Як громадськість може впливати на судову реформу? У Дніпрі відбувся тренінг для експертів

27-28 вересня у Дніпрі відбувся тренінг для експертів громадських організацій та правників на тему «Судова реформа: Точки дотику та інструменти впливу громадськості». Захід організований Центром політико-правових реформ у співпраці з Громадською мережею публічного прав та адміністрації UPLAN та Відділенням Асоціації правників України у Дніпропетровській області.

Учасники тренінгу дізналися від експертів ЦППР про сучасний стан перебігу судової реформи, методи впливу громадян на процес реформування, конституційну скаргу та вимоги до неї. Крім того, представники громадських організацій та правники з Дніпра та Запоріжжя позмагалися в брейн-рингу на тему «Конституція, демократія, верховенство права», а також попрактикувалися в складанні конституційної скарги.

 

Експерт ЦППР Роман Куйбіда розповів про те, як українці оцінюють результати судової реформи. «Якщо подивитися суспільні заміри, то останні з них показують, що більшість людей дуже негативно оцінюють результат реформи. Приблизно половина вважає, що вона вже провалилася. Переважно неуспішно судова реформа відбувається на думку майже 30%, і приблизно 10% у нас оптимістів. Це співвідношення гарно корелюється із рівнем довіри/недовіри до судів. Тих, хто довіряє судам, теж приблизно до 10% (за різними замірами від 7 до 12%).»

«Метою судової реформи, яка декларувалася під час внесення змін, є зміцнення незалежності суддів з одного боку, та очищення суддівського корпусу від недоброчесних та непрофесійних осіб – з іншого. Щодо другої мети – очищення – люди вважають, що успіхів у цьому напрямку мало», – зазначив він.

Учасники заходу разом з Романом Куйбідою згадали, що було зроблено в процесі реформування судової системи за останні декілька років:

• говорили про люстрацію, яка зачепила голів судів, але не спрацювала, перезапуск формування Вищої кваліфікаційної комісії суддів та Вищої Ради юстиції, початок перевірки так званих «суддів Майдану» у 2014 році;
• кваліфікаційне оцінювання всіх суддів та започаткування відеозапису судових засідань у 2015 році;
• зміни до Конституції, очищення суддівського корпусу через механізми конкурсів у 2016 році;
• нову редакцію Закону про Конституційний суд, зокрема, через запровадження конституційної скарги у 2017 році;
• оголошення конкурсу до Вищого антикорупційного суду та Верховного Суду, нове кваліфікаційне оцінювання суддів у 2018 році.

Як громадські організації можуть впливати на судову реформу? На думку Романа Куйбіди, один зі способів – вплив через міжнародні організації, які, в свою чергу, можуть впливати на уряд, передусім, через фінансування: «Дуже часто ці організації, які вкладають гроші в Україну, запитують представників громадянського суспільства, що потрібно зробити, щоб це працювало ефективно. Якщо ж є заяви, якщо вони перекладені англійською мовою, то вони теж не проходять непоміченими. Якщо це заяви, наприклад, від коаліцій громадських організацій, тоді є шанс, що ця ідея буде підтримана і поставлена міжнародними організаціями в порядок денний української держави.»

«Інший спосіб – працювати безпосередньо з представниками держави. Тобто з тими, хто готовий змінювати і змінюватися. Є, наприклад, суди, судді, які готові показувати, що вони працюють інакше, ніж раніше, і досить тісно можуть співпрацювати з представниками громадських організацій», – зазначив Роман Куйбіда.

Говорячи про інструменти впливу на судову реформу, експерт виділив моніторинг, громадську експертизу, профайлинг, громадські/журналістські розслідування, підтримку агентів/викривачів та інші.

Експерт ЦППР Юлія Кириченко розповіла учасникам тренінгу про контекст появи конституційної скарги. Так внаслідок конституційної реформи щодо правосуддя з 30 вересня 2016 року юридичні та фізичні особи в Україні отримали можливість реалізувати конституційне право на подання конституційної скарги до Конституційного Суду.

«Юридична та фізична особа мають пройти всі інстанції в судах загальної юрисдикції, отримати остаточне рішення. Як правило, це рішення Верховного Суду, але може бути і рівень апеляції. В тому остаточному рішенні суд загальної юрисдикції має використати закон, який, на ваш погляд, не відповідає Конституції, і призвів до рішення, яке порушує конституційне право заявника. Тоді ви отримали інструмент і можете звернутися до Конституційного суду не щодо перегляду рішення суду загальної юрисдикції, не щодо якихось неконституційних дій, а ви маєте написати в предметі чітко, яке положення закону на ваш погляд не відповідає Конституції і чому, яке право воно порушує. Предмет конституційної скарги – неконституційність закону», – зазначила Юлія Кириченко.

Учасники тренінгу дізналися і про типові помилки в конституційних скаргах. Серед них – набуття чинності судовим рішенням раніше 30 вересня 2016 року, не зазначення конкретних положень закону України чи Конституції України, відсутність обґрунтування оспорюваних положень, подання конституційної скарги не державною мовою, подання не засвідченої в установленому порядку судом копії остаточного рішення судом, який його ухвалив.

Тренінг організовано Центром політико-правових реформ за підтримки Європейського Союзу. Думки, висловлені експертами ЦППР, жодною мірою не відображають офіційної позиції Європейського Союзу.