Щотижневий аналіз 11 – 18 січня 2021 року
Щотижневий аналіз Центру політико-правових реформ включає аналіз найважливіших процесів та подій у сферах конституціоналізму, політичних партій та виборів, урядування та публічної адміністрації, судівництва, протидії корупції, кримінальної юстиції, та ін.
Якщо ви бажаєте отримувати експертний аналіз електронною поштою – за останній тиждень і щовівторка – прохання надіслати листа за адресою media@pravo.org.ua (Іван Голод, менеджер з комунікації).
Почастішали спроби вплинути на антикорупційних суддів, зокрема й з боку Вищої ради правосуддя
Подія
Судді Вищого антикорупційного суду (далі – ВАКС) стали частіше повідомляти про втручання у свою діяльність. З жовтня 2020 року до середини січня 2021 року таких звернень надійшло аж шість. Для порівняння: з початку роботи суду у вересні 2019 року до жовтня 2020 року, судді ВАКС лише три рази зверталися до Вищої ради правосуддя (далі – ВРП) з повідомленням про втручання у свою діяльність.
Усі останні звернення є достатньо серйозними. В одному з них, Голова суду О. Танасевич повідомила про вибух невідомого предмету, який пошкодив фасад будівлі суду. Суддя О. Воронько повідомив про одночасну спробу несанкціонованого доступу до особистого мобільного телефону судді, двох його помічників та секретаря. Судді В. Маслов, І. Строгий, Л. Федорак повідомили про втручання з боку заступника Голови ВРП О. Маловацького, яке, на думку суддів, проявилось у тому, що О. Маловацький двічі намагався витребувати матеріали справи, розгляд якої незакінчений, а також попередив суддів про можливу відповідальність. Нагадаємо, що відповідно до ч. 6. ст. 31 Закону «Про Вищу раду правосуддя» будь-які матеріали судової справи (їх копії) можуть бути надані на вимогу члена ВРП, лише щодо тих справ, розгляд яких закінчено. Водночас ВРП відмовилась вживати заходів реагування, мотивувавши це тим, що прохання надати копію судових рішень, якими закінчились певні процесуальні дії не є тотожним наданню копій матеріалів справи.
Також за останні два місяці судді ВАКС вперше були притягнуті до дисциплінарної відповідальності. 16 листопада 2020 року Друга дисциплінарна палата ВРП покарала суддю В. Михайленко за нібито порушення слідчим-суддею вимог процесуального права під час надання дозволу на спеціальне досудове розслідування. 13 січня 2021 року Третя дисциплінарна палата ВРП притягнула до дисциплінарної відповідальності суддю Т. Хамзіна. За повідомленням прес-служби ВАКС (текст самого рішення на сайті ВРП поки що відсутній) підставою для притягнення судді до дисциплінарної відповідальності стали виявлені порушення при наданні дозволу на обшук квартири, яка перебуває у фактичному володінні судді Окружного адміністративного суду м. Києва (далі – ОАСК).
Високий резонанс у ЗМІ викликало розслідування журналістів «Слідство.Інфо» щодо відвідування Головою ВАКС О. Танасевич вечірки в інституті колишнього народного депутата і очільника Вищої ради юстиції С. Ківалова, на якій також були присутні підозрювані у вчиненні злочинів Голова Конституційного Суду О. Тупицький та голова столичного адміністративного суду П. Вовк, питання щодо якого час від часу вирішує ВАКС. На повідомлення у ЗМІ спочатку відреагувала прес-служба Вищого антикорупційного суду. У суді повідомили, що голова ВАКС відвідувала інститут для узгодження онлайн лекцій. Однак згодом в інтерв’ю О. Танасевич таки підтвердила, що справді тоді ж відвідала ще один неформальний захід, на якому серед гостей були присутні О. Тупицький та П. Вовк. За словами судді, вона не планувала відвідувати цей захід заздалегідь та не знала, хто саме на ньому буде присутній, а лише погодилась на пропозицію директора інституту відвідати захід з колегами, який відбувався в інституті в цей же час.
Оцінка ЦППР
На думку експертів ЦППР, різке збільшення кількості втручань у діяльність суддів ВАКС може свідчити про намагання вплинути на діяльність цього суду. Особливо непокоїть те, що ознаки такого впливу мають дії з боку ВРП. На це, зокрема, вказує відмова ВРП вживати заходів реагування на порушення заступником голови ВРП вимог закону щодо витребування матеріалів справи, розгляд якої не закінчено. На наше переконання, посилання ВРП на «не тотожність» витребування копій процесуальних рішень і копій матеріалів справи не витримує критики, адже витребувані рішення є частиною матеріалів справи.
У контексті впливу на діяльність ВАКС можна розглядати й очевидну спробу створити майданчик для комунікації голови цього суду з окремими фігурантами справ про високопосадову корупцію. Поведінка самої голови ВАКС у цій ситуації не виглядає достатньо обережною і обачною, а публічна комунікація відповідних подій з боку суду та голови суду є непослідовною і неповною, а тому не сприяє довірі.
Набрали чинності закони, спрямовані на відновлення інституційного механізму запобігання корупції
Подія
30 грудня минулого року набрали чинності закони, спрямовані на відновлення інституційного механізму запобігання корупції та відповідальності за недостовірне декларування:
- Закон №1074-ІХ від 4 грудня 2020 року «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо встановлення відповідальності за декларування недостовірної інформації та неподання суб’єктом декларування декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування», який, відновив в оновленій редакції кримінальну відповідальність за недостовірне декларування та неподання електронної декларації (детально в щотижневому аналізі 8-14 грудня 2020 року);
- Закон №1079-ІХ від 15 грудня 2020 року “Про внесення змін до Закону України «Про запобігання корупції» щодо відновлення інституційного механізму запобігання корупції”. Цей закон відновив повноваження Національного агентства з питань запобігання корупції (далі – НАЗК), що були раніше визнані неконституційними.
Новелою стала ст. 52-2 Закону «Про запобігання корупції» про особливості здійснення повної перевірки декларацій, моніторингу способу життя суддів і суддів Конституційного Суду України (далі – КСУ). Так, порядок здійснення повної перевірки декларацій суддів НАЗК погоджуватиме з Вищою радою правосуддя (далі – ВРП) та зборами суддів КСУ відповідно. Про повну перевірку декларацій суддів та суддів КСУ, проведення моніторингу способу їх життя НАЗК не пізніше наступного робочого дня після початку такої перевірки або моніторингу інформуватиме ВРП або Голову КСУ. Довідку за результатами проведення повної перевірки декларації або моніторингу способу життя погоджуватиме Голова НАЗК або його заступник. Також, запроваджується механізм захисту суддів та суддів КСУ від незаконного впливу, тиску або втручання у їх діяльність з боку НАЗК (детально в щотижневому аналізі 15-21 грудня 2020 року).
31 грудня торік набрав також чинності Закон №1080-ІХ від 15 грудня 2020 року “Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо встановлення особливостей складення протоколу про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 172-4 – 172-9, 188-46 і 212-15, стосовно судді, судді Конституційного Суду України”. Тепер протокол щодо судді, судді КСУ може бути складений лише головою НАЗК або його заступником. Запроваджується особливий порядок взаємодії НАЗК та судді, щодо якого складено протокол, – комунікація відбуватиметься виключно поштою. Також суддя за власною ініціативою може надати пояснення уповноваженій особі НАЗК особисто або у присутності інспектора ВРП чи Голови КСУ (його заступника).
Оцінка ЦППР
Прийняті закони відновлюють механізми запобігання і протидії корупції та дозволяють поновити роботу НАЗК у повному обсязі. Набрання ними чинності у минулому році означає поширення їх дії також на цикл декларування за 2019 рік, який почався з січня цього року.
Втім, закон №1074-ІХ не сприяє невідворотності відповідальності за недостовірне декларування або недекларування, оскільки особу, яка вчинила такі злочини, суд може віддати на поруки, звільнити її від відповідальності у зв’язку з “дійовим каяттям” або “зміною обстановки”, як це часто траплялося у всі попередні роки.
Крім того, як повідомляли експерти ЦППР, запровадження особливих механізмів повної перевірки декларацій та моніторингу способу життя виключно для суддів та суддів КСУ ставить під сумнів принцип рівності перед законом. У цій частині закони, на думку експертів ЦППР, дещо погіршать підзвітність суддів.
У Верховній Раді зареєстрували законопроєкт про конституційну процедуру
Подія
21 грудня в Парламенті зареєстрували законопроєкт про конституційну процедуру (реєстр. № 4533), який визначає процедуру і межі здійснення Конституційним Судом України (далі – КСУ) своїх повноважень під час розгляду справ конституційної юрисдикції, порядок звернення до нього, процедуру розгляду ним справ, постановлення і виконання його рішень, надання і виконання висновків. Зокрема, законопроєктом передбачено:
1. запровадження:
- кваліфікованої більшості для ухвалення рішень КСУ: 12 (замість 10) голосів від складу Великої палати та 6 (замість 2/3) голосів від повного складу Сенату;
- єдиного централізованого реєстру актів КСУ з відкритим доступом до актів Суду;
- автоматизованої системи документообігу КСУ, яка забезпечить формування складу сенатів і постійних колегій за принципом випадковості, а також випадковий, об’єктивний та неупереджений розподіл справ між суддями;
- усної форми конституційного провадження як основної під час розгляду справ за конституційними поданнями (за винятком справ за конституційними скаргами, де в основному зберігається письмова форма провадження);
- більш дієвих механізмів застосування забезпечувального наказу;
2. оптимізація процедури формування порядку денного КСУ, вимог до рішень КСУ (зокрема, до мотивувальної частини рішень КСУ), а також підстав та порядку притягнення суддів КСУ до дисциплінарної відповідальності;
3. можливість відшкодування фізичним або юридичним особам шкоди, завданої актами, що визнані неконституційними.
Оцінка ЦППР
ЦППР вітає ініціативу народних депутатів України щодо оптимізації законодавчого регулювання процедурних аспектів діяльності КСУ, яка водночас залишає за самим Судом можливість самостійно регламентувати процесуальні питання, не врегульовані цим документом. Удосконалення поточного законодавства щодо процесуальної діяльності КСУ, а не штучне блокування роботи чи неконституційний розпуск Суду, є правильним кроком у напрямку забезпечення стабільності конституційного ладу в Україні, на що звертала увагу і Венеційська комісія у своїх грудневих висновках CDL-AD(2020)038-e та CDL-AD(2020)039.
Водночас слід зазначити, що законопроєкт № 4533 не реалізує всі ключові рекомендації, викладені у зазначених висновках Венеційської комісії. Зокрема, на думку експертів ЦППР, недоліком є те, що законопроєкт не передбачає:
- положень, спрямованих на вдосконалення процедури конкурсного відбору суддів Конституційного Суду (які повинні міститися в Законі “Про Конституційний Суд України”);
- можливості передачі Сенатом КСУ справи на розгляд Великої палати КСУ, якщо Сенат не знайшов підстав для припинення конституційного провадження чи визнання відповідного акта конституційним;
- самовідвід судді як автоматичну підставу для його неучасті у розгляді справи (законопроєкт містить положення, що вимагають розгляду заяв як про відвід, так і про самовідвід судді Конституційним Судом);
- можливості перегляду КСУ свого ж рішення у разі притягнення судді (суддів) до кримінальної відповідальності, пов’язаної з ухваленням такого рішення.
Щодо положень, які передбачають надання можливості звернення про притягнення судді КСУ до дисциплінарної відповідальності Президенту України, то ЦППР наголошує, що такі положення мають ознаки неконституційності.
Крім того, встановлення законопроєктом вимоги щодо 12 (замість 10) голосів для ухвалення рішень КСУ може призвести до неможливості винесення Судом остаточного рішення та фактичного розгляду справ роками.
ЦППР також звертає увагу на потребу редакційного та юридичного редагування тексту законопроєкту. Зокрема, законопроєкт оперує терміном “Суддя (з великої літери) Конституційного Суду України”, що не відповідає правописній термінології Конституції України. Крім того, назва законопроєкту (“Про конституційну процедуру”) не зовсім відповідає змісту правового регулювання цього документа: його доцільно назвати як закон “Про конституційне провадження”.
Важливо також зазначити, що законопроєкт № 4533 вилучає вимогу про те, що суддею КСУ, зокрема, не може бути призначена на посаду особа, яка на день призначення:
- є членом або обіймає посаду в політичній партії, іншій організації, яка має політичні цілі або бере участь у політичній діяльності;
- є обраною на виборну посаду в органі державної влади чи органі місцевого самоврядування, має представницький мандат;
- бере участь в організації або фінансуванні політичної агітації чи іншої політичної діяльності.
ЦППР звертає увагу, що ці вимоги є новацією Закону “Про Конституційний Суд України” 2017 року, вони спрямовані на забезпечення політичної нейтральності суддів КСУ. Автори законопроєкту не ставлять під сумнів критерій політичної нейтральності, відповідні положення чинного закону не визнавалися неконституційними. Важливо, щоб судді Конституційного Суду не лише були політично нейтральними, а й сприймалися такими. Тому вилучення цих вимог із закону має супроводжуватися встановленням додаткових юридичних механізмів, які гарантують неможливість суміщення посади судді КСУ з будь-якою іншою політичною посадою чи мандатом.
Загалом, законопроєкт № 4533 є позитивним кроком для оптимізації діяльності КСУ, однак ЦППР рекомендує доопрацювати текст цього документа таким чином, щоб можна було більш комплексно розв’язати основні проблеми конкурсного відбору суддів КСУ та процедурної діяльності самого Суду у світлі рекомендацій Венеційської комісії.
Також варто додати, що 06.01.2021 р. у Верховній Раді зареєстрували альтернативний законопроєкт про процедуру розгляду справ і виконання рішень Конституційного Суду України (реєстр. № 4533-1), який разом із основним законопроєктом № 4533 планується надіслати до Венеційської комісії для оцінки.