Що вас цікавить?

Щотижневий аналіз 12 – 18 липня 2022 рокy

20.07.2022

Щотижневий аналіз Центру політико-правових реформ включає аналіз найважливіших процесів та подій у сферах конституціоналізму, політичних партій та виборів, урядування та публічної адміністрації, судівництва, протидії корупції, кримінальної юстиції, та ін.

Якщо ви бажаєте отримувати експертний аналіз електронною поштою – за останній тиждень і щовівторка – прохання надіслати листа за адресою media@pravo.org.ua (Іван Голод, менеджер з комунікації).



Відновлено конкурс з добору членів Вищої кваліфікаційної комісії суддів


Подія

13 липня Конкурсна комісія з добору членів Вищої кваліфікаційної комісії суддів (далі – ВККС) провела засідання на якому повідомила про відновлення конкурсу з добору членів ВККС. Крім того, була часткова змінена процедура проведення конкурсу, зокрема:

строк подання аплікаційних заяв встановлений з 15 липня до 22 серпня 2022 року (відповідний етап мав завершитися ще 4 березня, але цьому завадило вторгнення Російської Федерації, активні бойові дії та тимчасове призупинення роботи Конкурсної комісії). При цьому, заяви, які були подані кандидатами раніше, вважаються чинними;

спрощено порядок подання електронної декларації та довідки про відсутність судимості. Зважаючи на існуючі обмеження, кандидату достатньо буде лише подати заяву про факт та дату подання електронної декларації до Національного агентства з питань запобігання корупції та заяву про відсутність судимості та кримінального переслідування;

не буде проводитися тестування загальних здібностей та IQ.

Оцінка ЦППР

Відновлення конкурсу до ВККС є важливим кроком на шляху проведення повноцінної судової реформи. Як раніше зазначали експерти ЦППР, завершення відбору кандидатів до ВККС є однією з умов надання Україні статусу кандидата в члени Європейського Союзу (детально в щотижневому аналізі 14-20 червня 2022 року).

Водночас, для забезпечення довіри до результатів конкурсу, слід забезпечити прозорість його проведення. Під час засідання, члени Конкурсної комісії наголосили, що: «в цей непростий час Конкурсна комісія визнає своїм обов’язком зробити все можливе, щоб продовжити проведення конкурсу на посади членів ВККС на засадах неупередженості, прозорості, професійності, незалежності та доброчесності». Це дає сподівання, що в межах добору членів ВККС буде забезпечений необхідний рівень гласності, зокрема, проводитиметься трансляція співбесід з учасниками конкурсу.


Президент усунув від виконання обов'язків Голову СБУ


Подія

17 липня 2022 року Президент підписав указ № 499/2022 «Про усунення І.Баканова від виконання обов’язків Голови Служби безпеки України». Згідно з цим указом Президент усунув І.Г. Баканова від виконання обов’язків Голови Служби безпеки України відповідно до статті 47 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, затвердженого Законом України від 24 березня 1999 року № 551-XIV

Частини перша і друга статті 47 цього Статуту передбачає, що невиконання (неналежне виконання) службових обов’язків, що призвело до людських жертв чи інших тяжких наслідків або створило загрозу настанню таких наслідків, є підставою для усунення такого військовослужбовця від виконання службових обов’язків, а рішення про усунення військовослужбовця від виконання службових обов’язків приймається прямим командиром (начальником).

18 липня Президент підписав ще один указ № 504/2022 «Про тимчасове виконання обов’язків Голови Служби безпеки України», відповідно до якого перший заступник Голови СБУ В.В. Малюк буде тимчасово виконувати обов’язки Голови СБУ. 


Оцінка ЦППР 

Голова СБУ призначається на посаду та звільняється з посади Верховною Радою за поданням Президента (пункт 12-1 частини першої статті 85, пункт 14 частини першої статті 106 Конституції України). Президент не має конституційних повноважень призначати чи звільняти очільника СБУ самостійно. Крім того, ні Конституція, ні профільний Закон «Про Службу безпеки України»  від 25 березня 1992 року № 2229-XII не передбачає можливість відсторонення чи усунення Президентом Голови СБУ як форму дисциплінарної відповідальності.  

Дія Статуту ЗСУ дійсно поширюється на військовослужбовців, зокрема, Служби безпеки України (преамбула Статуту), однак підстави дисциплінарної відповідальності, передбачені цим Статутом, не стосуються таких політичних посад як Голова СБУ. З юридичної сторони виглядає, що Президент фактично звільнив Голову СБУ, назвавши цей процес «усуненням» — термін, який взагалі не передбачений профільним законодавством — всупереч конституційній процедурі, яка вимагає обов’язкове залучення до цього процесу ВРУ. 

Повноваження Президента визначаються виключно Конституцією (пункт 31 частини першої статті 106), що підтверджено також відповідною практикою Конституційного Суду щодо тлумачення Конституції. Тому будь-які дії Президента, які виходять за рамки його конституційних повноважень, або які підміняються встановлену конституційну процедуру призначення та звільнення посадових осіб, призводять до розбалансування системи стримувань і противаг та є небезпечними для демократичного правопорядку. 

Незважаючи на те, що зараз в Україні діє правовий режим воєнного стану,  саме ВРУ відповідно до логіки поточної напівпрезидентської системи врядування залишається ключовим та спроможним органом щодо призначення та звільнення Голови СБУ. Варто зазначити, що ВРУ протягом всього воєнного стану ефективно працює, зокрема 18 липня працювала в режимі пленарних засідань.

Крім того, варто зазначити, що поточна редакція статті 13 Закону № 2229-XII (яка передбачає, що Президент призначає і звільняє Голову СБУ) не була приведена у відповідність до Конституції). До речі, після того, коли у 2004 р. були внесені до Конституції зміни щодо порядку призначення і звільнення Голови СБУ, експерти ЦППР наголошували, що такий порядок (коли Президент не має можливості звільнити Голову СБУ самостійно) є ненормальним, і пропонували внести відповідні зміни в Конституцію, однак весь цей час подібні застереження та пропозиції ігнорувалися. 


Президент відсторонив від посади Генерального прокурора


Подія 

17 липня 2022 року Президент підписав укази № 500/2022 «Про відсторонення від посади Генерального прокурора» та № 501/2022 «Про покладення виконання обов’язків Генерального прокурора». Згідно з цими указами Президент відсторонив І.В. Венедіктову від посади Генерального прокурора та поклав на О.Ю. Симоненка виконання обов’язків Генерального прокурора відповідно до частини другої статті 11 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» від 12 травня 2015 року № 389-VIII

Частина друга статті 11 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» (в редакції згідно із Законом № 2259-IX від 12.05.2022 р.) передбачає, що Президент у період дії воєнного стану може прийняти рішення про відсторонення від займаної посади посадової особи, призначення на посаду та звільнення з посади якої віднесено до його повноважень, та покладення на відповідний період виконання обов’язків на іншу особу. 

Оцінка ЦППР 

Генеральний прокурор призначається на посаду та звільняється з посади Президентом за згодою Верховної Ради (пункт 25 частини першої статті 85, пункт 11 частини першої статті 106, частина третя статті 131-1 Конституції, стаття 40 Закону «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII). Президент не має конституційних повноважень самостійно призначати чи звільняти Генерального прокурора. Крім того, ні Конституція, ні профільний Закон № 1697-VII не передбачає можливість відсторонення Президентом Генерального прокурора як форму дисциплінарної відповідальності такого посадовця.

З юридичної сторони виглядає, що Президент без згоди ВРУ фактично замінив Генерального прокурора через відсторонення одного посадовця та покладення виконання обовʼязків на іншого.  Дія положення частини другої статті 11 Закону України № 389-VIII не можуть розповсюджуватися на Генерального прокурора, оскільки призначення та звільнення такого посадовця не є дискреційними (самостійними) повноваженнями Президента. Крім того, цей законодавчий припис, який був створений під час дії воєнного стану, має вади юридичної визначеності та на практиці призводить до розбалансування конституційної системи стримувань і противаг. Якщо існує необхідність застосувати дисциплінарну процедуру звільнення Генерального прокурора (на підставі подання відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження, або Вищої ради правосуддя відповідно до статті 42 Закону № 1697-VII), то таке звільнення Генерального прокурора все одно вимагає залучення ВРУ до цього процесу. Крім того, відповідно до Конституції Верховна Рада може самостійно висловити недовіру Генеральному прокуророві, що має наслідком його відставку з посади (пункт 25 частини першої статті 85, частина п‘ята статті 131-1), однак експерти ЦППР неодноразово закликали усунути  з Конституції цю політичну процедуру звільнення Генерального прокурора, яка вносить дисбаланс у конституційний дизайн напівпрезидентської республіки. 

Повноваження Президента визначаються виключно Конституцією (пункт 31 частини першої статті 106), що підтверджено також відповідною практикою Конституційного Суду щодо тлумачення Конституції. Тому будь-які дії Президента, які виходять за рамки його конституційних повноважень, або які підміняються встановлену конституційну процедуру призначення та звільнення посадових осіб є небезпечними для демократичного правопорядку. 

Незважаючи на те, що зараз в Україні діє правовий режим воєнного стану,  саме ВРУ відповідно до логіки поточної напівпрезидентської системи врядування залишається ключовим та спроможним органом щодо надання згоди на призначення та звільнення Генерального прокурора. Варто зазначити, що ВРУ протягом всього воєнного стану ефективно працює, зокрема 18 липня працювала в режимі пленарних засідань.