Зупинення державного фінансування статутної діяльності партії

Зупинення державного фінансування статутної діяльності партії є тимчасовим адміністративно-правовим заходом примусового характеру, що може бути застосований до партії у зв’язку із порушенням певних правил подання фінансової звітності.

За своєю правовою природою цей захід поєднує в собі ознаки своєрідної форми реалізації адміністративної відповідальності (бо застосовується у зв’язку із порушенням партією певних вимог і за змістом є обмеженням певних її прав і можливостей) та одного із потенційно можливих способів регулювання НАЗК відносин у цій сфері (НАЗК приймає вольове управлінське рішення про зупинення певних відносин між державою та партією).

Якщо розглядати цей захід як форму реалізації адміністративної відповідальності, то варто звернути увагу на те, що суб’єктом цієї відповідальності є партія, а не її керівник чи інший офіційний представник. Правом реалізації такої відповідальності наділене виключно НАЗК.

Підставами для зупинення державного фінансування статутної діяльності партії є:

1) неподання партією звіту про майно, доходи, витрати і зобов’язання фінансового характеру;

2) невчасне подання партією звіту про майно, доходи, витрати і зобов’язання фінансового характеру;

3) подання партією звіту про майно, доходи, витрати і зобов’язання фінансового характеру, оформленого з грубим порушенням встановлених вимог;

4) подання партією звіту про майно, доходи, витрати і зобов’язання фінансового характеру, який містить недостовірні відомості про майно партії (в тому числі кошти) або витрати партії в розмірі більше 20 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня відповідного календарного року (у 2018 році йдеться про недостовірні відомості на суму понад 74 460 гривень).

Зі змісту ст. 17-7 Закону «Про політичні партії в Україні» випливає, що зупинення державного фінансування статутної діяльності партії є не правом, а обов’язком НАЗК («Державне фінансування статутної діяльності партії зупиняється…»; «Національне агентство з питань запобігання корупції приймає рішення про зупинення…» тощо). Тому у випадку встановлення одного із зазначених вище фактів НАЗК зобов’язане зупинити державне фінансування статутної діяльності тієї партії, яка допустила відповідні порушення (до усунення партією причин, що зумовили зупинення державного фінансування її статутної діяльності).

У разі усунення партією причин, які зумовили зупинення державного фінансування її статутної діяльності, НАЗК не пізніш як через 5 днів після отримання звіту партії про майно, доходи, витрати і зобов’язання фінансового характеру з усунутими недоліками зобов’язане розглянути питання про відновлення державного фінансування статутної діяльності відповідної партії.

При цьому слід мати на увазі, що:

а) відновлюється таке фінансування лише з початку кварталу, що слідує за кварталом, в якому було прийнято рішення про відновлення державного фінансування статутної діяльності партії;

б) кошти, не отримані партією внаслідок зупинення державного фінансування її статутної діяльності, відшкодуванню або поверненню партії не підлягають.

За нашою інформацією у 2016–2017 роках НАЗК жодного разу не приймало рішення про зупинення державного фінансування статутної діяльності партії, хоча підстави для прийняття такого рішення були (див., зокрема, висновки НАЗК на щоквартальні фінансові звіти парламентських партій у 2016 році).

Проблеми та перспективи. Оскільки досі НАЗК не приймало рішення про зупинення державного фінансування статутної діяльності партії, то якісно та всебічно оцінити переваги та недоліки цього інституту ще не можна.

Між тим, правова регламентація підстав і порядку прийняття такого рішення є далеко неідеальною.

Однією з головних проблем є те, що однією з підстав для зупинення державного фінансування статутної діяльності партії названо факт подання партією звіту про майно, доходи, витрати і зобов’язання фінансового характеру, оформленого з грубим порушенням встановлених вимог. Утім, у Законі «Про політичні партії в Україні» не визначено, які порушення в оформленні цього звіту є грубими, а які ні. Той же підхід до розуміння грубого порушення цих вимог, який закріплено у підзаконних актах НАЗК, є неприйнятним, а у деяких аспектах й незаконним (наприклад, з точки зору, НАЗК відсутність підпису бухгалтера у звіті є грубим порушенням у його оформленні, а з точки зору вимог закону – цілком правомірною ситуацією). Відтак існує потреба у визначенні безпосередньо в законі тих випадків, коли звіт може вважатися оформленим з грубим порушенням встановлених вимог.

Не можна погодитися із тим, що підставою для зупинення державного фінансування статутної діяльності партії може бути факт невчасного подання партією звіту про майно, доходи, витрати і зобов’язання фінансового характеру, адже за такої ситуації виходить, що партія вже виправила ситуацію (виконала свій обов’язок) та не потребує застосування відповідного заходу. Якщо ж НАЗК зупинить державне фінансування такої партії, то що воно має вимагати? Подання звіту, який вже подано? Нелогічно та неправильно. Тому цю обставину слід виключити з числа підстав для зупинення державного фінансування партій.

Дмитро Калмиков, експерт Центру політико-правових реформ