Що вас цікавить?

Зауваження Центру політико-правових реформ до законопроекту 1580 (в частині адміністративних послуг)

14.01.2015
Адміністративні послуги

До закону про адміністративні послуги хочуть внести зміни, щоб легалізувати такі "прокладки", як ДП "Документ", нав'язувати нам непотрібні платні послуги і маніпулювати розмірами плати за адмінпослуги.


25 грудня 2014 року Верховна Рада України прийняла у першому читанні проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення умов ведення бізнесу (дерегуляція) (реєстраційний №1580). Цей законопроект може бути поставлено на голосування у другому читанні 15.01.2015.

Законопроект, серед іншого, передбачає внесення змін до законів «Про адміністративні послуги» від 06.09.2012 р.,«Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців»від 15.05.2003 р.та «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»від 01.07.2004 р.. Деякі пропоновані новації в частині регулювання відносин з надання адміністративних послуг, створюють суттєві ризики збільшення системної корупції та сумнівних і непрозорих поборів з громадян і бізнесу.

З огляду на це, пропонуємо у Законопроекті 1580:

1. Зміни до пункту 3 статті 1 Закону України «Про адміністративні послуги», а саме слова «та у випадку, передбаченому законом, інші особи в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України» виключити.

Віднесення до суб’єктів надання адміністративних послуг інших осіб в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, окрім органів державної влади та місцевого самоврядування, їх посадових осіб, може призвести до повернення ситуації (її легалізації), коли надання адміністративних послуг буде здійснюватися різними державними, комунальними чи навіть приватними комерційними структурами, що часто займаються лише стягненням з громадян і бізнесу необґрунтованих платежів. Як приклад, можна навести діяльність Державного підприємства «Документ» (у сфері управління Державної міграційної служби), що незаконно надає свої «послуги» за завищеними цінами при отриманні громадянами паспортів для виїзду за кордон, або діяльність ДП «Інформ-ресури» (у сфері управління МВС).

У зв’язку з цим необхідно також виключити слова «а також інші особи, в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України» із пропонованих змін до частини 2 статті 6 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців», а також до частини 1 статті 9 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

2. Виключити нову редакціючастини 2 статті 5 Закону України «Про адміністративні послуги», згідно якої пропонується можливість надання громадянам інших платних послуг, пов’язаних з адміністративною послугою, у порядку і розмірах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Такі норми також спрямовані на надання можливості різним державним, комунальним чи приватним комерційними структурами стягувати з громадян додаткові (часто – необґрунтовані) платежі за нав’язані додаткові послуги. Також зміна до частини 2 вказаної статті передбачає можливість Кабінету Міністрів встановлювати скорочені строки надання адміністративних послуг та встановлювати за це плату. Це може призвести також до маніпуляцій із встановлення строків надання адміністративних послуг та визначення їх розміру плати.

У зв’язку з цим необхідно також виключитинову частину 6, якою пропонується доповнити статтю 4 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців», а також всі пропоновані доповнення до частини 13 статті 15 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

3.Виключити пропоновані зміни до частини 3 та частини 7 статті 11 Закону України «Про адміністративні послуги».

Ці зміни передбачають можливість Кабінету Міністрів визначати розмір плати за надання адміністративних послуг, та можливість впроваджувати «інші платні послуги». Це призведе до легалізації існуючих сьогодні «переліків платних послуг», створення нових таких переліків і стягнення нових необґрунтованих платежів з громадян і бізнесу.

Як би мало бути:

1) щодо суб’єктів, які надають послуги. У багатьох розвинених країнах створюються публічні суб’єкти господарювання для надання адмінпослуг, або адмінпослуги «приватизуються» (тобто віддаються в приватний сектор). Але держава завжди встановлює чітку і єдину ціну (збір) на кожен вид послуг. І вартість послуги не змінюється (не зростає), якщо її надає не чиновник, а комерційна установа. До того, ж тут має бути чітке і прозоре регулювання щодо таких суб’єктів, їх відбору / допуску, а  не «ручний режим»;

2)  щодо платежів. За кожну платну адмінпослугу має бути встановлено лише один платіж (адміністративний збір). За терміновість цей збір може бути збільшеного розміру.  Але неприйнятно за одну послугу брати кілька платежів, і тим більше визначати їх різними актами/органами. Розмір збору (або його межі) найкраще визначати у парламенті. Це підвищує прозорість такого ціноутворення.

В неурядовому секторі, зокрема, і в нашому Центрі політико-правових реформ є відповідні напрацювання на цю тематику (від документів політики до законопроектів).

Проблемою законопроекту 1580 є також те, що він не передбачає децентралізації (принаймні повернення назад органам місцевого самоврядування) повноважень з реєстрації суб’єктів господарювання і нерухомості. Хоча цей крок дуже просто виконати, що продемонструвало б і політичну волю до дійсної децентралізації, і позитивно вплинуло б на покращення якості послуг та зменшення корупції.