Висновок Центру політико-правових реформ на проект рішення Закарпатської обласної ради

Висновок
Центру політико-правових реформ
на проект рішення Закарпатської обласної ради щодо
«Порядку використання коштів обласного бюджету для часткового
відшкодування відсоткових ставок за кредитами, залученими
суб’єктами малого і середнього підприємництва для реалізації
інвестиційних проектів – в рамках реалізації Програми розвитку
малого і середнього підприємництва в області на 2017 – 2018 роки»

4 вересня 2017 р. директор департаменту економічного розвитку і торгівлі Закарпатської обласної державної адміністрації Д. Ман звернувся до Центру політико-правових реформ з листом щодо роз’яснення правомірності прийняття або відхилення депутатами Закарпатської обласної ради проекту зазначеного вище рішення – з огляду на те, що попередньо більшість депутатів Ради не взяли участі в голосуванні за це рішення, заявивши про наявність у них потенційного конфлікту інтересів.

Проектом Порядку використання коштів обласного бюджету для часткового відшкодування відсоткових ставок за кредитами, залученими суб’єктами малого і середнього підприємництва для реалізації інвестиційних проектів – в рамках реалізації Програми розвитку малого і середнього підприємництва в області на 2017 – 2018 роки (далі – Порядок), передбачено механізм проведення на конкурсних засадах відбору інвестиційних проектів суб’єктів малого та середнього підприємництва області, який передбачає залучення коштів обласного бюджету для часткового відшкодування відсоткових ставок (далі – Компенсація) за користування кредитами у національній та іноземній валюті (долари США, євро), що надаються банківськими установами суб’єктам малого та середнього підприємництва (юридичним особам та фізичним особам – підприємцям) на реалізацію інвестиційних проектів (далі – Кредит). Компенсація надається на конкурсній основі суб’єктам малого та середнього підприємництва, які залучили кредити для реалізації інвестиційних проектів (далі – Позичальники).

Незважаючи на окремі положення проекту Порядку, які усувають можливість виникнення корупційних ризиків при його застосуванні (насамперед це положення пунктів 4, 7, 12, 14, 15 та ін.), проект містить окремі положення, які уможливлюють такі ризики.

1. Пунктом 5 проекту Порядку передбачено, що конкурсна комісія складається з однакової кількості представників облдержадміністрації та обласної ради.
Таким чином, по-перше, цим самим визначено, що до складу конкурсної комісії не будуть входити незалежні члени (представники громадських організацій, громадських рад тощо), а виключно особи, які підпорядковані голові облдержадміністрації або депутати, в яких може виникати конфлікт інтересів при прийнятті конкретних рішень
По-друге, у проекті Порядку не визначено точну кількість членів комісії. Це означає, що їх може бути 4, 6, 8, 10 або навіть лише двоє. При цьому не враховано: чим меншою є така кількість, тим більше виникатиме можливостей для внутрішніх домовленостей між членами комісії та зловживань.

2. У пункті 9 проекту Порядку визначено, що рішення конкурсної комісії приймається на засіданні у присутності не менше ніж двох третин її складу. У разі рівної кількості голосів голос голови комісії є вирішальним.
Проте, по-перше, проектом Порядку не передбачено порядку обрання голови комісії, його статус, вимоги до кандидата тощо.
По-друге, не визначено порядок внесення питань до порядку денного, який би унеможливив проведення конкурсу не в один день і в присутності усіх членів комісії.
По-третє, у разі, якщо кількість членів комісії становить 4, 6, 8 або 10 осіб, дві третини – це, відповідно, 2, 4, 5 або 6 осіб. Фактично це відносна більшість, а у першому випадку навіть не більшість.
Отже, штучно створюється ситуація, коли голова комісії може маніпулювати голосами. Наприклад, за відсутності певних членів комісії ставити на голосування одні питання, а за відсутності інших – інші. У випадку ж наявності хоча б в одного чи двох членів комісії реального конфлікту інтересів робота комісії може бути взагалі заблокована.
Між тим, голосування за переможців повинне проводитися в один день і в присутності усіх членів комісії, принаймні 3/4. Виняток для ¼ може бути обумовлено лише підтвердженим документами захворюванням чи важкими особистими або сімейними обставинами.

3. Із пункту 7 проекту Порядку неясно, скільки може бути визначено переможців, а в першому реченні пункту 8 взагалі йдеться лише про одного переможця конкурсу.

Водночас, не можна стверджувати, що Закарпатська обласна рада не може голосувати за проект Порядку з тієї лише причини, що більшість депутатів (або близькі їм особи) займаються підприємницькою діяльністю. За такого підходу, наприклад, Верховна Рада України не здатна була б прийняти жодного закону, що стосується господарської чи фінансової діяльності тощо.
Потенційний конфлікт інтересів виникає лише у випадку, коли наявний в особи приватний інтерес (зокрема бізнесовий) може вплинути на об’єктивність чи неупередженість прийняття нею рішення або на вчинення чи невчинення нею дій (ст. 1 Закону України «Про запобігання корупції»). Голосування ж за нормативно-правовий акт, який не створює преференцій для конкретної особи чи групи осіб або, навпаки, не дискримінує їх, не може бути свідченням необ’єктивності чи неупередженості.
З іншого боку, такий конфлікт інтересів може виникати в членів конкурсної комісії. З цієї причини обирати їх логічно з числа депутатів, які задекларували відсутність бізнесу в них та членів їхніх сімей. У разі, якщо згодом буде встановлено приховування таким депутатом бізнесу його, члена його сім’ї чи близької особи, він у випадку голосування за чи проти надання компенсації певним особам має нести юридичну відповідальність, встановлену за дії в умовах реального конфлікту інтересів.

Відповідно до ч. 5 ст. 28 Закону України «Про запобігання корупції» у разі існування в особи сумнівів щодо наявності в неї конфлікту інтересів вона зобов’язана звернутися за роз’ясненням до територіального органу Національного агентства з питань запобігання корупції. Іншого порядку вирішення цих питань законодавство України не передбачає. Проте, у зв’язку з тим, що наразі територіальних органів Національного агентства з питань запобігання корупції ще не створено, слід користуватися положенням пункту 15 статті 11 цього Закону, згідно з яким до повноважень власне Національного агентства з питань запобігання корупції належить надання роз’яснень з питань запобігання та врегулювання конфлікту інтересів у діяльності осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

Директор з наукового розвитку
Центру політико-правових реформ
проф. М.І. Хавронюк