ЦППР провів перше засідання тематичної робочої групи на тему: «Організація публічної влади на тимчасово окупованих, деокупованих та прифронтових територіях після припинення або скасування воєнного стану»

Центр політико-правових реформ провів перше засідання тематичної робочої групи у межах проєкту «Координація та адвокація законодавчих рішень щодо організації публічної влади на тимчасово окупованих та прифронтових територіях України» на тему: «Організація публічної влади на тимчасово окупованих, деокупованих та прифронтових територіях після припинення або скасування воєнного стану».

Метою засідання було обговорення основних проблем і пріоритетів, представлення позицій учасників щодо напрацювання законодавчих ініціатив у цій сфері, а також визначення подальших напрямів роботи тематичної групи. На засіданні порушувались питання, що стосуються організації публічної влади після припинення/скасування воєнного стану на тимчасово окупованих, деокупованих та прифронтових територіях за різних сценаріїв завершення війни.

«З огляду на відмінності між територіями та умовами, в яких вони перебувають, потрібна диференційована модель відновлення публічної влади. Повинні бути чіткі критерії, що враховуватимуть безпековий стан території, стан інфраструктури та демографічну ситуацію, а також передбачити поетапний перехід від воєнного чи цивільно-військового управління до поступового повернення повноважень обраних місцевих рад. Ми готові напрацьовувати спільне рішення в рамках робочої групи, дослухатися до порад експертів і співпрацювати з усіма залученими органами центральної виконавчої влади, щоб найкраще рішення втілити безпосередньо в законодавчу рамку», — зазначила Олена Шуляк, Голова Комітету ВРУ з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування. 

Саме на пошук ефективних законодавчих рішень спрямована робота Центру. Членкиня Правління Марʼяна Захарченко пояснила: «Попри тривалий період воєнного стану, наше законодавство, яке значною мірою формувалося як відповідь на умови воєнного стану, досі не дає цілісної відповіді на питання організації публічної влади на різних типах територій — тимчасово окупованих, деокупованих та прифронтових територіях після припинення або скасування воєнного стану. Тому законодавство, яке ми напрацьовуємо разом із партнерами та організаціями громадянського суспільства, має шукати комплексні рішення. Для цього ми повинні працювати консолідовано та об’єднувати зусилля всіх зацікавлених сторін».

Практичний вимір діяльності тематичної групи окреслив Айдер Халілов, Директор проєкту Reclaim, Програма «Партнерство за сильну Україну»: «Основне завдання робочої групи — забезпечити широкий діалог між різними гравцями, які опікуються спільною тематикою, та разом виробити необхідні політики для відновлення публічної влади на тимчасово окупованих територіях. Це не обов’язково законодавчі акти чи готові рішення. Це більше про те, щоб подумати, що відбуватиметься найближчим часом, яким чином держава може реагувати на багато питань, які виникають в цій сфері. Йдеться про те, щоб підготувати відповідь держави на той момент, коли деокупація відбудеться».

У своєму виступі Таміла Ташева, Голова підкомітету з питань відновлення державної влади та місцевого самоврядування на тимчасово окупованих територіях України, в АРК та місті Севастополі Комітету ВРУ з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування, поділилась інформацією про основні завдання проєкту Стратегії деокупації та реінтеграції тимчасово окупованої території.

«Стратегія розглядає деокупацію і реінтеграцію як взаємопов’язані, послідовні і багатовимірні процеси. Їхня мета — не лише відновлення територіальної цілісності, а відновлення публічної влади, захист прав людини, суспільна згуртованість та сталий розвиток звільнених територій». Пані Таміла наголосила на важливості чіткого розуміння етапів управління після деокупації: стабілізаційної фази, перехідного періоду та подальшого переходу від військових адміністрацій до повноцінного цивільного самоврядування. Держава має заздалегідь розуміти та розробляти послідовність своїх кроків на кожному з цих етапів.

Олександр Бовш, експерт Центру політико-правових реформ, звернув увагу на те, що в моделі публічного врядування після припинення або скасування воєнного стану залишається чимало дискусійних моментів.

«Очевидно, що необхідна нова редакція ЗУ “Про військово-цивільні адміністрації” , а також зміни до ЗУ “Про місцеві державні адміністрації”. Окрім того, потрібно визначити, на яких рівнях мають утворюватися військово-цивільні адміністрації — обласному, районному чи виключно базовому, а також чи доцільне їх функціонування на базовому рівні одночасно і на тимчасово окупованих, і на прифронтових територіях», — відзначив експерт.

Пан Олександр підкреслив необхідність врегулювання перехідного періоду між припиненням воєнного стану та утворенням військово-цивільних адміністрацій (ВЦА). Нинішнє законодавство передбачає відновлення місцевого самоврядування протягом 30 днів, однак це буде неможливо забезпечити, а для утворення ВЦА теж потрібен час. Серед інших питань він назвав кадрову та інституційну спроможність публічної влади, функціонал органів влади в екзилі та впроцесі реінтеграції, а також громадський контроль і участь жителів у вирішенні питань місцевого значення.

Учасники засідання також обговорили критерії та механізми проведення виборів на деокупованих та прифронтових територіях. «Вибори мають відбуватися відповідно до демократичних стандартів. Тому ми спочатку маємо оцінити, чи є відповідна територія безпечною, чи належно працюють усі необхідні інституції та чи взагалі відновлене на цій території демократичне середовище. Лише після цього можна говорити про готовність проводити вибори», —  зауважила  Аліна Загоруйко, заступниця Голови Комітету ВРУ з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування.

Детальніше про підходи до організації виборчого процесу розповіла членкиня Правління Центру політико-правових реформ Юлія Кириченко: «Ми маємо сформувати єдині критерії для підконтрольних Україні та деокупованих територій. З точки зору конституційного права та відновлення територіальної цілісності це не різні території, а отже, критерії мають бути однаковими. Водночас для староокупованих територій необхідно врахувати додаткові фактори, пов’язані з тривалістю, характером і наслідками окупації».

Пані Юлія пояснила, що йдеться, зокрема, про можливість виборця зробити свідомий вибір: мати доступ до україномовного контенту, незалежних медіа, можливість повноцінної роботи українських політичних партій та громадянського суспільства, а також забезпечити належні умови для національного й міжнародного спостереження за виборами.

Тематична робоча група покликана забезпечити професійний діалог та спільне напрацювання конкретних, експертно обґрунтованих і узгоджених законодавчих рішень щодо організації публічної влади та проведення виборів на деокупованих і прифронтових територіях.

У заході взяли участь представники профільного комітету Верховної Ради України, Міністерства у справах громад, територій та внутрішньо переміщених осіб України, Офісу Президента України, Центральної виборчої комісії, військових адміністрацій, всеукраїнських асоціацій органів місцевого самоврядування, науковці та експерти.

Захід відбувся за підтримки Програми «Партнерство за сильну Україну», яку фінансують уряди Великої Британії, Естонії, Канади, Норвегії, Фінляндії, Швейцарії та Швеції

Чи була ця стаття корисна?