Щотижневий аналіз 19 – 25 січня 2021 року:
Європейський суд з прав людини визнав порушення Україною прав людини під час подій Революції Гідності
Щотижневий аналіз Центру політико-правових реформ включає аналіз найважливіших процесів та подій у сферах конституціоналізму, політичних партій та виборів, урядування та публічної адміністрації, судівництва, протидії корупції, кримінальної юстиції, та ін.
Якщо ви бажаєте отримувати експертний аналіз електронною поштою – за останній тиждень і щовівторка – прохання надіслати листа за адресою media@pravo.org.ua (Іван Голод, менеджер з комунікації).
Європейський суд з прав людини визнав порушення Україною прав людини під час подій Революції Гідності
Подія
21 січня Європейський суд з прав людини (далі – ЄСПЛ) ухвалив 5 рішень (Shmorgunov and Others v. Ukraine, Lutsenko and Verbytskyy v. Ukraine, Kadura and Smaliy v. Ukraine, Dubovtsev and Others v. Ukraine, Vorontsov and Others v. Ukraine) щодо подій, пов’язаних з масовими протестами у м. Києві та інших містах України протягом листопада 2013 року – лютого 2014 року, відомих як Революція Гідності.
У цих рішеннях Суд визнав порушення Україною прав заявників за статтями 2 (право на життя), 3 (заборона катування та такого, що принижує людську гідність поводження), 5 §§ 1 та 3 (право на свободу та особисту недоторканність), 8 (право на повагу до приватного і сімейного життя), 11 (право на свободу зібрань та об’єднань).
Зокрема, ЄСПЛ визнав, що характер подій під час Революції Гідності свідчить про існування цілеспрямованої стратегії тодішньої влади на придушення протестів, шо мали мирний характер.
«…Дії влади щодо протестувальників були частиною обдуманої стратегії ще більше послабити та покласти край протестам на Майдані, у яких брали участь заявники (п. 520 рішення у справі “Шморгунов та інші проти України»)
Непропорційне та не виправдане застосування сили до учасників протестів призвело до насильницької ескалації, яка супроводжувалася численними порушеннями прав людини, відповідальність за які несе держава. До репресій стосовно учасників протестів, у тому числі широко залучались суди.
«…відповідні судді не виконали свого обов’язку щодо контролю над законністю поміщення заявників під варту, і по суті, перенесли у судові рішення оцінку слідства” (п. 468 рішення у справі “Шморгунов та інші проти України»)
Окремо Суд наголосив на тому, що влада діяла, використовуючи тітушок – недержавних агентів, які були залучені для придушення протестів за підтримки та схвалення влади.
Оцінка ЦППР
Окремі висновки ЄСПЛ можуть мати наслідки для національної правозастосовної практики та вплинути на перспективи законодавчих змін. Так, Суд вказав, що розслідування злочинів, вчинених під час Революції Гідності, досі не призвело до встановлення обставин стверджуваного жорстокого поводження з заявниками, а також більшості осіб, які застосовували силу до заявників. Також суд визнав доведеним факт, що нове керівництво МВС недостатньо співпрацювало, а в окремих випадках відмовлялося співпрацювати зі слідством щодо встановлення обставин злочинів, до яких можуть бути причетні чинні офіцери. Крім того, суд підкреслив, що навіть у справах, які передані до суду, відсутній суттєвий прогрес щодо встановлення обставин ймовірних злочинів. Так і не були вжиті всі необхідні заходи для забезпечення прибуття потерпілих, свідків та обвинувачених на судові засідання, що ставить під сумнів ефективність чинної процедури для цілей розслідування обставин подій під час Революції Гідності та притягнення до відповідальності винуватців.