Аналітична записка ЦППР та РПР щодо проведення конституційної реформи (лютий 2016 р.)
В Україні проводиться конституційна реформа, яка передбачає конституційні зміни у 3-х напрямках: права людини; децентралізація; реформа правосуддя.
Аналітична записка ЦППР та РПР
щодо проведення конституційної реформи (лютий 2016 р.)
В Україні проводиться конституційна реформа, яка передбачає конституційні зміни у 3-х напрямках: права людини; децентралізація; реформа правосуддя.
1. Права людини
Зараз продовжуються громадські обговорення щодо захисту на конституційному рівні основоположних прав і свобод людини з метою розробки узгодженої редакції законопроекту про внесення змін до Конституції щодо прав людини. Конституційні зміни щодо прав, свобод та обов'язків людини, громадянина йдуть відкрито з належним залученням громадян до конституційного процесу.
2. Децентралізація
3 лютого 2016 року Проект Закону про внесення змін до Конституції України (щодо децентралізації влади) Постановою Верховної Ради «Про порядок денний четвертої сесії Верховної Ради України восьмого скликання» № 974-VIII було включено до порядку денного Парламенту. Нагадаємо, що Законопроект щодо децентралізації влади було внесено до Парламенту Президентом України та попередньо схвалено Парламентом VIII скликання 31 серпня 2015 року на другій сесії.
Питання щодо конституційності ухвалення конституційних змін Парламентом на двох непослідовних сесіях сьогодні розглядається у Конституційному Суді у межах справи за конституційним поданням 51 народного депутата України щодо офіційного тлумачення положення статті 155 Конституції«на наступній черговій сесії Верховної Ради України». Протягом лютого (3, 4, 8 і 15 лютого) Конституційний Суд України на закритій частині пленарного засідання розглядав цю справу. На сьогодні рішення не прийнято.
ЦППР і група «конституційна реформа» РПР вважають, що положення Конституції є однозначними — стаття 155 Конституції України чітко встановлює часовий проміжок зміни Конституції — це мають бути дві послідовні сесії Парламенту одного скликання. У попередній практиці внесення змін до Конституції та правових позиціях Конституційного Суду положення статті 155 Конституції завжди розумілися однозначно.
У Рішенні від 17 жовтня 2002 року (справа № 1-6/2002) Конституційний Суд звертав увагу, що «з сесійним характером роботи Верховної Ради України Конституція України пов’язує й певні особливості здійснення її повноважень … Питання про внесення змін до Конституції України має бути розглянуте і вирішене на двох чергових сесіях Верховної Ради України послідовно (стаття 155 Конституції України)» (п. 3 мотивувальної частини Рішення).
3. Судова реформа
2 лютого 2016 року на своїй третій сесії Парламент попредньо схвалив Проект Закону про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя) та включив до порядку денного четвертої сесії Парламенту.
Проведення конституційної реформи в частині правосуддя є необхідним для виконання рекомендацій органів Ради Європи в судовій системі. Без цих змін неможливо, зокрема, забезпечити функціонування незалежного від виконавчої та законодавчої влади органу, який би відповідав за призначення та кар'єру суддів і виконати багато інших рекомендаций.
Постановою Верховної Ради «Про порядок денний четвертої сесії Верховної Ради України восьмого скликання» № 974-VIII до порядку денного Парламенту було включено Проект Закону про внесення змін до Конституції України (щодо недоторканності народних депутатів України та суддів) № 1776 (3 лютого 2016 року).
Цей законопроект стосується депутатського та суддівського імунітету та зараз очікує розгляду Праламентом.
Питання суддівського імунітету врегульовано у комплексному законопроекті щодо правосуддя.
ЦППР і група «конституційна реформа» РПР вважають, що депутатський імунітет треба звузити, проте не можна ліквідовувати інститут депутатського імунітету, як це передбачено у Законопроекті № 1776. Депутатський імунітет є невід'ємною ознакою парламентаризму.
4. Процедура зміни Конституції
3 лютого 2016 року до порядку денного Парламенту включено Проект Закону про процедуру підготовки проекту нової Конституції України № 3781.
Конституція України, як більшість європейських конституцій, виходячи з принципу стабільності конституцій, не містить чітких положень щодо процедури прийняття нового Основного Закону. Проте конституційно закріплені принципи верховенства права, народного суверенітету дають право Українському народу визначати конституційний лад.
Станом на лютий 2016 року діє Закон України «Про всеукраїнський референдум» від 6 листопада 2012 року, який було ухвалено з порушенням конституційної процедури та в інтересах В. Януковича. Закон містить неконституційний порядок зміни Конституції України та встановлює маніпулятивну процедуру проведення національного референдуму.
На сьогодні у Конституційному Суді відкрито провадження у справі «щодо відповідності Конституції України (конституційності) Закону України «Про всеукраїнський референдум». Відповідне подання було внесено народними депутатами та представниками коаліції громадських організацій «За чесний референдум» ще 1 грудня 2014 року, проте до цього часу Суд не приступив до розгляду справи.
Також у Верховній Раді зареєстровано нову редакцію Закону України «Про всеукраїнський референдум» № 2145а, яку підготовлено провідними незалежними експертами в сфері виборчого права. Постановою Верховної Ради «Про порядок денний четвертої сесії Верховної Ради України восьмого скликання» № 974-VIII цей законопроект було включено до порядку денного Парламенту.
ЦППР і група «конституційна реформа» РПР закликають Парламент невідкладно забезпечити демократичне правове регулювання інституту національного референдуму та скасувати неконституційний порядок зміни Конституції.