Щотижневий аналіз 19 – 25 липня 2022 рокy
Щотижневий аналіз Центру політико-правових реформ включає аналіз найважливіших процесів та подій у сферах конституціоналізму, політичних партій та виборів, урядування та публічної адміністрації, судівництва, протидії корупції, кримінальної юстиції, та ін.
Якщо ви бажаєте отримувати експертний аналіз електронною поштою – за останній тиждень і щовівторка – прохання надіслати листа за адресою media@pravo.org.ua (Іван Голод, менеджер з комунікації).
Верховна Рада звільнила Голову СБУ та Генерального прокурора
Подія
Після того, як 17 липня 2022 року Президент намагався усунути І. Баканова від виконання обов’язків Голови Служби безпеки України, а також відсторонити І. Венедіктову від посади Генерального прокурора у позаконституційний спосіб (див. відповідний матеріал ЦППР), 18 липня Президент вніс до Верховної Ради подання на звільнення І. Баканова з посади Голови СБУ (проєкт постанови реєстр. № 7564), а 19 липня — подання щодо одержання згоди ВРУ на звільнення Генерального прокурора (проєкт постанови реєстр № 7567). 19 липня Верховна Рада: (1) звільнила І. Баканова з посади Голови СБУ (Постанова № 2432-IX); (2) надала згоду на звільнення Президентом України І. Венедіктової з посади Генерального прокурора (Постанова № 2433-IX). Того ж дня Президент підписав Указ № 518/2022 «Про звільнення І. Венедіктової з посади Генерального прокурора».
Юридична оцінка
Відповідно до Конституції Голова СБУ призначається на посаду та звільняється з посади Верховною Радою за поданням Президента (пункт 12-1 частини першої статті 85, пункт 14 частини першої статті 106), а Генеральний прокурор призначається на посаду та звільняється з посади Президентом за згодою Верховної Ради (пункт 25 частини першої статті 85, пункт 11 частини першої статті 106, частина третя статті 131-1). Тому конституційна логіка та загальний порядок звільнення І. Баканова та І. Венедіктової в цьому випадку були дотримані.
Однак, на відміну від Голови СБУ Генеральний прокурор призначається на фіксований строк: його строк повноважень становить шість років, а одна й та ж особа не може обіймати цю посаду два строки поспіль (частина четверта статті 131-1 Конституції). Крім того, у Конституції уточнюється, що дострокове звільнення з посади Генерального прокурора здійснюється виключно у випадках і з підстав, визначених Конституцією та законом (частина п’ята статті 131-1). З цього випливає, що Генерального прокурора не можна достроково звільнити, окрім як у випадках і з підстав, які визначені Конституцією та законом.
Чинна редакція частини першої статті 42 Закону «Про прокуратуру»передбачає, що Генеральний прокурор звільняється з адміністративної посади Президентом за згодою Верховної Ради: (1) у зв’язку з поданням заяви про дострокове припинення повноважень на адміністративній посаді за власним бажанням; (2) на підставі подання відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження (мається на увазі подання Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокуратури), або Вищої ради правосуддя; (3) у разі наявності заборгованості зі сплати аліментів на утримання дитини, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за дванадцять місяців з дня пред’явлення виконавчого документа до примусового виконання. Частина друга цієї статті також додає, що повноваження Генерального прокурора на адміністративній посаді припиняються в разі: (1) висловлення Верховною Радою України недовіри Генеральному прокурору, що має наслідком його відставку з цієї адміністративної посади (див. також пункт 25 частини першої статті 85 Конституції України); (2) закінчення строку перебування на посаді Генерального прокурора.
Таким чином, хоча конституційна процедура звільнення І. Венедіктової формально і була дотримана, для такого звільнення не було жодної із підстав для дострокового припинення повноважень Генерального прокурора, передбачених Конституцією і Законом «Про прокуратуру»: Президент не має повноважень самостійно звернутись до Верховної Ради із поданням про надання згоди Верховною Радою на звільнення Генерального прокурора або про висловлення недовіри до Генерального прокурора, адже такі повноваження мають або відповідні органи та особи (КДПК або ВРП та народні депутати), або визначено чіткі підстави для звернення (заява про дострокове припинення повноважень, несплата за аліментами, закінчення строку на посаді). З огляду на це, І. Венедіктова може теоретично звернутися до Верховного Суду з позовом щодо оскарження законності дій Президента та Верховної Ради щодо її звільнення.
На сьогодні повноваження Голови СБУ тимчасово виконує перший заступник Голови СБУ В. Малюк (Указ Президента № 504/2022 від 18 липня 2022 р.), а обовʼязки Генерального прокурора виконує заступник Генерального прокурора О. Симоненка (Указ Президента № 501/2022 від 17 липня 2022 р.). Однак, для того, щоб забезпечити безперебійну та ефективну роботу СБУ та Офісу Генерального прокурора в умовах воєнного стану Верховній Раді та Президенту необхідно невідкладно вжити заходів щодо призначення відповідних осіб на наявні вакантні посади Голови СБУ та Генерального прокурора відповідно до Конституції. Крім того, призначення
О. Клименка керівником Спеціалізованої антикорупційної прокуратури саме Генеральним прокурором (а не в.о. Генерального прокурора, визначеним указом Президента всупереч логіці Закону «Про прокуратуру») зніме будь-які сумніви у легітимності потенційного призначення такого посадовця (Закон «Про прокуратуру» не дозволяє, однак і не забороняє в.о. Генерального прокурора здійснювати будь-які кадрові призначення на адміністративні посади в прокуратурі).