Політичний аналіз подій 20 – 27 січня 2020 року
Щотижневий політичний аналіз Центру політико-правових реформ включає аналіз найважливіших процесів та подій у сферах конституціоналізму, політичних партій та виборів, урядування та публічної адміністрації, судівництва, протидії корупції, кримінальної юстиції, та ін.
У рубриці “Щотижневий політичний аналіз” подана вся щотижнева аналітика, здійснювана Центром політико-правових реформ.
Якщо ви бажаєте отримувати експертний аналіз електронною поштою – за останній тиждень і щовівторка – прохання надіслати листа за адресою media@pravo.org.ua.
Президент та Прем'єр-міністр назвали судову реформу однією із пріоритетних
1. Подія
Напередодні Всесвітнього економічного форуму в Давосі Президент України В. Зеленський заявив про важливість судової реформи в боротьбі з корупцією, а Прем’єр-міністр України О. Гончарук назвав судову реформу одним із головних завдань для забезпечення економічного зростання України.
2. Оцінка ЦППР
Усвідомлення вищим керівництвом держави залежності розвитку економіки та рівня корупції від діяльності судової влади важливе для розробки стратегії розвитку країни. Одним із перших законопроектів, який новий Президент вніс до нового Парламенту, був законопроект, що стосувався судоустрою (т. зв. «законопроект № 1008»).
Проте досі не зрозуміло, який вектор проведення комплексної судової реформи обрала нова політична влада, оскільки законопроекти, які вносяться до Парламенту Президентом чи його політичною силою, спрямовані на точкове і не завжди продумане реформування окремих процесів у судоустрої, а не на системні та послідовні зміни.
Експерти ЦППР вважають, що визнання судової реформи серед топ-пріоритетів вимагає від політичної влади сформулювати чіткий план дій у цій сфері. Раніше ЦППР оприлюднив своє бачення заходів у сфері судової реформи.
Вища рада правосуддя імітує формування нової Вищої кваліфкомісії суддів
1. Подія
26 грудня 2019 року почався конкурс до Вищої кваліфікаційної комісії суддів (далі – ВККС), у якому до 3 січня міжнародні організації мали делегувати своїх представників до складу конкурсної комісії, а конкурсанти подати документи для участі в конкурсі до 13 січня.
Усього для участі у конкурсі звернулося 189 кандидатів (на 12 вакантних посад членів ВККС). Проте у встановлений Вищою радою правосуддя (далі – ВРП) строк квота міжнародних експертів у конкурсній комісії заповнена не була, оскільки жодна з міжнародних організацій не подала своїх кандидатур.
21 січня ВРП повторно звернулася до міжнародних організацій надати кандидатури, попередньо продовживши строк подання міжнародними організаціями кандидатур до складу конкурсної комісії до 5 лютого.
2. Оцінка ЦППР
У політичному аналізі подій 9-16 грудня 2019 року експерти ЦППР висловлювали сумнів, що міжнародні організації делегують своїх представників до складу конкурсної комісії. Адже ВРП, затвердивши порядок проведення конкурсу, повністю нівелювала відведену законом роль міжнародних експертів та створила можливість для маніпулятивного добору.
На думку експертів ЦППР, продовження ВРП строку для подання кандидатів до складу конкурсної комісії є спробою ВРП перекласти свою вину в провалі формування нової ВККС на міжнародні організації. Виходом із ситуації може бути коригування закону, яке усуне ВРП від процедури формування нової ВККС.
Мін’юст презентував нову модель суду присяжних в Україні
1. Подія
20 січня Міністерство юстиції презентувало два законопроекти для впровадження в країні класичного інституту присяжних. На заміну теперішньому суду присяжних (два судді і три присяжні) за новою процедурою суд присяжних здійснюватиметься колегією із 7 присяжних, які засідатимуть окремо від судді й виноситимуть не вирок, а вердикт. У вердикті присяжні мають відповісти на питання факту: чи була подія злочином та чи винен підсудний у ньому. Також присяжних обиратимуть за списком виборців, бути присяжним залишається правом особи, а не обов’язком.
Спочатку право на суд присяжних отримають особи, яким загрожує довічне позбавлення волі, трохи згодом – особи, які можуть отримати позбавлення волі понад десять років.
2. Оцінка ЦППР
На думку експерта ЦППР В. Петраковського: «Суд присяжних – це насправді не просто зміни до закону. Це інша культура, інша поведінка й органів, і громадян, інше сприйняття і суду, й обвинувачення, і захисту, і громадян, які беруть участь у процесі. Я переконаний, що цей інститут потрібно запроваджувати якнайшвидше».
Під час опрацювання законопроектів у Парламенті їх варто вдосконалити, зокрема в частині забезпечення права на апеляційний перегляд справи (доцільно, щоб можна було переглянути й вердикт присяжних, але виключно судом присяжних). Також слід обговорити можливість закріплення обов’язку громадян виконувати функції присяжного та водночас виключення обов’язку присяжних подавати електронні декларації осіб, уповноважених на виконання функцій держави, оскільки ці аспекти становлять серйозну перешкоду для участі громадян як присяжних.
Україна очікувано «впала» за результатами Індексу сприйняття корупції-2019
1. Подія
Днями оприлюднено результат Індексу сприйняття корупції-2019 для України – мінус два бали порівняно з попереднім роком. Загалом Україна набрала 30 балів, повернувшись до показника 2017 року, і посіла 126 місце серед 180 країн світу. Уперше за останні шість років Україна втратила бали за вказаним Індексом. Натомість деякі країни впевнено набирають бали: В’єтнам і Еквадор – +4, Азербайджан – +5, Ангола і Вірменія – +7, переміщуючись у рейтинговій таблиці відразу на 21-28 кроків. Останній факт вселяє надію, що за належної антикорупційної діяльності можливо все.
2. Оцінка ЦППР
Такий результат України є цілком очікуваним на фоні того, що антикорупційна реформа в останні рік-два значно уповільнилася: Антикорупційна стратегія та Державна програма щодо її реалізації тривалий час не прийнята, судова та правоохоронна системи не перезавантажені і не служать суспільству так, як суспільство очікує, широка приватизація не здійснювалася, діяльність Президента України, Верховної Ради України, її комітетів і депутатів не стає прозорішою, орган, відповідальний за незалежний державний контроль у сфері доступу до публічної інформації, законом так і не визначено, держава все ще не змогла забезпечити належну перевірку бенефіціарів, посилити контроль за фінансуванням політичних партій тощо.