Щотижневий аналіз 15 – 21 лютого 2022 року
Щотижневий аналіз Центру політико-правових реформ включає аналіз найважливіших процесів та подій у сферах конституціоналізму, політичних партій та виборів, урядування та публічної адміністрації, судівництва, протидії корупції, кримінальної юстиції, та ін.
Якщо ви бажаєте отримувати експертний аналіз електронною поштою – за останній тиждень і щовівторка – прохання надіслати листа за адресою media@pravo.org.ua (Іван Голод, менеджер з комунікації).
Закон України «Про адміністративну процедуру» прийнято остаточно з урахуванням пропозицій Президента
Подія
17 лютого Закон України «Про адміністративну процедуру» (далі – ЗАП) прийнято остаточно з урахуванням пропозицій Президента (після вето). За пропозицію глави держави з під дії Закону виведено низку правовідносин, таких як безпека і оборона, громадянство, надання притулку, державні нагороди, помилування; також продовжено строк для набрання Законом чинності з 12 до 18 місяців.
Нагадаємо, що ЗАП передбачає уніфіковані правила відносин органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування з фізичними та юридичними особами. Замість десятків розрізнених та суперечливих законів, у сферах надання адміністративних послуг, інспекційних перевірок Україна має прийти до системи: один закон із загальною процедурою та мінімумом обґрунтованих винятків у інших (спеціальних) законах.
Оцінка
Україна досі залишалася єдиною в Європі країною (якщо не рахувати РФ), що не мала ЗАП. Відсутність визначеної законом загальної процедури, яка б гарантувала дотримання прав приватних осіб, сприяла зловживанням, нехтуванню інтересів зацікавлених осіб. Відсутність ЗАП шкодила й інвестиційному клімату України, адже інвестори хотіли би працювати за єдиними, чіткими та зрозумілими правилами. Отже, з набранням Законом чинності (через півтора року після опублікування) все це має змінюватися на краще.
Щодо підтриманих пропозицій глави держави, можна відзначити наступне. Додаткові винятки зі сфери дії ЗАП питань національної безпеки і оборони можна зрозуміти з політичної точки зору, зокрема, з огляду на поточну безпекову ситуацію України. Інші винятки менш виправдані, особливо, питання громадянства і притулку, що є «класичними» кейсами застосування адміністративно-процедурного законодавства. А на інші відносини (як-от, державні нагороди, помилування) ЗАП в принципі не поширювався.
Щодо збільшення строку набрання чинності ЗАП, то це зроблено для того, щоб Уряд і міністерства мали більше часу для розробки законопроєктів для приведення інших законів у відповідність до ЗАП. Однак, варто зазначити, що в українських реаліях таку роботу часто навпаки відкладають на останні місяці встановленого дедлайну. Тож доцільність такої пропозиції є неоднозначною.
Але вже навіть з урахування пропозицій глави держави, варто нагадати, що серед найважливіших новел закону є:
-
- встановлення права особи бути вислуханою перед прийняттям несприятливого щодо неї рішення;
- впровадження категорії «заінтересованих осіб» (це має попереджати конфлікти, сприяти прийняттю збалансованих рішень);
- встановлення обов’язку адміністративних органів мотивувати негативні рішення та зазначати порядок їх оскарження;
- принцип офіційності, за яким органи влади повинні збирати інформацію і документи, а не перекладати ці обов’язки на громадян;
- правило мовчазної згоди при отриманні погоджень від інших органів (якщо орган щось не погодив у визначений строк, – вважається, що він не має заперечень);
- встановлення правила про набрання чинності адміністративним актом з моменту доведення його до відома особи (а не просто прийняття) і визначення порядку такого доведення;
- створення ефективних умов для оскарження адміністративних актів в адміністративному порядку;
- врегулювання питання відкликання чи визнання недійсними адміністративних актів.
ЗАП надає переваги і для самої влади, для доброчесних службовців. Адже службовця не можна буде змусити прийняти непрозоре і незаконне рішення, якщо необхідно пройти інклюзивну процедуру.
Загалом, вітаємо Україну з прийняттям ЗАП, адже це важливий крок, що наближає нашу державу до стандартів ЄС та НАТО.
Члени ВРП лобіюють відстрочення перевірки їхньої доброчесності
Подія
За даними Офісу Президента, 18 лютого відбулося засідання Комісії з питань правової реформи, присвячене обговоренню перебігу реформи Вищої ради правосуддя (далі – ВРП). Присутні на засіданні члени ради заявили про загрозу інституційній безперервності роботи ВРП через одночасну перевірку Етичною радою доброчесності всіх членів ВРП, внаслідок якої остання може стати неповноважною.
Голова Комісії з питань правової реформи Сергій Іонушас та Голова Комітету Верховної Ради з питань правової політики Андрій Костін запропонували всім зацікавленим сторонам обговорити пропозицію про внесення змін до закону з метою продовження строку перевірки діючих членів ВРП.
Нагадаємо, що 9 лютого Етична рада повідомила про початок перевірки доброчесності всіх чинних членів ВРП. У відповідь ВРП звинуватила Етичну раду в порушенні вимог закону щодо порядку та черговості оцінювання та повідомила, що це спонукає більшість членів ВРП достроково скласти повноваження. Втім, після заяви жоден член ВРП повноваження не склав та відповідні питання навіть не виносилися на засідання ради.
Оцінка ЦППР
Етична рада за законом має лише шість місяців для оцінювання доброчесності чинних членів ВРП. Наразі половина цього строку сплинула, а тому Етична рада розпочала перевірку доброчесності всіх членів ВРП. Законність таких дій Етичної ради була детально обгрунтована в щотижневому аналізі 8-14 лютого 2022 року.
Аргументи ВРП про те, що діяльність Етичної ради ставить під загрозу повноважність ВРП, по суті грунтуються на впевненості в тому, що окремі члени ВРП не відповідають критеріям доброчесності та професійної етики, оскільки лише в такому випадку Етична рада може внести рекомендацію про звільнення, на підставі якої член ВРП відсторонюється від здійснення повноважень. Зважаючи на визначальну роль ВРП у формуванні доброчесного та незалежного суддівського корпусу, подальше перебування таких членів на посадах лише заподіює шкоду авторитету правосуддя.
Крім того, наразі Етична рада близька до завершення перевірки кандидатів, які подалися на оголошені конкурси до ВРП, що, за умови добросовісних та оперативних дій суб’єктів призначення, дасть можливість вже найближчим часом заповнити практично всі вакантні посади у ВРП.
«Саморозпуск» ВРП та тимчасова відсутність повноважного складу ради, не матиме помітних негативних наслідків, оскільки наразі ВРП дисциплінарні справи щодо суддів не розглядає, а добір нових суддів не відбувається через відсутність Вищої кваліфікаційної комісії суддів.
Водночас ініціювання будь-яких законодавчих змін на практиці може бути використано не стільки для відстрочення перевірки доброчесності членів ВРП, скільки для зміни ключових положень закону, які дають шанс на реальне очищення ВРП (як-то вирішальна роль міжнародних експертів у роботі Етичної ради чи визначений строк для відхилення суб’єктом призначення рекомендації Етичної ради про звільнення члена ВРП). Наразі конституційність саме цих положень закону оспорюється в Конституційному Суді за поданням Верховного Суду, яке було ініційоване ВРП (детально в щотижневому аналізі 5-11 жовтня 2021 року).
До того ж, сумнівно, що факт проведення засідання Комісії з питань правової реформи мав місце, адже засідання не анонсувалося серед її членів. Згідно з положенням про комісію, її засідання є повноважними за умови присутності не менше половини членів комісії. Наразі до складу комісії входить близько 90 членів, а, як видно з розміщених в новині фотоматеріалів, на заході присутні значно менше людей. Швидше за все, це була зустріч членів ВРП з головою Комісії, головою профільного парламентського комітету та міжнародними партнерами.