Реформування сфери надання адміністративних послуг

11 жовтня відбулося шосте обговорення публічних політик «України після Перемоги», яке організовано в партнерстві з Центром політико-правових реформ. Темою обговорення стала сфера надання адміністративних послуг.

Заступник Голови правління Центру Віктор Тимощук презентував стратегію реформи сфери адміністративних послуг в Україні, яка була розроблена під його керівництвом громадською робочою групою в межах проєкту «Україна після перемоги: підготовка і комунікація реформ для реалізації “Бачення України – 2030”». Пан Віктор озвучив основні напрями та цілі адміністративної реформи, які планується досягти до 2030 року:

• Доступність послуг (онлайн та офлайн)
• Інтегроване та комфортне отримання послуг (йдеться, перш за все, про ЦНАП)
• Дотримання правових стандартів (Закон про адмінпроцедуру)
• Збалансована і безпечна цифровізація
• Сталість системи

Віктор Тимощук розповів про те, якою є сфера адмінпослуг на сучасному етапі. Він зауважив, що сучасна система надання адмінпослуг є результатом тривалої і, переважно, послідовної роботи. І потрібно й надалі рухатися за визначеними напрямами. Особливої уваги заслуговує створена розгалужена мережа ЦНАП та рівень позитивних відгуків споживачів після отримання послуг у ЦНАП. Пан Віктор озвучив результати опитувань відвідувачів ЦНАП, де 95-96% із них були задоволені рівнем отриманих послуг. Також позитивну роль для розвитку сфери адмінпослуг зіграла реформа децентралізації (в плані делегування повноважень органам місцевого самоврядування), яка, на жаль, останні 4 роки не виконується сповна. З 2019 року також суттєво активізувався напрям цифровізації послуг, який, на думку експерта, має як позитивні результати, так і створив нові виклики. І нарешті, одним із успішних результатів є прийняття Закону про адмінпроцедуру, хоч Україна й прийняла його останньою серед усіх європейських країн.

Віктор Тимощук виокремив загальні проблеми та виклики на шляху реформування сфери адмінпослуг. Серед них:

• Централізація, віддалення окремих послуг (у сфері соціального захисту, зокрема, реєстрації актів цивільного стану)
• Відомчі бар’єри (до прикладу, з боку Мінюсту, Пенсійного фонду тощо)
• Втрата персоналу та інфраструктури через війну
• Брак ресурсів і прозорості в оплаті адмінпослуг
• Цифрові дисбаланси (окремі послуги запускаються спочатку лише онлайн і тільки за кілька місяців у офлайні, або й взагалі були відсутні офлайн; чи мають в офлайн складніші процедури)
• Відсутність офіційної (урядової) стратегії цифровізації та недоліки у формуванні політики головним органом у цій сфері

Віктор Тимощук наголосив, що наразі в Україні є 2200 адмінпослуг, однак у нашому експертному баченні реформування акцент стоїть саме на базових послугах. Він перерахував пріоритетні групи послуг і виклики перед ними, які потрібно вирішувати. Реєстрація актів цивільного стану (реєстрація народження, шлюбу, смерті) є однією з найзатребуваніших послуг і найбільшим викликом, що пов’язаний із цим є віддалення послуг від громадян, коли 87% їх виконуються Мінюстом. Адмінпослуги соціального характеру також є одними з найпопулярніших, однак тут присутня централізація з боку Пенсійного фонду, коли, знову ж таки, відсутнє делегування до органів місцевого самоврядування. Серед інших пріоритетних груп послуг, які мають виклики, також варто відзначити:

• Реєстрація місця проживання
• Реєстрація бізнесу та нерухомості
• Реєстрація землі
• Паспортні послуги
• Реєстрація авто
• Пенсійні послуги

Зрештою, Віктор Тимощук звернувся до пропозицій вирішення наявних проблем у сфері надання адміністративних послуг, які викладені у відповідній стратегії реформи. Перш за все пропонується аналізувати кожну послугу на предмет адміністративного спрощення,  дерегуляції.

Але найважливішим стратегічним кроком у реформуванні базових адмінпослуг має стати децентралізація повноважень з їх наданням до органів місцевого самоврядування та усунення відомчих бар’єрів.

«Децентралізація – це найважливіше слово у нашій стратегії. Все, що ми можемо по базовим послугам давати органам місцевого самоврядування, треба їм делегувати. Це показало свою успішність, але, на жаль, за 4 останні роки ми не маємо жодного прийнятого урядового рішення в цьому напрямі», – наголосив Віктор Тимощук.

Одним із напрямів стратегії визначено інтеграцію базових послуг у ЦНАП та сприяння в цьому плані ОМС. Пропонується також раціонально розвивати інфраструктуру з надання адмінпослуг, впорядкувати відносини стосовно оплати адмінпослуг і впровадити справедливу адмінпроцедуру. Окремим блоком у стратегії представлена цифровізація.

Нагальним питанням, на думку Віктора Тимощука, є прийняття Закону «Про адміністративний збір». Фактично це осучаснення Декрету КМУ про держмито від 1993 року. Необхідно переглянути ціни на адмінпослуги та встановити помірну оплатність за більшість послуг (крім соціального захисту та ще кількох, які мають залишаться безоплатними). Прийняття закону, де буде надано методологію, перелік базових послуг і розмірів адміністративних зборів, додасть ресурсів у загальну систему.

Новим рушієм реформи у сфері адмінпослуг має стати неухильне впровадження Закону «Про адміністративну процедуру», який набуває чинності вже 15 грудня 2023 року. Адже він має визначати універсальні процедурні правила для усіх сфер публічного адміністрування. Аби закон запрацював Віктор Тимощук наголошує на дотриманні таких положень:

• Не допустити якихось нових винятків до закону (в т.ч. для Податкової, МВС тощо)
• Проводити системне навчання службовців
• Здійснити узгодження спеціального законодавства
• Інформувати громадян і бізнес про новели ЗАП
• Добросовісно використовувати нові можливості закону (громадянам, бізнесу, публічній адміністрації)

Експертка з цифровізації, доцентка кафедри адміністративного та фінансового права Львівського національного університету ім. Івана Франка Наталія Хлібороб розповіла про напрям цифровізації, який є важливою частиною стратегії реформування сфери надання адмінпослуг.

«Цифровізація  – це  не про технології, а насамперед про людей, для користі яких ці технології мають служити. Необхідно ставити акцент не на кількості послуг, а на тому наскільки вони є доступними, зручними та корисними для людей. Фокус має бути на дотриманні основоположних прав людини в умовах цифровізації і цифрові технології мають застосовуватися на основі гарантування цих прав», – наголосила пані Наталія.

Вона закцентувала увагу на тому, що Україні потрібна довгострокова стратегія цифрової трансформації та цифровізації – це найперший та один із найважливіших кроків на шляху реформування сфери адмінпослуг. Це сприятиме прозорій комунікації між інститутами громадянського суспільства та владою, коли буде видно чітке стратегічне мислення і ціль, до якої йдемо. Експертка наголосила, що стратегія має бути гнучкою, бо технології розвиваються. Але зрештою, створення цієї стратегії є закономірним, адже відповідає євроінтеграційним прагненням України.

Другий аспект у частині цифровізації стосується доступності послуг. Йдеться про електронну та фізичну доступність, де мінімізована цифрова нерівність. Пані Наталія зауважила, що ЦНАП можуть відіграти роль цифрових посередників у наданні електронних послуг. Також необхідно враховувати принципи адміністративної процедури, зокрема, принцип офіційності, право бути заслуханим, обґрунтування негативного адміністративного акта, надання можливості його оскарження. Загалом, на думку пані Наталії, Закон «Про адміністративну процедуру» має ту саму мету, що й цифрова трансформація. Врахування принципів адмінпроцедури гарантує дотримання базових прав людини.

Звісно ж, Наталія Хлібороб акцентує увагу на посиленні спроможності ОМС, про що вже йшлося раніше, однак вже у впровадженні та наданні електронних послуг у рамках їхніх власних повноважень. Для вдалої цифровізації адмінпослуг має застосовуватись проактивність та комплексність, де адміністративний орган повинен випереджати та пропонувати сервіси, орієнтуючись на людину.

Одним із викликів у реформуванні сфери адмінпослуг в частині цифровізації є запуск транскордонних послуг. Для цього необхідно застосовувати Базові словники для опису публічних послуг, які вже використовуються у країнах Європейського Союзу. Оскільки технології є динамічними, на думку пані Наталі, варто у контексті реформування цього сектору говорити й про автоматизацію. Розвитку потребують такі важливі складові системи електронних послуг як публічні е-реєстри, е-взаємодії між цими реєстрами, система електронної ідентифікації, але й водночас забезпечення кібербезпеки. Наталія Хлібороб зауважила, що потрібно бути готовими формувати правові рамки запровадження та застосування цих технологій для максимального захисту і збереження прав людини.

Шосте обговорення публічних політик України після Перемоги, організувала ГО «Агенція відновлення та розвитку» за підтримки «Європейського фонду за демократію» (European Endowment For Democracy), в партнерстві з Центром політико-правових реформ.

Чи була ця стаття корисна?