Що вас цікавить?

Щотижневий аналіз 8 – 14 лютого 2022 року

15.02.2022


Щотижневий аналіз Центру політико-правових реформ включає аналіз найважливіших процесів та подій у сферах конституціоналізму, політичних партій та виборів, урядування та публічної адміністрації, судівництва, протидії корупції, кримінальної юстиції, та ін.

Якщо ви бажаєте отримувати експертний аналіз електронною поштою – за останній тиждень і щовівторка – прохання надіслати листа за адресою media@pravo.org.ua (Іван Голод, менеджер з комунікації).



Венеційська комісія оприлюднила висновок щодо законопроєкту про місцевий референдум


Подія

10 лютого Європейська комісія «За демократію через право» (Венеційська комісія) оприлюднила терміновий висновок (CDL-PI(2022)001-e) щодо законопроєкту «Про місцевий референдум» (реєстр. № 5512 від 19 травня 2021 р.), підготовлений спільно з Бюро демократичних інститутів та прав людини ОБСЄ (БДІПЛ). Висновок містить оцінку відповідності законопроєкту № 5512 міжнародним стандартам, зокрема, оновленій версії Настанов з проведення референдумів, а також Копенгагенському документу ОБСЄ 1990 року.

Оцінка ЦППР

Венеційська комісія та БДІПЛ в цілому позитивно оцінили законопроєкт про місцевий референдум — як його зміст, так і процес підготовки. У висновку було відзначено інклюзивну громадську дискусію (зокрема, проведення у період з червня по жовтень 2021 р. 96 регіональних консультацій з організаціями громадянського суспільства та іншими зацікавленими сторонами), яка сприяла розумінню процесу стейкхолдерами та підвищила довіру до законопроєкту. А сам законопроєкт названо “важливим кроком на шляху до проведення місцевих референдумів після скасування Закону «Про всеукраїнський та місцеві референдуми», що спричинило правовий вакуум у питанні регулювання інституту місцевого референдуму”.

Також у висновку згадані такі позитивні риси законопроєкту:

    • детальні положення щодо процедури, якої слід дотримуватися після призупинення процесу місцевого референдуму через надзвичайний стан та після його скасування;
    • перевірку всіх, а не лише вибірки, підписів виборців, що підтримали ініціативу про проведення місцевого референдуму;
    • відсутність вимог щодо перевірки обґрунтування позицій ініціативної групи, політичних партій та громадських організацій (як умова для їхньої реєстрації суб’єктами процесу місцевого референдуму), а також потреби погодження їхніх агітаційних матеріалів;
    • можливість для ініціативної групи виправити технічні недоліки в поданих нею документах;
    • неавтоматична реєстрація для голосування вдома виборців, які внесені до списку виборців як такі, що мають постійну фізичну інвалідність;
    • можливість офіційного спостереження за всіма етапами процесу місцевого референдуму, включаючи збір підписів та кампанію референдуму.

Крім того, Венеційська комісія та БДІПЛ надали такі основні рекомендації щодо вдосконалення законопроєкту, зокрема:

    • уточнити положення законопроєкту щодо неможливості винесення на місцевий референдум питання про «певні» повноваження органів виконавчої влади, надані органам місцевого самоврядування законом (делеговані повноваження);
    • спростити деякі надзвичайно обтяжливі процедури, щоб зробити текст законопроєкту зрозумілішим для виборців та органів влади, залучених до процесів місцевого референдуму;
    • вилучити вимогу, згідно з якою місцевий референдум вважається дійсним лише у випадку, коли в ньому взяли участь не менше 50 відсотків виборців, включених до списків виборців;
    • переглянути правила призначення повторних референдумів, зробивши їх гнучкішими;
    • доповнити ряд обмежень щодо предмета місцевого референдуму (зокрема, пункт 2 частини другої статті 3) посиланнями на міжнародне право;
    • удосконалити правила фінансового контролю з боку територіальної комісії з місцевого референдуму та Національного агентства з питань запобігання корупції за веденням агітаційної кампанії суб’єктами процесу місцевого референдуму (пункт 76).

Разом з тим Венеційська комісія та БДІПЛ негативно поставилися до положень законопроєкту, які не дозволяють громадянам держави, визнаної Верховною Радою «державою-агресором» або «державою-окупантом», реєструватись міжнародними спостерігачами під час проведення місцевого референдуму, та рекомендують їх переглянути. Однак, на думку експертів ЦППР, рекомендації подібного роду виконувати недоцільно з огляду на триваючу агресивну політику РФ проти України та інтереси національної безпеки.


Члени ВРП пообіцяли звільнитися у відповідь на початок оцінювання Етичною радою


Подія

9 лютого Етична рада повідомила про початок перевірки доброчесності чинних членів Вищої ради правосуддя (далі – ВРП). У відповідь ВРП звинуватила Етичну раду у порушенні вимог закону щодо порядку та черговості оцінювання та повідомила, що це спонукає більшість членів ВРП достроково скласти повноваження.

Наразі на офіційному веб-сайті ВРП жодних рішень про звільнення чинних членів ради не оприлюднено, як і не відомо, чи виносилися такі питання на порядок денний.

Оцінка ЦППР

Етична рада розпочала свою роботу в листопаді 2021 року з добору кандидатів до ВРП, які подалися на вже оголошені конкурси, і після цього мала перейти до оцінки членів ВРП. Цей добір наразі близький до завершення, оскільки рада анонсувала співбесіди з кандидатами на кінець лютого – початок березня цього року, а за законом – це завершальний етап, за результатами якого формується список рекомендованих до призначення.

Втім, закон визначає лише шість місяців для оцінювання доброчесності чинних членів ВРП (до початку травня цього року). У своєму регламенті Етична ради визначила, що в повному обсязі перевірка членів ВРП розпочнеться не пізніше 8 лютого, що залишає раді три місяці на оцінювання членів ВРП.

Отже, оголошуючи про початок проведення перевірки членів ВРП, Етична рада діяла на підставі та в межах закону і власного регламенту. Вона не порушувала раніше визначену послідовність, за якою спочатку перевірку проходять кандидати, а після цього члени ВРП. Звинувачення ВРП, що рада порушила закон, є безпідставними, оскільки:

  • визначення порядку та черговості оцінювання членів ВРП законом віднесено до виключних повноважень Етичної ради;
  • закон не визначає черговості, а лише вказує, що оцінювання має проводитися з урахуванням можливості здійснення повноважень ВРП. Сам факт початку перевірки жодним чином не впливає на повноважність будь-якого члена ВРП, оскільки він відсторонюється від посади лише з моменту внесення Етичною радою мотивованої рекомендації про звільнення.

На думку експертів ЦППР, початок перевірки чинних членів ВРП Етичною радою саме тепер, а не до прикладу в останній місяць визначеного законом строку, дозволить забезпечити повноту перевірки, а також надасть можливість членам ВРП надати вичерпні пояснення щодо всіх спірних моментів, виявлених Етичною радою. Крім того, під час оцінювання вакантні посади членів ВРП будуть заповнюватися (якщо уповноважені суб’єкти не саботують відповідні призначення). Натомість поведінка членів ВРП видається шантажем та способом уникнути перевірки доброчесності. У разі добровільного складення повноважень членами ВРП її неповноважність буде наслідком рішення самої ВРП.