Влада збалансовує бюджет шляхом ігнорування законів про соціальний захист

Рішеннями  від 26 грудня 2011 року № 20-рп/2011 та від 25 січня 2012 року № 3-рп/2012 Конституційний Суд України фактично визнав конституційне право громадян України на соціальний захист декларацією та надав право Кабінету Міністрів України ігнорувати положення законів України у сфері соціального захисту.

Так, виходячи з положень вказаних рішень Суду, Уряд проводить політику у сфері соціального захисту, зокрема, може своїми підзаконними актами (постановами) коригувати положення «соціальних» законів. Отже, Суд у сфері соціальної політики поставив Уряд вище єдиного органу законодавчої влади – Верховної Ради України. При цьому, Суд забезпечив такі урядові повноваження судовим захистом, зобов’язавши суди загальної юрисдикції при розгляді соціальних справ застосовувати безпосередньо положення підзаконних актів, не зважаючи на закони України.

Одним з визначальних принципів формування соціальної політики Суд визнав принцип збалансованості бюджету, а зміна механізму реалізації соціально-економічних прав громадян може бути обумовлена необхідністю запобігання чи усунення реальних загроз економічній безпеці держави.

Експертам ЦППР незрозуміло, як Конституційний Суд міг дійти такого парадоксального висновку на підставі положень Конституції України та практики Європейського суду з прав людини. Глибший аналіз рішень Суду вказує на вибіркове застосування Конституції та відірване цитування витягів з рішень Європейського суду з прав людини, яке призводить до втрати основного змісту. Так, Суд ігнорує конституційні положення частини третьої статті 22, статті 64, принцип розподілу влади, свої попередні правові позиції.