Щотижневий аналіз 8 – 14 лютого 2022 року

Венеційська комісія оприлюднила висновок щодо законопроєкту про місцевий референдум

Подія

10 лютого Європейська комісія «За демократію через право» (Венеційська комісія) оприлюднила терміновий висновок (CDL-PI(2022)001-e) щодо законопроєкту «Про місцевий референдум» (реєстр. № 5512 від 19 травня 2021 р.), підготовлений спільно з Бюро демократичних інститутів та прав людини ОБСЄ (БДІПЛ). Висновок містить оцінку відповідності законопроєкту № 5512 міжнародним стандартам, зокрема, оновленій версії Настанов з проведення референдумів, а також Копенгагенському документу ОБСЄ 1990 року.

Оцінка ЦППР

Венеційська комісія та БДІПЛ в цілому позитивно оцінили законопроєкт про місцевий референдум — як його зміст, так і процес підготовки. У висновку було відзначено інклюзивну громадську дискусію (зокрема, проведення у період з червня по жовтень 2021 р. 96 регіональних консультацій з організаціями громадянського суспільства та іншими зацікавленими сторонами), яка сприяла розумінню процесу стейкхолдерами та підвищила довіру до законопроєкту. А сам законопроєкт названо “важливим кроком на шляху до проведення місцевих референдумів після скасування Закону «Про всеукраїнський та місцеві референдуми», що спричинило правовий вакуум у питанні регулювання інституту місцевого референдуму”.

Також у висновку згадані такі позитивні риси законопроєкту:

• • детальні положення щодо процедури, якої слід дотримуватися після призупинення процесу місцевого референдуму через надзвичайний стан та після його скасування;
  • перевірку всіх, а не лише вибірки, підписів виборців, що підтримали ініціативу про проведення місцевого референдуму;
  • відсутність вимог щодо перевірки обґрунтування позицій ініціативної групи, політичних партій та громадських організацій (як умова для їхньої реєстрації суб’єктами процесу місцевого референдуму), а також потреби погодження їхніх агітаційних матеріалів;
  • можливість для ініціативної групи виправити технічні недоліки в поданих нею документах;
  • неавтоматична реєстрація для голосування вдома виборців, які внесені до списку виборців як такі, що мають постійну фізичну інвалідність;
  • можливість офіційного спостереження за всіма етапами процесу місцевого референдуму, включаючи збір підписів та кампанію референдуму.

Крім того, Венеційська комісія та БДІПЛ надали такі основні рекомендації щодо вдосконалення законопроєкту, зокрема:

• • уточнити положення законопроєкту щодо неможливості винесення на місцевий референдум питання про «певні» повноваження органів виконавчої влади, надані органам місцевого самоврядування законом (делеговані повноваження);
  • спростити деякі надзвичайно обтяжливі процедури, щоб зробити текст законопроєкту зрозумілішим для виборців та органів влади, залучених до процесів місцевого референдуму;
  • вилучити вимогу, згідно з якою місцевий референдум вважається дійсним лише у випадку, коли в ньому взяли участь не менше 50 відсотків виборців, включених до списків виборців;
  • переглянути правила призначення повторних референдумів, зробивши їх гнучкішими;
  • доповнити ряд обмежень щодо предмета місцевого референдуму (зокрема, пункт 2 частини другої статті 3) посиланнями на міжнародне право;
  • удосконалити правила фінансового контролю з боку територіальної комісії з місцевого референдуму та Національного агентства з питань запобігання корупції за веденням агітаційної кампанії суб’єктами процесу місцевого референдуму (пункт 76).

Разом з тим Венеційська комісія та БДІПЛ негативно поставилися до положень законопроєкту, які не дозволяють громадянам держави, визнаної Верховною Радою «державою-агресором» або «державою-окупантом», реєструватись міжнародними спостерігачами під час проведення місцевого референдуму, та рекомендують їх переглянути. Однак, на думку експертів ЦППР, рекомендації подібного роду виконувати недоцільно з огляду на триваючу агресивну політику РФ проти України та інтереси національної безпеки.