Щотижневий аналіз 12 – 17 травня 2021 року

Затверджено Програму “Україна – НАТО” на 2021 рік: що вона передбачає для судової реформи?

---

Подія

11 травня Президент затвердив Річну національну програму під егідою Комісії Україна – НАТО на 2021 рік, яка містить опис реформ в межах курсу України щодо набуття повноправного членства в Організації Північноатлантичного договору. У Програмі передбачені і заходи щодо судової системи, стратегічною метою яких є побудова діяльності судових органів на принципах верховенства права, а задекларованою ціллю – незалежна, ефективна, доступна та відповідальна судова влада, якій довіряє суспільство.

Оцінка ЦППР

1. Другий рік поспіль Президент затверджує програму під егідою Комісії Україна – НАТО (детально про програму на 2020 рік в аналізі експертів ЦППР). Аналізуючи минулорічну Програму, експерти ЦППР зауважили, що запропоновані в ній заходи не відповідають задекларованій у ній же меті і цілям судової реформи, реаліям та потребам судочинства, а тому зміст Програми не свідчить про готовність вживати заходи для повноцінного реформування системи правосуддя. Цьогорічна Програма лише підтверджує правильність таких висновків та має ті ж вади, що і минулорічна.

2. Для досягнення стратегічної мети та цілі в Програмі на 2021 рік визначено такі очікувані результати до кінця 2025 року:

a) судові справи розглядаються в розумні строки за принципами рівності учасників, змагальності, гласності і відкритості судового процесу та з використанням сучасних технічних засобів. Завдання для досягнення:

•  розроблення та затвердження стратегії розвитку судової системи (до 2021 року);
•  впровадження Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (до 2025 року)
•  запровадження медіації як позасудової процедури врегулювання спорів (до 2022 року);
•  визначення критеріїв допуску справ до провадження у Верховному Суді (до 2025 року)
•  удосконалення системи рівного та неупередженого розподілу справ між суддями (до 2022 року);
•  забезпечення достатнього фінансового забезпечення судової системи (постійно).

Оцінка: як і в Програмі на 2020 рік завдання не враховують розв’язання проблем кадрового “голоду” в судовій системі, яка є головною причиною порушення розумних строків розгляду справи і яка у 2021 році лише поглибилася. Крім того, жодне із визначених завдань не спрямоване на реалізацію принципів гласності і відкритості судового процесу, порушення яких набуло значного поширення під час карантину.

b). доброчесний та високопрофесійний суддівський корпус функціонує на засадах відповідальності і підзвітності перед суспільством. Завдання для досягнення (строк виконання – до 2022 року):

•  оптимізація процедури добору суддів місцевих судів;
•  забезпечення належної діяльності Служби судової охорони;
•  підвищення інституційної спроможності Вищої ради правосуддя.

Оцінка: в Програмі на 2020 рік як очікуваний результат до 2025 року визначалося оновлення суддівського корпусу та впровадження нових механізмів для стимулювання доброчесної поведінки суддів. З моменту затвердження цієї програми взагалі не було вжито жодних дієвих заходів для досягнення цього результату, а тому не зрозуміло, чому автори Програми на 2021 рік вирішили від нього відмовитися, зважаючи на те, що доброчесність суддівського корпусу та ефективні механізми її перевірки є наріжним каменем нормального функціонування судової системи. Лише в одному з пунктів Програми 2021 року встановлене завдання вдосконалити механізми підтримання доброчесності суддів. Крім того, взагалі незрозумілий зв’язок забезпечення діяльності Служби судової охорони із доброчесністю судового корпусу.

Для забезпечення функціонування доброчесного та високопрофесійного суддівського корпусу пріоритетними завданнями є утвердження стандартів доброчесності у діяльності органів, які відповідають за добір та кар’єру суддів – Вищої кваліфікаційної комісії суддів та Вищої ради правосуддя. Зважаючи на те, що кваліфікаційна комісія наразі не функціонує, а проблеми з доброчесністю членів Вищої ради правосуддя визнані Україною на міжнародному рівні, то реформа саме цих органів мала б бути пріоритетним завданням на 2021-2022 роки;

c) правосуддя є доступним для кожного громадянина. Завдання для досягнення:

•  впровадження нових стандартів доступності органів і установ системи правосуддя для осіб з інвалідністю та маломобільних груп населення (до 2025 року);
•  розширення використання інформаційних систем для забезпечення впровадження електронного суду (до 2021 року).

Оцінка: виконання вказаних завдань буде мати незначний вплив на покращення доступу до правосуддя. Як вже зазначали експерти ЦППР, громадяни будуть звертатися до судів лише у випадку, якщо вони можуть собі це дозволити матеріально, розуміють правила здійснення судочинства та впевнені в тому, що суд ефективно захистить їхні права. Тобто першочергові завдання для покращення доступності правосуддя полягають у перегляді ставок судових зборів, спрощенні судового процесу та вдосконаленні інституту виконання судових рішень.

3. Як і минулорічна, затверджена в 2021 році Програма “Україна – НАТО” в значній мірі зосереджує увагу на вирішенні другорядних проблем та не встановлює конкретних заходів для вирішення нагальних проблем судочинства. Ця програма не є системним документом, на базі якого може проводитися майбутня судова реформа. Враховуючи, що затвердження програми відбулося без широкого професійного обговорення, моніторингу виконання заходів вжитих за Програмою на 2020 рік, складається враження, що затвердження цієї програми має на меті лише формальне виконання зобов’язань перед НАТО.