1.5. Формування атмосфери неприйняття корупції

1.5. Формування атмосфери неприйняття корупції.

1.5.1. Наявність регулярних / періодичних інформаційних кампаній для:

• широкого загалу;

• публічних службовців;

• учнів шкіл та вищих навчальних закладів;

• інститутів громадянського суспільства та медіа;

• приватного сектору, у т.ч. бізнес-асоціацій;

• інших соціальних чи професійних груп.

В умовах зростання глобальних популістичних тенденцій і сталого популізму та патерналізму в Україні, а також виправдування майже половиною населення корупційних практик, коли вони є вигідними[1], критичним є питання комунікації з населенням щодо проведення антикорупційної реформи і формування «нульової толерантності» до корупції. На жаль, суспільству бракує інформації про перебіг всіх реформ,[2] не тільки антикорупційної, і часто це питання є не дуже цікавим для громадян. Зробити прорив у цих сферах дозволять загальнонаціональні інформаційно-мобілізаційні кампанії, виконані спільними зусиллями влади і громадськості. Поки що треба констатувати, що свою частину роботи інститути держави, відповідальні за формування антикорупційного світогляду населення, загалом майже провалили. Серед десяти заходів завдання «Зміна суспільних уявлень про корупцію» Державної програми щодо реалізації Антикорупційної стратегії на 2015–2017 роки, які покладалися насамперед на НАЗК, не можна назвати жодного повністю виконаного, так само як і серед минулих рекомендацій Альтернативного звіту.[3]

Проте, певні «острівці» формування негативного ставлення до корупції та підвищення правової свідомості населення все ж були. Так, НАБ за підтримки КМЄС в ефірі всеукраїнських телеканалів і в соціальних мережах транслював соціальний ролик «Корупція стосується кожного», в якому додатково містилась інформація про те, як кожен може допомогти НАБ у боротьбі з корупцією. Протягом листопада 2016 року – лютого 2017 року на Youtube-каналі Бюро його переглянуло більше ніж 600 тис. людей. Ролик широко поширювався у соціальних мережах та отримував схвальні відгуки користувачів.

У Міжнародний день боротьби з корупцією НАБ відкрив свої двері для студентів українських ВНЗ. Було проведено екскурсії для трьох груп студентів, включно з демонструванням роботи детективів, аналітиків та спецпризначенців Бюро, нагороджено переможців конкурсу відеороликів «Студенти проти корупції», участь в якому взяли 7 команд студентів ВНЗ. Робота зі студентами продовжилась в рамках однойменної інформаційно-просвітницької кампанії «Студенти проти корупції», яку для підвищення рівня обізнаності студентів про хід антикорупційної реформи в країні почало реалізовувати НАБ спільно з Програмою розвитку ООН в Україні.[4] Кампанія стартувала в Рівному та Вінниці і буде розгортатися у вигляді серії семінарів для 13 українських ВНЗ, під час яких детективи НАБ розкажуть про розслідування складних корупційних схем і про особливості роботи НАБ, а експерти ПРООН – про перебіг і досягнення антикорупційної реформи.[5]

З метою впровадження стандартів доброчесності в рамках реалізації спільного проекту ПРООН в Україні та НАЗК для службовців ОДВ та ОМС проведено Всеукраїнську інформаційно-просвітницьку кампанію «Конфлікт інтересів: треба знати!», що проходила з 15 листопада до 23 грудня 2016 р. у вигляді 13 тренінгів й охопила понад 1200 осіб.[6] Слухачі тренінгів навчались аналізувати конкретні ситуації на предмет наявності чи відсутності конфлікту інтересів, обговорювали можливі шляхи його врегулювання та запобігання у майбутньому, у т.ч. використовуючи розроблені НАЗК Методичні рекомендації з питань запобігання та врегулювання конфлікту інтересів у діяльності осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та прирівняних до них осіб. Очікує свого виконання проведення НАЗК та профільними комітетами ВР інформаційної кампанії з метою ознайомлення народних депутатів з новим законодавством про конфлікт інтересів (термін реалізації: березень – червень 2017 р.).[7] Її варто включити у Комунікаційну стратегію НАЗК, підготовка якої після презентації її проекту у серпні 2016 року наразі завершується.

Це був не єдиний спільний проект НАЗК та ПРООН в Україні. У продовження кампанії «Онлайн проти корупції»[8], в рамках якої заходи щодо нової системи фінансового контролю, роз’яснення законодавства з цих питань, практичної демонстрації заповнення декларацій відбулись в 10 обласних центрах України, а також у більше ніж 40 державних органах,[9] та у розвиток Загальних рекомендацій при роботі з ЄДРД,[10] 13 березня 2017 р. презентовано розроблений навчальний безкоштовний онлайн-курс для суб’єктів декларування на платформі Prometheus[11], що стане в нагоді суб’єктам декларування, які вперше мають подати декларацію шляхом її заповнення на офіційному веб-сайті НАЗК за відповідною формою.[12] Мета цього курсу – надати практичну допомогу із заповнення декларації державним службовцям, посадовим особам, депутатам місцевого самоврядування та всім, на кого поширюється дія Закону «Про запобігання корупції». Також курс зацікавить юристів, які будуть допомагати подавати декларацію іншим, адже у ньому надано детальну інформацію про кожен з розділів е-декларації, а також про суб’єктів декларування (на жаль, велика частина чиновників досі не знають про свій обов’язок заповнити декларацію).[13] Курс є актуальним, враховуючи те, що до цього щотижня за підтримкою до НАЗК звертались більше 60 тис. декларантів (з них 33 тис. – телефоном, а 29 тис. – засобами електронного зв’язку), а 80% запитань декларантів виникало внаслідок неуважності при реєстрації в системі Реєстру е-декларацій, зокрема невірного зазначення адреси електронної пошти, низького рівня навичок користувача комп'ютерної техніки та інтернет-технологій, невміння використовувати електронний цифровий підпис.[14]

Онлайн-курс з протидії корупції також презентував у березні 2015 року на платформі Prometheus Міждисциплінарний науково-освітній центр протидії корупції НаУКМА,[15] а восени 2015 року в НаУКМА за допомогою Центру протидії корупції відбувся перший в Україні міждисциплінарний академічний курс для студентів-магістрів «Корупція, суспільство та державна політика». У 2017–2018 роках Міждисциплінарний науково-освітній центр протидії корупції НаУКМА планує дві освітні програми: 1) курс «Взаємодія держави та суспільства в сфері протидії корупції» для студентів-бакалаврів третього року навчання і вільних слухачів та 2) сертифікатну програму з підготовки фахівців у сфері протидії корупції «Антикорупційні міждисциплінарні студії» для студентів-магістрів та вільних слухачів.[16]

Для учнів шкіл ПРООН в Україні та проект EdEra підготували антикорупційний урок до Міжнародного дня боротьби з корупцією,[17] оскільки, на жаль, в освітніх закладах вивчення корупції знаходиться на низькому рівні.

Платформу Prometheus для загальної онлайн-освіти використовує і МЕРТ, за участі команди Проекту ЄС «Гармонізація системи державних закупівель в Україні зі стандартами ЄС»[18], додатково до проведених разом з Transparency International Україна 10 регіональних тренінгів та 165 навчань щодо державних закупівель для 9 500 представників бізнесу.[19]

Певних успіхів досягла і Рада бізнес-омбудсмена як новий антикорупційний орган у країні.[20]

1.5.2. Види інформаційних кампаній:

• розповсюдження друкованих матеріалів (які органи, як багато, як часто, яка цільова аудиторія, яким чином використані);

• поширення інформації через засоби масової інформації (інтерв’ю, статті в ЗМІ, рекламні кампанії – регулярність та цільова аудиторія);

• семінари, круглі столи (цільова аудиторія, регулярність);

• навчальні програми для різних цільових аудиторій, їх регулярність;

• розмір видатків на проведення заходів із проведення антикорупційних кампаній;

• ефективність інформаційних кампаній, наявність досліджень ефективності кампаній.

Розповсюдити відповідну соціальну рекламу МЕРТ та Transparency International Україна допомагало МІП. Так, рекламу електронної системи державних закупівель Prozorro «Онлайн-система зупиняє хабармена!» було розміщено на бордах, в аеропортах і на зупинках громадського транспорту міст-мільйонників[21]. МІП підтримав і гендерно чутливу соціальну рекламу Transparency International Україна «Вони би не мовчали»[22] щодо зміни негативного ставлення до викривачів корупції[23], розроблену Havas Worldwide Ukraine, в рамках якої за допомоги Асоціації операторів зовнішньої реклами в 19 найбільших містах України розміщено 652 антикорупційні борди, а в мережі кінотеатрів «Мультиплекс» показано відеоролик «Не залишайся глядачем, коли бачиш корупцію», розроблений Сheil Ukraine.[24]

МІП стало ключовим партнером і в іншій пілотній кампанії «Корупція має бути помічена» платформи «Декорупція», яка реалізована за координації Transparency International Україна і для якої розроблено гендерно чутливу зовнішню рекламу для 800 бордів по всій країні, антикорупційні радіоролики, а також перфоманс та квест для молоді на Гогольфесті, друковані комікси та комікс на 360 градусів у Фейсбуці.[25] Комунікаційна платформа «Декорупція» створена силами Transparency International Україна та Національної ради реформ як єдиний консолідований майданчик для розробки антикорупційних комунікаційних продуктів і забезпечення системних комунікацій широкого кола залучених до антикорупційної реформи сторін. Завданням антикорупційної платформи є: підтримка реалізації антикорупційної реформи; забезпечення збалансованості антикорупційних комунікацій; розробка та реалізація окремих комунікаційних кампаній переважно соціального характеру, спрямованих на підвищення обізнаності громадян та бізнесу щодо явища корупції, її шкоди та відповідальності за вчинення корупційних дій, зміни поведінкових моделей, мотивації проактивного залучення до запобігання та протидії корупції.[26]

Висновки і рекомендації.

1. Поставлена мета держави сформувати в суспільстві негативне ставлення до корупції досі не досягнута – багато громадян не розуміють сенсу антикорупційних реформ, того, що таке корупція, а головне – своїх прав та їх порушення внаслідок корупції.

Слід виробити комунікаційну стратегію НАЗК як основного органу, на який покладається таке формування, та виконати заходи Державної антикорупційної програми щодо зміни суспільних уявлень про корупцію з метою реалізації пріоритетів, визначених в Антикорупційній стратегії, передбачити на це відповідні кошти в державному бюджеті. Інформаційно-просвітницькі заходи мають здійснювати за координації і методичного забезпечення НАЗК і керівники або уповноважені особи ОДВ та ОМС й юридичних осіб.

2. Враховуючи успішні антикорупційні кампанії неурядових організацій, вбачається доцільним використовувати у державній антикорупційній політиці досвід громадянського суспільства щодо їх проведення, особливо щодо використання сучасних технологій, розширивши сферу їх застосування на місця надання громадянами тих чи інших публічних послуг.

В антикорупційних кампаніях треба фокусуватися не на можливому покаранні, а на порушенні загальнолюдських моральних цінностей для запровадження культури повідомлення про корупцію і несприйняття її як інструменту залагодження проблем.

---