» з’являться бланкетні норми щодо порядку утворення та використання політичними партіями фонду агітації щодо ініціативи проведення всеукраїнського референдуму, фонду всеукраїнського референдуму, порядку подання ними фінансових звітів про надходження та використання коштів таких фондів тощо, а також уточнюються повноваження органів, що здійснюють державний контроль за діяльністю політичних партій під час проведення всеукраїнського референдуму (ЦВК, НАЗК). В Законі України «Про Державний реєстр виборців» уточнюються положення щодо використання персональних даних Реєстру, порядок складання попередніх та уточнених списків виборців для звичайних дільниць з референдуму, закордонних дільниць з всеукраїнського референдуму та спеціальних дільниць з всеукраїнського референдуму, порядок перевірки достовірності відомостей про виборців за допомогою персональних даних цього Реєстру. 

В цілому, законопроєкт № 5875 усуває потенційні колізії, які можуть з’явитися при системному та одночасному застосуванні законів «Про політичні партії», «Про Державний реєстр виборців» та «Про всеукраїнський референдум» під час організації та проведення всеукраїнського референдуму.


Оголошено нові конкурси на посади членів ВРП


Подія

31 серпня Вища рада правосуддя (ВРП) призначила на 10 грудня з’їзд представників юридичних вищих навчальних закладів та наукових установ, на якому мають обрати члена ВРП. Також 3 вересня був оголошений конкурс на посади членів ВРП за квотою Парламенту.

Оцінка ЦППР

  1. 5 серпня набрав чинності Закон №1635-ІХ (законопроєкт №5068, детальніше в аналізі 13-19 липня 2021 року), що запровадив попередню перевірку доброчесності кандидатів до ВРП Етичною радою, до якої мають увійти міжнародні експерти. За новою процедурою призначеними/обраними можуть бути лише ті кандидати, яких рекомендувала Етична рада.

Протягом 30 днів з дня набрання чинності Законом №1635-ІХ суб’єкти формування ВРП мали оголосити конкурси на вакантні посади членів ВРП. На момент набрання чинності законом, у ВРП були вакантними по одній посаді за квотою науковців та прокурорів, а також дві посади за квотою Парламенту. Тобто дії ВРП та Парламенту спрямовані на виконання вимог закону. Водночас, хоч всеукраїнська конференція прокурорів і відбулася наприкінці серпня цього року, але відсутня інформація про оголошення конкурсу на вакантну посаду члена ВРП за квотою прокурорів.

  1. Спостерігається зволікання з формуванням складу самої Етичної ради. За законом, суб’єкти її формування мають подати кандидатури до складу ради протягом 30 днів з моменту отримання звернення голови ВРП. Відповідне звернення було 11 серпня, проте досі Рада суддів України (РСУ) жодних активних дій для призначення членів Етичної ради за своєю квотою не вчинила. Відповідні питання поки навіть не розглядалися на засіданнях ради (для порівняння, ще 11 серпня РСУ затвердила положення та оголосила конкурс для добору членів конкурсної комісії, яка обиратиме членів Вищої кваліфікаційної комісії суддів). Водночас, за повідомленням ЗМІ, розглянути питання про делегування членів до складу Етичної ради РСУ планує 13 вересня.

Залишається менше тижня для делегування кандидатів до складу Етичної ради. Якщо ж РСУ взагалі не делегує своїх кандидатів, то створення Етичної ради буде заблоковане, а внаслідок цього будуть заблоковані всі процедури з добору нових членів ВРП, оскільки перевірка на доброчесність Етичною радою є обов’язковим етапом будь-якого конкурсу. Крім того, буде заблоковане й очищення чинного складу ВРП, перевірку доброчесності якого має провести Етична рада.


Опубліковано оголошення про початок функціонування окремих підсистем ЄСІТС


Подія

4 вересня ВРП повідомила про початок функціонування підсистем Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (далі – ЄСІТС) «Електронний кабінет», «Електронний суд» та «Відеоконференцзв’язок». Напередодні, ВРП затвердила Положення про порядок функціонування окремих підсистем ЄСІТС (Положення), в якому визначені особливості функціонування вказаних підсистем, а також вказано, що вони починають функціонувати через 30 днів з дня публікації відповідного оголошення.

Оцінка ЦППР

  1. Ще наприкінці квітня 2021 року Парламент ухвалив закон, яким дозволив поетапне впровадження ЄСІТС шляхом запуску окремих модулів та підсистем у міру їх готовності (детально в щотижневому аналізі 27 квітня – 3 травня 2021 року). 

Підсистема «Електронний кабінет» забезпечує процедуру реєстрації користувачів в ЄСІТС та подальшу автентифікацію таких осіб з метою їх доступу до інших підсистем ЄСІТС. Адвокати, нотаріуси, приватні виконавці, судові експерти, державні органи та органи місцевого самоврядування, суб’єкти господарювання державного та комунального секторів економіки зобов’язані зареєструвати свої електронні адреси в ЄСІТС. Положення визначає, що в електронній формі документи та докази мають подаватися виключно через ЄСІТС, а особам, які зареєстрували електронний кабінет – документи надсилаються судом в цей кабінет або в інший спосіб, передбачений законодавством.

Підсистема «Електронний суд» забезпечує можливість користувачам створювати та надсилати в електронному вигляді процесуальні чи інші документи до суду, інших органів та установ системи правосуддя, а також отримувати інформацію про стан і результати розгляду таких документів чи інші документи. Процесуальні документи подаються виключно через цю підсистему.

Підсистема відеоконференцзв’язку забезпечує учасникам справи можливість брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою свого Електронного кабінету та власних технічних засобів; у приміщенні іншого суду – за допомогою технічних засобів суду. Ця підсистема також забезпечує можливість брати участь у засіданнях інших органів та установ системи правосуддя.

  1. Що зміниться з початком функціонування цих систем? Оголошення ВРП написане достатньо заплутано та містить лише посилання на окремі положення нормативних актів з приміткою, що вони будуть застосовуватися лише в певній частині. Тому ми можемо лише припустити, що з запуском нових підсистем:
  • повністю реалізується право надсилати та отримувати процесуальні документи, судові виклики в електронній формі через підсистему «Електронний суд». Водночас в Положенні зазначено, що до початку функціонування всіх підсистем ЄСІТС документи можуть подаватися в електронній формі з використанням офіційної електронної адреси або адреси електронної пошти, з якої надійшли документи, засвідчені кваліфікованим електронним підписом;
  • комунікація суду з особами, які зареєстрували електронний кабінет, буде здійснюватися лише через нього (або в інший спосіб, передбачений законодавством);
  • участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду буде можлива лише через «Електронний кабінет», з відповідною автентифікацією та з використанням підсистеми відеоконференцзв’язоку.
  1. Офіційний запуск цих підсистем не свідчить про повну цифровізацію правосуддя. Так, в перехідних положеннях вказано, що до початку функціонування всіх підсистем ЄСІТС справи розглядаються в паперовій формі, а документи, що надійшли до суду в електронній формі – роздруковуються (за наявності можливості) та приєднуються до матеріалів паперової справи.

Крім того, функціонування підсистем «Електронний кабінет» та «Електронний суд» у Верховному Суді (Великій палаті та Касаційних кримінальних і цивільному судах), а також у Київському апеляційному суді розпочнеться лише після інтеграції цих систем в системи документообігу судів та оприлюднення відповідного оголошення.