Політичний аналіз подій 21 – 27 квітня 2020 року

Вища рада правосуддя привідчиняє двері для представників ЗМІ та громадськості

---

Подія

25 квітня Вища рада правосуддя (ВРП) повідомила, що допускатиме представників ЗМІ та громадськості до засідань ВРП та її органів у період карантину за умови використання індивідуальних засобів захисту та попередньої акредитації. Для безпечного розміщення в залі засідань для представників ЗМІ та громадськості визначено 10 місць, в інших залах – 4 місця. Допуск буде надаватися особам у порядку черговості відповідно до списку акредитації.

27 квітня ВРП здійснила трансляцію свого засідання, де розпочато розгляд рекомендацій про призначення суддів. Усього заплановано розглянути 467 рекомендацій (по 20 рекомендацій протягом засідань 27-29 квітня).

Раніше – на початку карантину – ВРП заборонила доступ відвідувачів до свого приміщення, за деякими винятками, які, однак, не стосувалися представників медіа та громадськості.

Оцінка ЦППР

Дозвіл бути присутнім на засіданнях ВРП та її дисциплінарних палат до 10 (або до 4 залежно від зали) представників ЗМІ чи громадськості, а також онлайн-трансляція засідань – це, безумовно, крок до виконання вимог закону (ч. 1 ст. 30 Закону «Про Вищу раду правосуддя») про відкритість таких засідань.

Сьогодні представники ЗМІ та громадськості позбавлені можливості скористатися громадським транспортом. Крім того, кількість місць у залі суттєво обмежена. Тому забезпечити онлайн-трансляцію – найкраще рішення в умовах карантину. Важливо, щоб воно було не одноразовим, а стосувалося всіх засідань, які проводить ВРП та дисциплінарні палати.

Нагадаємо, що напередодні, 24 квітня, низка громадських організацій закликала представників судів і ВРП забезпечити відкритість свої роботи, як того вимагає закон. Оскільки в умовах карантину обмежений допуск до приміщення суду чи ВРП може бути виправданим кроком, то виходом із ситуації може бути онлайн-трансляція засідань судів і ВРП.

 

Народні депутати пропонують «розморозити» судочинство в цивільних, адміністративних і господарських справах

---

Подія

23 квітня у Верховній Раді України зареєстровано законопроект «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України для запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» (далі – законопроект),

Законопроект передбачає поновлення та продовження процесуальних строків, встановлених законом чи судом, на строк дії карантину за заявою учасника або особи, яка не брала участь у справі, якщо суд вирішив питання про її права, інтереси чи обов’язки. Крім того, попередньо продовжені у зв’язку з карантином процесуальні строки закінчаться через 20 днів після набрання чинності новим законом, а протягом цього строку учасники справи та інші зацікавлені особи можуть звернутися до суду із заявою про їх продовження.

Оцінка ЦППР

Ухваленим 30 березня «антикоронавірусним» законом передбачено автоматичне продовження процесуальних строків у цивільних, господарських та адміністративних справах на період карантину, що на практиці, як повідомляли експерти ЦППР, створювало загрозу «заморожування» правосуддя (див. політичний аналіз подій 23-30 березня 2020 року). Внесений народними депутатами законопроект частково дає змогу розв’язати цю проблему.

Водночас законопроект має потенціал для вдосконалення:

•  із законопроекту не зрозуміло, чи має право суд відмовити у задоволенні заяви учасника справи, чи вона є єдиною та безумовною підставою поновлення/продовження строку без необхідності мотивувати. Доцільніше встановити повноваження суду за обґрунтованою заявою учасника справи визнавати поважною причину пропущення строку або неможливість вчинення потрібної процесуальної дії у відведений строк та поновлювати/продовжувати строк. Ця причина має бути пов’язана з карантином;
•  суд може поновити/продовжити строк лише на весь період карантину, що є необґрунтованим. Слід наділити суд правом самостійно визначати тривалість продовження строку залежно від характеру та поважності причини, наведеної в заяві учасника.

Крім того, як раніше рекомендували експерти ЦППР, слід передбачити, що в справах про адміністративні правопорушення, дисциплінарних справах строк карантину не включається в перебіг строків давності і строків провадження.

З огляду на зазначене вважаємо, що внесений законопроект доцільно підтримати з подальшим доопрацюванням.

Законопроект про заочний порядок складення протоколу про адміністративне правопорушення потребує суттєвого доопрацювання

---

Подія

13 квітня у Верховній Раді України зареєстровано проект Закону № 3327 щодо удосконалення порядку складення протоколів про адміністративне правопорушення за порушення права на інформацію.

Зокрема, законопроектом запропоновано:

1) поширити адміністративну відповідальність на загальних підставах за порушення права на інформацію та права на звернення на військовослужбовців та інших осіб, на яких поширюється дія дисциплінарних статутів;

2) суттєво змінити порядок складення адміністративних протоколів у всіх справах про адміністративні правопорушення (збільшити строк складення до 3 місяців, запровадити можливість заочного складення протоколу (без особи) тощо).

2. Оцінка ЦППР

Відповідно до пояснювальної записки, а також з огляду на назву проекту запропоновані комплексні зміни до законодавчих актів мають на меті покращити ситуацію з дотриманням права на інформацію, яке реалізується шляхом отримання відповідей на адвокатський запит або звернення.

На наш погляд, законопроект має як позитивні сторони, так і негативні. Серед позитивних змін – розв’язання проблеми, яку неодноразово порушувала у своїх звітах Уповноважена Верховної Ради України з прав людини (станом на сьогодні є органом, уповноваженим на притягнення до відповідальності за порушенням права на інформацію та у сфері захисту персональних даних), а саме поширення загальної адміністративної відповідальності на службовців, які несуть дисциплінарну відповідальність за статутами, наприклад поліцейських чи прокурорів. Або збільшення строку складення протоколу з 24 годин до 3 місяців, що виправляє проблему, яка склалася у 2018 році із набранням чинності законом №2293-VII, яким для цілей боротьби з порушеннями на кордоні внесли несистемні зміни, які фактично заблокували роботу Уповноваженого ВРУ з прав людини, адже протягом 24 годин з моменту виявлення особи, яка вчинила правопорушення, в окремих категоріях справ скласти протокол практично неможливо. Ці кроки можуть суттєво посилити спроможність Омбудсмана боротися з порушеннями права на інформацію.

Водночас занепокоює запропоноване заочне складення протоколу та надсилання його на адресу правопорушника, адже особа частково позбавляється права на захист. Оскільки протокол за своїм змістом одночасно є і доказом у справі про адміністративні правопорушення, і засобом його фіксації, особа позбавлена можливості робити свої зауваження, вказувати пояснення, окрім того, опитувати свідків та збирати додаткові матеріали на доказ своєї невинуватості. Таким чином, будь-яка підготовча робота до суду стає майже неможливою, що звужує гарантоване наразі право на захист.

Запропоновані зміни можуть негативно вплинути на правозастосування, адже поширюються не тільки на порушення права на інформацію, а на всі адміністративні правопорушення. Заочне складення протоколу є критичним звуженням права на захист, якщо йдеться про адміністративні правопорушення кримінального характеру (у термінах автономного тлумачення ЄСПЛ, тобто які передбачають покарання у вигляді адміністративного арешту, громадських або виправних робіт), де особа не матиме можливості захищатися належним чином.

Саме ця частина законодавчої ініціативи потребує доопрацювання, оскільки наразі містить загрози для права на захист. Наявна проблема має вирішувати точковими змінами саме до порядку притягнення до адміністративної відповідальності за порушення права на інформацію, а в ідеалі – це має бути системний інститут, передбачений кодексом про проступки/делікти тощо, який вже давно має замінити застарілий КпАП.

Законопроекти №3348 та №3349 щодо Вищого антикорупційного суду можуть позитивно вплинути на його роботу

---

Подія

16 квітня в Парламенті зареєстровано два законопроекти, які стосуються змін у діяльності Вищого антикорупційного суду (далі – ВАКС).

Законопроект №3348 передбачає такі зміни до Закону «Про Вищий антикорупційний суд»:

•  надання суду права здійснювати управління об’єктами державної власності, що належать до сфери його управління (зараз таке право відсутнє);
•  можливість обирати слідчих суддів на строк не більше трьох років з правом повторного переобрання (зараз слідчі судді у ВАКС обираються лише на один рік без права переобрання два роки поспіль, водночас слідчі судді звичайних місцевих судів можуть обиратися на строк до трьох років з правом переобрання);
•  зміни вимог до кандидатів на посаду судді. Зокрема, кандидат на посаду судді ВАКС як суду першої інстанції повинен мати щонайменше сім років професійного стажу (наразі суддею може стати лише особа, яка має «спеціальний» стаж – досвід роботи судді, адвоката, науковця). Вимогу щодо наявності «спеціального» стажу запропоновано залишити лише для суддів Апеляційної палати ВАКС;
•  надання можливості стати суддями ВАКС колишнім працівникам правоохоронних органів, прокуратури, податкової міліції, Служби безпеки України, Національного антикорупційного бюро України, Національного агентства з питань запобігання корупції, Антимонопольного комітету України та ін. (зараз діє заборона для категорій осіб, які працювали в наведених у законі органах упродовж десяти років перед призначенням).

Законопроектом №3349 запропоновані зміни до Закону «Про судоустрій і статус суддів» щодо закріплення за вищими спеціалізованими судами права здійснювати управління об’єктами державної власності, що належать до сфери їхнього управління, а також формулювання окремої норми щодо посадового окладу судді вищого спеціалізованого суду (без зміни його розміру).

Оцінка ЦППР

Запропоновані народними депутатами зміни можуть позитивно вплинути на діяльність суду, зокрема:

•  закріплення права управління об’єктами державної власності дасть змогу суду провести капітальні ремонти у відповідних приміщеннях. Крім того, як зазначено в пояснювальній записці до законопроекту №3348:»ВАКС знаходиться у ситуації невизначеності, залежності від волі балансоутримувачів приміщень та реальних загроз стабільній роботі суду». Внесені зміни дозволять мінімізувати ці загрози;
•  як зазначено в аналітичному звіті експертів ЦППР за результатами моніторингу діяльності ВАКС: «у вересні 2020 року річний строк повноважень слідчих суддів завершиться, що однозначно негативно вплине на тривалість судового розгляду. Якщо ця ситуація не буде вирішена, то вже після 5 вересня 2020 року для трьох колегій ВАКС значно ускладниться можливість ефективного слухання тих справ, що вже перебувають у них на розгляді. Фактично вони змушені будуть здійснювати лише функції слідчого судді. Натомість колишні слідчі судді не будуть мати значної кількості справ. Це серйозна проблема, яка в майбутньому може взагалі заблокувати ефективну роботу ВАКС». Запропоновані зміни дають можливість розв’язати цю проблему;
•  часткове зняття обмежень для кандидатів на посаду судді ВАКС, а також встановлення різних вимог для кандидатів на посаду судді першої інстанції та Апеляційної палати дозволить розширити можливість вибору таких кандидатів і кадрово посилити суд.

Нагадаємо, що нещодавно експерти ЦППР презентували Звіт за результатами моніторингу здійснення правосуддя ВАКС, у якому містяться рекомендації щодо вдосконалення його роботи.