Відбулась підсумкова конференція ЦППР у межах проєкту U-LEAD «Місцеве самоврядування та територіальна організація влади в Україні на шляху до Європейського Союзу»

«Нам бракує обговорення стратегії реформування місцевого самоврядування. Європейська інтеграція — це не лише виконання окремих завдань чи дорожніх карт, а трансформація всього врядування під стандарти, які забезпечать ефективність після вступу до ЄС. Саме від розуміння цієї стратегії на п’яти-десятирічну перспективу залежить, які кроки ми робимо сьогодні», —  зазначив Ігор Коліушко, Голова правління Центру політико-правових реформ.

13 лютого 2026 року відбулася підсумкова конференція ЦППР у межах проєкту U-LEAD «Місцеве самоврядування та територіальна організація влади в Україні на шляху до Європейського Союзу». Захід був присвячений презентації пропозицій експертів ЦППР та інших провідних фахівців у сфері місцевого самоврядування, а також обговоренню ключових проблем і пріоритетів реформування місцевого самоврядування та територіальної організації влади з урахуванням умов воєнного стану та підготовки України до членства в ЄС.

У межах конференції Олена Шуляк, Голова Комітету ВРУ з питань організації державної влади та місцевого самоврядування, розповіла про головні завдання Комітету у 2026 році. Пані Олена підкреслила, що основну увагу буде зосереджено на законодавстві щодо розмежування повноважень, законопроєкті № 6319, що має посилити інструменти участі мешканців громад у місцевому самоврядуванні та законопроєкті про адміністративний збір. Окремо вона зазначила, що Комітет уже має напрацювання у сфері муніципальної статистики, зокрема завдяки U-LEAD та ЦППР, і наразі вже є підготовлена основа для відповідного законопроєкту. Також Комітет планує розробити та всебічно обговорити концепцію Муніципального кодексу, центром якого буде громада як юридична особа.

Підкреслюючи практичну складову реформ, Олексій Рябикін, заступник Міністра розвитку громад і територій України, наголосив на важливості ухвалених особливостей реформування місцевого самоврядування в умовах воєнного стану і підготовки до набуття членства України в Європейському Союзі — акту, до напрацювання якого долучився ЦППР. Пан Олексій повідомив, що наразі Міністерство зосередилось на створенні плану його реалізації, який має перетворити стратегічні ідеї на конкретні кроки. Також заступник Міністра звернув увагу на необхідності треку розмежування повноважень, що дозволить виконати індикатори Ukraine Facility і продовжити реформу децентралізації, забезпечивши прозорість та чіткість повноважень органів влади. Окрім того, він підкреслив вагомість реальної оцінки спроможності територій і громад, адже це безпосередньо впливає на здатність надавати населенню якісні послуги, що особливо актуально в умовах війни.

У продовження обговорення ключових кроків у реформуванні місцевого самоврядування Зьорен Гербст, керівник відділу багаторівневого врядування «U-LEAD з Європою», згадав про пріоритети, які чітко визначені у звітах щодо розширення ЄС та Ukraine Plan. Пан Зьорен підтвердив, що U-LEAD з Європою і надалі підтримуватиме розвиток головних напрямів у сфері місцевого самоврядування, зокрема розробку Муніципального кодексу, включно з питаннями правосуб’єктності громад, роботу над розмежуванням повноважень, реформу податку на доходи фізичних осіб тощо.

Під час першої панелі «Актуальні проблеми реформування місцевого самоврядування та територіальної організації влади» учасники обговорювали ключові виклики розвитку місцевого самоврядування в умовах воєнного стану та підготовки України до набуття членства в Європейському Союзі. Зокрема, йшлося про розмежування повноважень між різними рівнями публічного врядування, законодавче визнання громади первинною одиницею адміністративно-територіального устрою та зміцнення її правового статусу. Окремо розглянули питання впровадження процедур моніторингу стану громад, дотримання країнами Ради Європи принципів Європейської хартії місцевого самоврядування та перспективи реформування муніципальної статистики.

«Минулого року відбулися дві ключові події, які серйозно вплинули на стан реформування місцевого самоврядування та територіальної організації влади. Перша —  неухвалення законопроєкту № 4298, який мав запровадити державний нагляд за законністю актів органів місцевого самоврядування з боку держави та багато інших підготовчих питань пов’язаних із майбутнім реформуванням системи територіальної організації влади. Друга —  затвердження Постановою Кабінету Міністрів “Особливостей реформування місцевого самоврядування та територіальної організації влади в умовах воєнного стану і підготовки до набуття членства України в ЄС”, які достатньо повно описують проблеми місцевого самоврядування, але не визначають конкретних шляхів їх вирішення», — зазначив Ігор Коліушко.

Експерт Центру політико-правових реформ Василь Куйбіда у своєму виступі сконцентрувався на тематиці розмежування повноважень між рівнями публічного врядування. Пан Василь наголосив, що наразі під час проведення децентралізації публічної влади завдання і повноваження під них передаються системі місцевого самоврядування без достатнього обґрунтування. Окрім того,  існує дублювання повноважень органів виконавчої влади і органів місцевого самоврядування, як і органів місцевого самоврядування різних адміністративно-територіальних рівнів. Тому нинішній етап роботи у цій сфері є принципово важливим.

Олександр Бовш, експерт Центру політико-правових реформ, акцентував увагу на законодавчих аспектах адміністративно-територіального устрою. Пан Олександр повідомив, що однією з ключових перешкод залишається відсутність внесення змін до Конституції України, які передбачалися ще на першому етапі реформи 2014 року. Попри спроби у 2015 та 2019 роках, відповідні конституційні зміни так і не були ухвалені. В умовах повномасштабного вторгнення та дії воєнного стану їхнє внесення є неможливим, проте децентралізаційну реформу слід продовжувати. За його словами, навіть без змін до Конституції вже сьогодні можна вирішувати низку проблем: невизнання громади як первинної адміністративно-територіальної одиниці базового рівня, невизначеність правової природи та поняття адміністративно-територіальної одиниці, а також відсутність системного законодавчого врегулювання адміністративно-територіального устрою.

Анатолій Заєць, завідувач кафедри загальнотеоретичного правознавства та публічного права Національного університету «Києво-Могилянська академія», зауважив на комплексі проблем, пов’язаних із законодавчим забезпеченням самоврядування громади. Серед них —  відсутність сучасної законодавчої основи для діяльності громад, нерозмежованість повноважень між виконавчою владою та місцевим самоврядуванням на основі принципу субсидіарності, невпорядкованість комунальної власності, слабке фінансове забезпечення повноважень громади, невпорядкованість бюджетних відносин, а також недоліки адміністративного нагляду за діяльністю громад і органів місцевого самоврядування. Пан Анатолій наголосив, що ключовим механізмом, який дозволяє комплексно реагувати на значну частину цих викликів, є надання громаді статусу юридичної особи публічного права

Антон Чиркін, експерт з питань конституціоналізму Центру політико-правових реформ, окреслив результати порівняльного дослідження, зосередженого на звітах моніторингового комітету Конгресу місцевих і регіональних влад Ради Європи, у межах якого було проаналізовано досвід 46 країн. За підсумками аналізу пан Антон звернув увагу, що, попри наявність єдиного акту (Європейської  хартії місцевого самоврядування) та впровадження відповідних принципів у національне законодавство. Було виявлено, що кожна країна має власні оригінальні особливості організації місцевого самоврядування. Також спікер зазначив, що процеси реформування місцевого самоврядування і посилення децентралізації можуть змінюватися на зворотні тенденції, зокрема, рецентралізацію.

Олег Ільницький, кандидат юридичних наук, зазначив, що офіційна статистика є важливим комунікативним каналом системи публічного управління, яка повинна відповідати організаційній структурі системи цього управління, забезпечуючи на кожному з рівнів необхідний двосторонній обмін «надання-отримання» достовірних даних. Пан Олег переконаний, що у межах визначення гарантій спроможності, територіальні громади повинні володіти достовірними джерелами інформації, яка забезпечуватиме можливість ухвалювати обґрунтовані управлінські рішення в межах їхньої компетенції, визначеної законодавством про статус громад.

Олександр Слобожан, виконавчий директор Асоціації міст України, відзначив наявність системних проблем в ухваленні управлінських рішень, зазначивши, що на різних рівнях влади вони часто ухвалюються не на основі даних, а інтуїтивно або з міркувань політичної доцільності. За його словами, це призводить до ситуацій, коли такі рішення згодом набувають негативного розголосу та скасовуються. Він підкреслив, що цю проблему варто розглядати як один із ключових викликів не лише для реформи місцевого самоврядування, а й для всієї системи функціонування публічної влади. Пан Олександр зауважив, що на практиці представники громад дедалі частіше говорять про процеси рецентралізації, коли в умовах повномасштабної війни окремі рішення пояснюються потребами національної безпеки, хоча фактично вони можуть призводити до обмеження повноважень і прав місцевого самоврядування.

Іван Слободяник, виконавчий директор, член Правління Всеукраїнської асоціації громад, розглянув питання децентралізації у контексті європейської інтеграції, наголосивши, що частину проблем можна вирішити вже зараз. Він підтвердив, що нині спостерігається процес рецентралізації у багатьох елементах управління громадами, зокрема у сфері повноважень, призначенні виконувачів обов’язків і військових адміністрацій, а також управлінні земельними, лісовими та водними ресурсами. Такий підхід, на його думку, не відповідає стратегії регіональної політики Європейського Союзу. Пан Іван зазначив, що для вирішення цих питань існує законодавчий порядок денний, який охоплює близько 40 нормативно-правових актів, що потребують ухвалення або змін. Серед позитивних зрушень спікер відзначив законопроєкт щодо адміністрування місцевих податків і зборів.

Сергій Шаршов, заступник виконавчого директора Всеукраїнської Асоціації об’єднаних територіальних громад, наголосив на необхідності внесення змін до Конституції, окресливши кілька ключових аспектів. Зокрема, в Основному Законі має бути чітко визначено, що саме вважається адміністративно-територіальною одиницею, адже нині такого визначення немає і тривають дискусії щодо того, чи йдеться лише про населений пункт, чи також про спільноту, яка може мати статус юридичної особи публічного права. Він підкреслив важливість забезпечення повноцінного функціонування органів місцевого самоврядування на районному та обласному рівнях, зокрема створення їхніх виконавчих органів, що дозволить уникнути проблем у розмежуванні повноважень. До того ж, пан Сергій наголосив на  необхідності запровадження інституту префекта, яка має забезпечувати представництво держави на місцях і здійснювати нагляд за законністю рішень органів місцевого самоврядування.

Під час другої панелі «Стратегічні перспективи реформи місцевого самоврядування та територіальної організації влади у післявоєнний період» учасники обговорювали перспективи оновлення законодавства про місцеве самоврядування після Перемоги, зміни до Конституції України щодо децентралізації та реформування публічної влади на регіональному рівні. Також йшлося про перспективи запровадження інституту префекта, аналіз недоліків адміністративно-територіального устрою на рівні громад і районів та роль європейських стандартів місцевого самоврядування як основи для трансформації конституційної моделі публічної влади.

«Ми закликаємо політиків не відкладати роботу до завершення воєнного стану, а вже зараз у фахових і наукових середовищах розпочинати ґрунтовну підготовку та обговорення можливих змін до Конституції, щоб у момент появи політичної можливості суспільство було поінформованим, підготовленим і готовим до відповідних рішень», — зазначив Ігор Коліушко.

Анатолій Заєць підтримав попередні висловлювання і додав, що без Конституційної реформи неможливо здійснити повноцінні зміни у сфері місцевого самоврядування в тому обсязі, який сьогодні є необхідним. Він відзначив, що повернення до теми конституційних змін залежить не лише від умов воєнного стану, а й від наявності політичного консенсусу щодо організації влади на регіональному та місцевому рівнях. Також пан Анатолій підкреслив, що роботу над пропозиціями слід продовжувати вже зараз. Зокрема, ЦППР підготував законопроєкти, які пропонують зміни щодо визнання громади юридичною особою публічного права та закріплення її як первинної одиниці місцевого самоврядування й адміністративно-територіального устрою. Ці підготовлені проєкти варто обговорювати вже нині в контексті майбутніх конституційних змін. Там, де це можливо, нововведення можна впроваджувати через поточне законодавство, а в інших випадках — готувати проєкти, щоб за першої нагоди вони стали реальним і дієвим інструментом реформ.

Олександр Бовш акцентував увагу на особливостях реформування публічної влади на регіональному рівні. Він зазначив, що наразі в Україні обласні ради є органами місцевого самоврядування, які представляють спільні інтереси територіальних громад, а не окремої регіональної спільноти, як це часто буває в державах ЄС. До того ж вони обираються жителями області на основі загального, рівного, прямого виборчого права, а обласні державні адміністрації виконують більшість рішень обласних рад у межах делегованих повноважень. На переконання експерта, за таких умов влада на регіональному рівні фактично повністю зосереджена в руках держави, а регіональне самоврядування в Україні не функціонує як самостійний рівень.

Вікторія Дерець, експертка Центру політико-правових реформ, поділилась, що ЦППР підготував проєкт закону “Про префектів”. Вона зауважила, що запровадження інституту префекта дозволить вирішити низку ключових проблем, зокрема неналежне розмежування повноважень між органами місцевого самоврядування та колишніми місцевими державними адміністраціями, недостатню спроможність органів місцевого самоврядування, недосконалу територіальну організацію влади та застарілу модель виконавчої влади на місцях, яка не відповідає європейським стандартам. Пані Вікторія пояснила, що префектурність передбачає здійснення державного нагляду за законністю актів органів місцевого самоврядування та координацію діяльності територіальних органів центральних органів виконавчої влади та відсутності у префекта галузевих повноважень. Окрім того планується, що префект буде підтримувати зворотний зв’язок з Урядом, інформуючи його про стан реалізації державної політики, а в умовах воєнного чи надзвичайного стану отримає особливі повноваження.

Денис Дроздов, експерт Центру політико-правових реформ, детальніше зупинився на спроможності громад. Він наголосив, що серед завдань оновленої Концепції розвитку місцевого самоврядування та територіальної організації влади в Україні 2025 року є формування чітких критеріїв створення територіальних громад, зокрема на основі конкретних цифр та показників. Водночас пан Денис зауважив, що у чинних документах міститься небагато цифрових критеріїв. Наприклад, у Методиці формування спроможних громад 2015 року № 214 мінімальна чисельність населення визначена як 3 тисячі жителів, менше цієї цифри громада вважається неспроможною, а максимальна — 7 тисяч. Він підкреслив, що європейські тенденції, як нормативно визначені, так і практично застосовувані, свідчать про оптимальну громаду з чисельністю населення близько 20 тисяч жителів. Крім чисельності, важливими критеріями є площа території громади, віддаленість населених пунктів від центру громади, кількість населених пунктів, кількість центрів притягання або зростання, конфігурація громади та її розміщення відносно безпекових загроз.

Олена Бориславська, завідувачка кафедри конституційного права Львівського національного університету ім. Івана Франка, зазначила, що вирішення нагальних проблем у сфері місцевого самоврядування часто відкладають, пояснюючи це тим, що Конституція цього не дозволяє, тоді як такі пояснення нерідко використовуються для маніпуляцій, щоб обґрунтувати небажання діяти або через відсутність політичної волі. Вона наголосила, що потенціал чинної Конституції ще не вичерпаний і за умови формування державою чіткої та зрозумілої стратегії реформи місцевого самоврядування можна буде не лише здійснювати необхідні законодавчі кроки, а й використовувати інструменти конституційної юстиції, зокрема офіційне тлумачення Конституційного суду України положень Конституції.

Анатолій Ткачук, Директор ГО «Інститут громадянського суспільства», зосередив увагу на поточних викликах для місцевого самоврядування. Він відзначив, що однакове регулювання на всій території України вже не буде можливим, принаймні на період деокупації та відновлення. Пан Анатолій наголосив на необхідності готувати та реалізовувати заходи, які потрібні саме зараз, а не ті, про які розмірковували десять років тому. На його думку, громадам, що найбільше постраждали від війни, потрібна чітка державна програма підтримки, а для таких територій може знадобитися власне правове регулювання та окремі правила щодо бюджетування і оподаткування. Він також підкреслив важливість упорядкування планувальних документів, які мають давати цілісне бачення розвитку громад. 

До участі у заході долучилися народні депутати України, представники органів публічної влади, асоціацій органів місцевого самоврядування, науковці та експерти, що забезпечило комплексне обговорення поточних і стратегічних завдань реформ.

Захід організовано Центром політико-правових реформ у рамках проєкту «Підтримка органів влади України у реформуванні місцевого самоврядування і територіальної організації влади в контексті європейської інтеграції України та моніторинг виконання завдань у цій сфері», що реалізується ЦППР за підтримки Програми «U-LEAD з Європою / U-LEAD with Europe», що спільно фінансується ЄС та його державами-членами Німеччиною, Данією, Францією, Австрією, Польщею та Словенією

Чи була ця стаття корисна?