Що вас цікавить?

Як побороти бюрократію і наблизити державу до людей

14.03.2014
Адміністративні послуги

Вікно можливостей відкрилося в Україні для багатьох цілком неочікувано. Можна навіть поспівчувати членам нового уряду, більшість із яких призначалася на посади без підготовленого плану необхідних реформ. І апарати міністерств їм особливо не в помочі, швидше навпаки. Проте є речі, які не потребують особливих дискусій та тривалого опрацювання


Вікно можливостей відкрилося в Україні для багатьох цілком неочікувано. Можна навіть поспівчувати членам нового уряду, більшість із яких призначалася на посади без підготовленого плану необхідних реформ. І апарати міністерств їм особливо не в помочі, швидше навпаки. Проте є речі, які не потребують особливих дискусій та тривалого опрацювання.

Бюрократія – довідки та реєстрації, дозволи і ліцензії, звіти і декларації – це один із найстрашніших снів кожного українця. Бути чесним бізнесменом в Україні практично неможливо. Та й простому громадянину вирішити елементарну справу в чиновницьких тенетах коштує великих витрат часу, коштів та здоров’я.

Для кращого розуміння недолугості у відносинах держави з громадянами можна розглянути один простий життєвий приклад. Народження дитини в українській сім’ї, серед іншого означає, що: 1) потрібно відвідати РАГС (орган Мін’юсту),  аби зареєструвати факт народження дитини; 2) потрібно відвідати паспортиста ЖЕКу чи ОСББ (за законодавством – Державну міграційну службу в системі МВС), аби зареєструвати місце проживання дитини і отримати довідку про склад сім’ї; 3) відвідати орган соціального захисту (у міськвиконкомі чи в райдержадміністрації), аби подати заяву на отримання соціальної допомоги у зв’язку з народженням дитини. У всіх органах, особливо двох перших, свої прийомні години, черги тощо. Чому недостатньо одного звернення до якогось уповноваженого органу, аби всі три справи «запустилися» одночасно без біганини громадянина – питання риторичне.

Для виправлення цієї бюрократичної ситуації у багатьох країнах впроваджуються клієнтоорієнтовані моделі «публічних послуг». В Україні ця ідея теж була взята на озброєння з кінця 90-х років. 2012 року навіть було ухвалено спеціальний Закон «Про адміністративні послуги».

Проте на практиці багато кроків було негативних. Надання послуг централізувалося, тобто держава прибирала їх до своєї компетенції, що було цілком логічно в умовах авторитарних тенденцій. Свавілля з оплатою адмінпослуг досі зашкалює, адже навіть із елементарним закордонним паспортом влада порядку не навела.

Чи не єдині позитивні зрушення стосуються місцевих ініціатив – створення центрів надання адміністративних послуг (ЦНАП), тобто інтегрованих офісів, у яких має надаватися максимум адміністративних послуг за принципом єдиного вікна. За ці роки чимало міст започаткували такі практики: Вінниця, Івано-Франківськ, Луганськ, Луцьк, Харків та інші. Проте й тут були і зберігаються суттєві перешкоди, адже більшість життєво необхідних адміністративних послуг в Україні належать до компетенції держави (тобто різних міністерств і відомств, державних адміністрацій), а відтак міські ради не можуть самостійно включити ці послуги до компетенції ЦНАП.

Що ж може зробити нова влада у цій сфері досить швидко?

Ідеальний варіант –  це, звичайно, тотальне скорочення різних видів довідок, дозволів,  та інших папірців. Цей крок потребує великої політичної волі. І, мабуть, праві ті, хто вважає, що саме така максимальна дерегуляція може врятувати Україну, а не будь-які напівзаходи.

Але є сфера так званих базових адміністративних послуг, які мусять зберегтися у будь-якій державі. Це такі послуги, як реєстрація актів громадянського стану, реєстрація місця проживання і видача паспортів, реєстрація транспортних засобів і видача посвідчень водія, реєстрація нерухомості тощо. І щодо цих послуг ключовий рецепт – децентралізація, тобто передача від держави органам місцевого самоврядування. І тут може багато зробити новий уряд, навіть якщо не наважиться на швидку адміністративно-територіальну реформу (яку також потрібно здійснити у будь-якому разі).

По-перше, потрібно якнайшвидше прийняти постанову уряду, яка визначає перелік адміністративних послуг органів виконавчої влади, які мають надаватися через ЦНАП. Цей акт мав бути ухвалений ще весною минулого року, але лобісти з Мін’юсту, які захищали свою вотчину – послуги Укрдержреєстру (насамперед, щодо реєстрації бізнесу) не пропускали це урядове рішення. Хочеться вірити, що новий міністр юстиції не буде послідовником двох своїх попередників. Бо саме через цей перелік можна вже швидко передати багато базових адміністративних послуг у фактичну сферу відповідальності органів місцевого самоврядування, тобто наблизити до споживачів.

По-друге, необхідно якомога швидше повернути органам місцевого самоврядування сфери відповідальності, які у них забрала влада в останні роки. Цн реєстрація фізичних осіб-підприємців і юридичних осіб; реєстрація прав на нерухоме майно та дозвільна діяльність у сфері містобудування.

В останніх двох випадках це має бути не просто «механічне» повернення, але й робота на мінімізацію корупційних та інших негативних ризиків.

По-третє, потрібно нарешті реформувати наше МВС і забрати у нього та підконтрольного МВС органу – Державної міграційної служби послуги, які також належать до базових, і які  у демократичних країнах надаються переважно муніципалітетами. Це реєстрація місця проживання громадян, видача паспортів, реєстрація транспортних засобів, видача посвідчень водія.

Тут також потрібні зміни в процедурах і механізмах. Наприклад, у реєстрації (перереєстрації) транспортного засобу необхідно відмовитися від експертного огляду транспортного засобу в МРЕО, скасувати побори за витяги з різних реєстрів, довідку-рахунок, над дорогі номерні знаки і т.ін. А, наприклад, при видачі посвідчення водія приймання теоретичного і практичного іспиту може бути передано сертифікованим автошколам.

Підготувати і впровадити такі рішення цілком реально. Тим більше, що вже є достатньо багато напрацювань у різних експертних середовищах, є успішний зарубіжний досвід.

Децентралізації –  ось чого потрібно домагатися громадянам від влади. Тоді можна отримати кращу якість послуг. Завжди легше вплинути на міського голову чи міську раду, ніж збирати щоразу Майдан. 

Віктор Тимощук, Центр політико-правових реформ, для ТСН