preloader

Що вас цікавить?

Бачення України – 2030. Якими мають бути адміністративні послуги та їх цифровізація


Команда ЦППР у складі громадської коаліції «Україна після перемоги» ще влітку 2022 року сформулювали візію «Бачення України – 2030». Документ пропонує ключові умови відбудови та розвитку України після Перемоги. Сьогодні ділимось, якою ми бачимо Україну у сфері адміністративних послуг.


Якою ви бачите Україну у певній сфері життя у 2030?

Отримання адміністративних послуг є простим для споживачів, доступне цифровими та фізичними каналами. Всі ключові адмінпослуги можна отримати онлайн. Україна увійшла до топ-20 країн у міжнародних рейтингах е-урядування.

ЦНАП з їх віддаленими робочими місцями (ВРМ), територіальними підрозділами (ТП) функціонують у всіх територіальних громадах; є комфортними, доступними, з рівними умовами незалежно від статі, віку та фізичних можливостей.  ЦНАП та їх ВРМ/ТП можуть бути утворені на підставі міжмуніципального співробітництва. У ЦНАП можна отримати усі базові послуги: РАЦС; паспортні; реєстрація місця проживання, нерухомості, бізнесу, землі, транспорту; посвідчення водія; соціального характеру та пенсійні; окремі податкові тощо. Більшість з цих послуг-повноважень делеговані органам місцевого самоврядування (ОМС). Послуги надаються проактивно, автоматично, комплексно, за моделями життєвих ситуацій/подій.

Цифрові образи документів та електронні  документи юридично значимі в усіх правовідносинах нарівні з документами на паперових носіях. Кількість користувачів цифровими послугами становить більше, ніж 85% громадян. Для інших користувачів держава надає можливості до використання цифрових посередників (як-от, ЦНАП). Кількість послуг, які надаються онлайн, становить понад 80% від загальної кількості послуг. Між усіма органами влади налаштована безпечна електронна взаємодія. Довідки та витяги не вимагаються від громадян і бізнесу. Всі заяви та результати їх розгляду оцифровані.

Широкосмуговий інтернет є доступним в усіх громадах України, на автошляхах та на залізниці. Приділяється належна увага розвитку електронних публічних реєстрів, е-ідентифікації та кіберзахисту.

Українське законодавство гармонізоване із законодавством ЄС у питаннях надання електронних публічних послуг та цифрової трансформації. Інституційна складова цифрової трансформації збалансовано розвивається, розроблена Стратегія цифрової трансформації України (Діджитал-адженда) до 2030 року, План заходів з її реалізації, функціонує Національний центр компетенцій з е-послуг, розроблені і застосовуються відповідні стандарти, методики та інструменти.

Держава забезпечує дотримання вимог закону щодо розмірів плати за адмінпослуги (адміністративного збору). Ця сфера є збалансованою: за більшість адмінпослуг стягується адекватний компенсаційний адмінзбір; за безоплатні адмінпослуги (як-от, у соціальній сфері) – визначені нормативи на адміністрування для покриття витрат за виконання делегованих повноважень.

Приділяється належна увага правовим стандартам відносин «держава – особа». Застосовується загальна адміністративна процедура, забезпечується прийняття максимально збалансованих рішень. Кількість адміністративних актів, що оскаржуються в адміністративному порядку, становить менше, ніж 5%, а в судовому – менше, ніж 1%.

Які червоні лінії не можна перетинати у цій сфері?

– нехтування захистом персональних даних, електронних публічних реєстрів;
– застосування цифрових технологій для неправомірного збору інформації;
– нехтування питаннями цифрової нерівності, безбар’єрності;
– нехтування правовими стандартами загальної адміністративної процедури;
– перетворення сфери адміністративних послуг на комерційну діяльність.