Політичний аналіз подій за період за 14 – 21 Січня 2019
Щотижневий політичний аналіз Центру політико-правових реформ включає аналіз найважливіших процесів та подій у сферах конституціоналізму, політичних партій та виборів, урядування та публічної адміністрації, судівництва, протидії корупції, кримінальної юстиції, та ін.
У рубриці “Щотижневий політичний аналіз” подана вся щотижнева аналітика, здійснювана Центром політико-правових реформ.
Якщо ви бажаєте отримувати експертний аналіз електронною поштою – за останній тиждень і щовівторка – прохання надіслати листа за адресою media@pravo.org.ua.
Неконституційний відбір кандидатів на посаду судді Конституційного Суду в Парламенті: розгляд питання самим Конституційним Судом
1. Експертна позиція ЦППР
Третя колегія Першого сенату Конституційного Суду України відмовила у відкритті конституційного провадження у справі за конституційним поданням 47 народних депутатів щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень другого речення абзацу першого частини третьої, абзацу другого частини третьої, частини четвертої статті 208-4 Закону України «Про Регламент Верховної Ради України» від 10 лютого 2010 року №1861–VI. Справа стосується надання можливості виключно депутатським фракціям (депутатським групам), групам позафракційних народних депутатів подавати кандидатури на посаду судді Конституційного Суду, що збільшує політичний вплив на суддів Конституційного Суду ще на етапі його призначення і суперечить частині третій статті 148 Конституції України, яка внаслідок конституційної реформи 2016 року встановила відбір кандидатів на посаду судді КСУ на конкурсних засадах.
2. Позиція відповідних органів влади
На думку Третьої колегії Першого сенату Конституційного Суду Україну має бути відмовлено у відкритті конституційного провадження. Далі відповідно до ЗУ «Про Конституційний Суд України» остаточне рішення відкривати чи не відкривати провадження має ухвалити Велика Палата Конституційного Суду.
У середу, 23-го січня, Велика Палата розглядатиме це питання на своєму засіданні.
3. Експертна оцінка позиції відповідних органів влади
Парламент ухвалив неконституційні зміни до ст. 208-4 Регламенту, якими встановив, що «право подання пропозиції щодо кандидата на посаду судді Конституційного Суду України може реалізувати депутатська фракція (депутатська група), група позафракційних народних депутатів у кількості, не меншій за кількісний склад найменшої депутатської групи». Ці пропозиції подаються до Комітету з питань правової політики та правосуддя. Ще восени 2017 року в Парламенті ухвалено рішення, що кандидатури не можуть подаватися на конкурс самостійно. Але це суперечить ст. 148 Конституції України, яка встановила відбір кандидатів на посаду судді КСУ на конкурсних засадах.
У такій надважливій ситуації, що за своєю суттю є питанням можливості Конституційного Суду самостійно захистити себе від неконституційних положень, що негативно впливають на незалежність Конституційного Суду, КСУ має зайняти принципову позицію і розглянути питання неконституційності ст. 208-4 Регламенту.
4. Необхідні регуляції, які вимагають від органу діяти відповідним чином
Ст. 148 Конституції України, ст. 208-4 Закону України «Про Регламент Верховної Ради України», ст. 12 Закону України «Про Конституційний Суд України».
5. Пропозиція ЦППР: як вирішити проблему, використовуючи юридичні механізми
Велика Палата має відкрити конституційне провадження в цій справі і розглянути по суті питання неконституційності положень другого речення абзацу першого частини третьої, абзацу другого частини третьої, частини четвертої статті 208-4 Закону України «Про Регламент Верховної Ради України» від 10 лютого 2010 року №1861–VI.
Інакше неконституційна процедура відбору кандидатів на посаду судді КСУ в Парламенті буде використовуватися при майбутніх призначення суддів КСУ, а фактично ми будемо мати 6 суддів Конституційного Суду України, призначених Парламентом виключно за політичною підтримкою, без відбору на конкурсних засадах.